Лімфедема — це хронічне захворювання, яке виникає внаслідок порушення відтоку лімфи та призводить до стійкого набряку м’яких тканин. Найчастіше уражаються кінцівки: лімфедема ніг спостерігається у пацієнтів із венозною недостатністю або після травм, а лімфедема руки є поширеним ускладненням після видалення лімфатичних вузлів під час онкологічних операцій.
У Запорізькій обласній клінічній лікарні лікування лімфедеми проводять комплексно, із застосуванням сучасних методів фізіотерапії та медикаментозної підтримки. Кожному пацієнту підбирають індивідуальну програму терапії залежно від стадії захворювання і причин його виникнення. Такий підхід дає змогу не тільки зменшити набряк, а й істотно поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень.
Причини лімфедеми
Лімфедема розвивається внаслідок порушення роботи лімфатичної системи. Виділяють два типи захворювання:
- Первинна лімфедема – вроджена патологія, пов’язана з аномаліями лімфатичних судин. Може проявлятися в будь-якому віці, частіше у жінок.
- Вторинна лімфедема — це набутий стан, який трапляється значно частіше, ніж первинна форма.
До основних причин її розвитку належать:
- хірургічні втручання та променева терапія при раку молочної залози, шийки матки, передміхурової залози;
- травми та оперативні втручання на кінцівках;
- хронічна венозна недостатність;
- ожиріння та інфекційні ускладнення (бешиха, лімфангіт).
Види і стадії лімфедеми
За відсутності своєчасного лікування лімфедема прогресує поступово, проходячи кілька стадій:
- Перша стадія – набряк з’являється періодично, частіше після навантаження або в спекотну погоду. Він непостійний і може зникати самостійно.
- Друга стадія лімфедеми – легка набряклість виникає після фізичних навантажень і тримається до кінця дня. Після нічного відпочинку набряк зменшується або повністю минає.
- Третя стадія – набряк стає практично постійним, не спадає навіть після сну. Тканини ущільнюються, шкіра втрачає еластичність, а кінцівка поступово змінює форму.
- Четверта стадія – виражена деформація кінцівки, розвиваються ускладнення: фіброз, трофічні зміни шкіри та ризик інфекцій.
Симптоми лімфедеми
Найчастіше лімфедема вражає нижні кінцівки, рідше – верхні, що характерно, наприклад, після радикальних операцій при раку молочної залози.
Основні ознаки лімфедеми:
- спочатку з’являється безболісний набряк на тильній поверхні стопи або долоні, який згодом спричиняє біль, що розпирає;
- частіше вражається одна кінцівка (двосторонній набряк трапляється рідко);
- на ранніх стадіях колір шкіри залишається незмінним;
- у разі прогресування набряк поширюється на більш високо розташовані відділи кінцівки;
- з’являються ущільнення шкіри, лущення, ділянки гіперпігментації, розвивається фіброз підшкірно-жирової клітковини; у разі прогресування набряк поширюється на більш високо розташовані відділи кінцівки;
- з’являються ущільнення шкіри, лущення, ділянки гіперпігментації, розвивається фіброз підшкірно-жирової клітковини;
- нерідко відзначається запалення лімфатичних вузлів.
Особливості при ураженні різних кінцівок
Симптоми лімфедеми руки проявляються обмеженням рухливості суглобів, відчуттям розпирання, онімінням пальців. Також рука швидко втомлюється при навантаженні.
Лімфедема ніг проявляється судомами, вираженим відчуттям тяжкості та швидкою втомлюваністю під час ходьби, а також характерним відчуттям «налитості» кінцівки. На пізніх стадіях через деформацію ноги може розвиватися порушення ходи.
Діагностика лімфедеми
У ЗОКЛ діагностика лімфедеми проводиться комплексно, з урахуванням скарг пацієнта, клінічної картини і даних інструментальних досліджень. Такий підхід дає змогу точно визначити стадію захворювання, виявити причину порушення лімфовідтоку і виключити інші патології зі схожими симптомами (венозну недостатність, тромбози, серцеві набряки).
Основні етапи діагностики лімфедеми включають:
- Консультація судинного хірурга або лімфолога. Лікар проводить ретельний огляд і пальпацію кінцівки, оцінює щільність тканин, вираженість набряку, стан шкіри. Уточнюється історія захворювання, наявність травм, операцій, онкологічних захворювань і хронічної венозної патології.
- Ультразвукове дослідження судин і м’яких тканин. УЗД допомагає виключити тромбози глибоких і поверхневих вен, а також оцінити стан м’яких тканин, наявність фіброзних змін і запальних процесів.
- Лімфосцинтиграфія. Один із найбільш інформативних методів. У лімфатичні судини вводиться радіофармпрепарат, після чого за допомогою гамма-камери оцінюють швидкість лімфовідтоку, прохідність лімфатичних судин і наявність їхньої обструкції.
- Лабораторні аналізи: загальний і біохімічний аналіз крові, за підозри на інфекційні ускладнення проводять бактеріологічне дослідження.
В окремих випадках може призначатися МРТ м’яких тканин для уточнення ступеня фіброзних змін і виключення пухлинного процесу.
Лікування лімфедеми в ЗОКЛ
Лікування лімфедеми в Запорізькій обласній клінічній лікарні спрямоване на зменшення набряку, поліпшення лімфовідтоку і профілактику ускладнень. Підхід до кожного пацієнта індивідуальний, що дає змогу підібрати оптимальне поєднання методів залежно від стадії захворювання і його причини.
Консервативне лікування
Застосовують препарати, які покращують мікроциркуляцію та підвищують тонус судин, протизапальні засоби за наявності вторинних інфекцій, а також вітаміни та ангіопротектори для зміцнення судинної стінки.
Фізіотерапія
Широко використовуються лімфодренажний масаж, апаратна пневмокомпресія і лікувальна фізкультура. Ці методи сприяють відновленню лімфотоку, зменшенню набряку і запобігають розвитку фіброзних змін у тканинах.
Компресійна терапія
Для підтримання отриманого ефекту призначаються спеціальні компресійні вироби – панчохи, бандажі або рукава. Їх регулярне носіння особливо важливе в разі хронічних форм лімфедеми.
Хірургічне лікування
У разі тяжких форм лімфедеми, коли консервативна терапія вже не дає вираженого результату, проводиться хірургічне втручання. У ЗОКЛ застосовують сучасні мікрохірургічні методи: створення лімфовенозних анастомозів (з’єднання лімфатичних судин із венами для поліпшення відтоку лімфи) і пересадка лімфатичних вузлів. Ці операції дають змогу значно зменшити набряк і відновити лімфовідтік навіть за запущених стадій захворювання.
Фахівці підбирають тактику лікування лімфедеми з урахуванням локалізації ураження: наприклад, у разі лімфедеми ніг обов’язковим є носіння компресійного трикотажу і курс фізіотерапії, а в разі лімфедеми рук особливий акцент робиться на лікувальній гімнастиці та м’якому лімфодренажному масажі. Сучасні методи, що використовуються в ЗОКЛ, дають змогу ефективно проводити лікування лімфедеми ніг і рук навіть на пізніх стадіях захворювання, але для досягнення найкращих результатів важливо звернутися до фахівців якомога раніше, за появи перших симптомів.
