Артроз дуговідросткових суглобів є хронічним запально-дегенеративним процесом, що вражає суглоби хребців. Артроз міжхребцевих суглобів найчастіше спостерігається при остеоартрозі хребетного стовпа. Даний тип артрозу часто впливає на суглоби шийного та поперекового відділів хребетного стовпа.
Основною характеристикою артрозу є знос і втрата пружності суглобового хряща, що призводить до появи вираженого больового синдрому, обмеження рухливості та запалення навколо суглобів.
Виявити наявність патології, провести ретельне обстеження та призначити відповідне лікування може лише досвідчений фахівець. Саме такі лікарі здійснюють прийом у Запорізькій обласній клінічній лікарні.
Лікування артрозу дуговідросткових суглобів у Запоріжжі
Лікування артрозу дуговідросткових суглобів вимагає комплексного підходу і може змінюватись в залежності від ступеня тяжкості захворювання, його клінічних проявів та індивідуальних особливостей кожного пацієнта.
Основною метою лікування є усунення симптоматики, особливо больового синдрому, підвищення функціональності пошкоджених сегментів хребта та збереження загальної працездатності пацієнта. Це включає у собі як усунення болю, а й поліпшення рухливості суглобів, і навіть запобігання прогресування дегенеративних змін.
Консервативна терапія включає:
- застосування НПЗП для зняття запалення та больових відчуттів;
- міорелаксанти для зняття м’язового спазму;
- блокади новокаїну та кортизону в область фасеткових суглобів;
- лікувальна фізкультура;
- масаж;
- фізіотерапевтичні процедури;
- зміна способу життя (контроль над вагою зменшення навантаження на суглоби, виключення тривалих періодів, коли тіло перебуває у одному становищі — сидячи чи стоячи).
При недостатній ефективності консервативних методів лікування застосовуються мінімально-інвазивні процедури, включаючи фасеткову інфільтрацію. Цей метод передбачає введення місцевого анестетика, часто у поєднанні з кортикостероїдами, безпосередньо у пошкоджений суглоб для полегшення симптомів та покращення функціональності зчленування.
У разі незадовільних результатів вищеописаних процедур може бути застосована малоінвазивна радіочастотна деструкція больових рецепторів в області уражених суглобів
Своєчасне звернення за допомогою – ключ до запобігання прогресу захворювання. Лікарі Запорізької обласної клінічної лікарні готові надати якісне лікування та турботу. Регулярні медичні обстеження та активний спосіб життя допоможуть зберегти рухливість суглобів та зміцнити здоров’я.
Причини захворювання
Артроз дуговідросткових суглобів може розвиватися через різноманітні фактори, серед яких важливо виділити:
- старіння організму: з віком хрящова тканина, яка служить амортизатором у суглобах, може зазнавати природного зносу та втрати пружності;
- генетична схильність;
- травми, ушкодження суглобів;
- зайва вага;
- тривалі повторювані рухи або надмірна фізична активність;
- нерівномірний розподіл навантаження;
- запальні захворювання такі як ревматоїдний артрит.
Клінічна картина
Остеоартроз дуговідросткових суглобів найчастіше зустрічається в ділянці поперекового відділу хребта, тому що саме на цю ділянку припадає основне навантаження від верхньої частини тіла. У поперековому відділі також висока рухливість, що сприяє швидшому зносу суглобів.
Одним з характерних симптомів є біль в області пошкоджених суглобів і трохи нижче за них, що поширюється вздовж ніг. Зазвичай болючі відчуття посилюються при напрузі фасеткових суглобів, при тривалому стоянні або ходьбі.
Серед інших симптомів можуть виявлятися:
- відчуття печіння або оніміння в ділянці міжхребцевого суглоба;
- обмеження рухливості (артроз може призвести до втрати гнучкості та рухливості в суглобі, утруднення при виконанні повсякденних завдань);
- набряк та запалення.
Класифікація артрозу дуговідросткових суглобів
Класифікація артрозу допомагає визначити ступінь тяжкості захворювання, вибрати відповідний метод лікування та спрогнозувати його подальший розвиток. Вона також враховує індивідуальні особливості пацієнта, що є важливим для розробки персоналізованого підходу до лікування.
Незалежно від причини, виділяють три стадії розвитку патологічних процесів:
Перша стадія артрозу:
- Відсутність виражених морфологічних порушень тканин суглоба.
- Перевантаження суглоба у цій стадії супроводжується запаленням та больовим синдромом.
Друга стадія:
- Починається руйнація суглобового хряща та менісків.
- Поява остеофітів.
Третя стадія (важкий артроз):
- Виражена кісткова деформація опорного майданчика суглоба.
- Неспроможність та скорочення зв’язок суглоба, що призводить до патологічної рухливості або різкого обмеження рухів (контрактури).
- Хронічне запалення та больовий синдром.
Також розрізняють первинний та вторинний деформуючий артроз дуговідросткових суглобів. Первинний пов’язані з природними процесами старіння і дегенерацією суглобів, залежить від попередніх травм, запалень чи системних захворювань.
Вторинний розвивається, як наслідок попереднього захворювання, травми чи ушкодження суглобів. На патологічний процес можуть впливати запальні процеси, інфекції, травматичні ушкодження та інші стани.
Діагностика артрозу дуговідросткових суглобів в обласній лікарні Запоріжжя
Діагностика артрозу дуговідросткових суглобів в ЗОКЛ включає кілька етапів, спрямованих на виявлення ознак захворювання і визначення його ступеня тяжкості.
Лікар проводить збір анамнезу, фіксує присутні симптоми, час появи больових відчуттів і визначає фактори, що підсилюють або полегшують больовий синдром.
Для встановлення попереднього діагнозу велике значення мають функціональні тести. Наприклад, при пальпації дуговідросткових суглобів виявляється посилення больових відчуттів. Цей тест може бути виконаний у положенні сидячи або лежачи на животі, що дозволяє зменшити м’язову напругу та забезпечити доступ до відповідних суглобів. При спондилоартроз також відзначається обмеження рухливості хребетного стовпа в ураженій області.
Для підтвердження діагнозу артроз дуговідросткових суглобів проводиться рентгенографія. При необхідності також виконують магнітно-резонансну томографію (МРТ) хребта для оцінки залучення м’яких тканин та ступеня їхньої компресії.
Артроз дуговідросткових суглобів – захворювання, яке, на жаль, неможливо повністю вилікувати. Однак існує низка ефективних підходів до управління симптомами та покращення якості життя. Раннє виявлення та своєчасне лікування, включаючи фізіотерапію, медикаментозну терапію та регулярні фізичні вправи, можуть значно сповільнити прогрес захворювання.
Важливою частиною управління артрозом є також спосіб життя, включаючи підтримку оптимальної ваги, правильне харчування та мінімізацію факторів ризику.
У крайніх випадках, коли артроз дуговідросткових суглобів і супроводжуючий його больовий синдром досягають високого ступеня тяжкості, фахівці вдаються до проведення хірургічного втручання. У рамках цієї процедури лікар встановлює спеціальні імплантати між остистими відростками. Дані пристрої допомагають розширити міжхребцеві отвори та зменшити навантаження на хребетні диски. Процедура є малотравматичною та проводиться під місцевою анестезією. Це розширює можливості застосування методу при лікуванні літніх пацієнтів, які часто стикаються з додатковими соматичними захворюваннями та зазнають труднощів із загальним наркозом та великими хірургічними втручаннями.
