Остеоартроз акроміально-ключичного суглоба є хронічним захворюванням, при якому хрящ та інші тканини суглоба поступово руйнуються через дегенеративно-дистрофічні процеси. Зазвичай цей стан розвивається у людей старшого віку (після 50 років), однак у деяких випадках (внаслідок травми або запалення) він може виникнути і у молодших людей.
Акроміально-ключичний суглоб знаходиться між ключичною кісткою (ключицею) та акроміоном, який є частиною лопатки. Дане зчленування характеризується обмеженою амплітудою рухів, на відміну від інших суглобів, наприклад, променево-зап’ясткового. Тим не менш, при надмірних навантаженнях відбувається поступове стоншення та руйнування хрящової тканини. В результаті розвивається артроз, який супроводжується на ранніх стадіях хворобливістю. При тривалому прогресуванні патологічного процесу повністю втрачається рухливість у ураженому суглобі.
Остеоартроз акроміально-ключичного суглоба однаково часто проявляється як у жінок, так і у чоловіків, особливо у спортсменів і тих, хто займається важкою фізичною працею.
Причини та фактори ризику
Зміни в плечовому суглобі при артрозі можуть бути викликані як природним процесом старіння тканин, так і пошкодженням або порушенням структури хряща в результаті механічних впливів і різних патологічних процесів. Первинний остеоартроз частіше виявляється у людей похилого віку, тоді як вторинний (розвинений на тлі інших захворювань) може виникнути в будь-якому віці.
До основних факторів, що впливають на розвиток артрозу ключичного суглоба, відносяться:
- вади розвитку такі, як недорозвинення головки плечової кістки, дефекти суглобової западини та інші аномалії верхньої кінцівки;
- травматичні ушкодження: вивих плеча, особливо у разі вивихів, що повторюються, рідше артроз може розвинутися після важких ударів;
- запальні процеси: тривалий перебіг плечолопаткового періартриту; наявність в анамнезі гнійного артриту;
- генетична схильність: якщо члени сім’ї мали подібні проблеми, збільшується ризик інших кровних родичів;
- надмірна фізична навантаження: заняття важким фізичним працею, інтенсивні тренування чи інші види підвищеної фізичної активності можуть сприяти зносу хрящової тканини в суглобах.
З віком збільшується ризик розвитку артрозу у різних суглобах, включаючи акроміально-ключичний.
Симптоми остеоартрозу акроміально-ключичного суглоба
Ознаки артрозу можуть відрізнятися залежно від тяжкості захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта. Деформуючий артроз акроміально-ключичного суглоба проявляється таким чином:
- Біль – може бути тупим, ниючим або гострим, посилюючись при русі, виконанні фізичних вправ, піднятті тяжкості або інших активностях, при яких задіяний плечовий пояс. Більшість пацієнтів відзначають, що біль пов’язаний із змінами погоди.
- Обмеження рухливості. З прогресуванням хвороба призводить до зменшення рухливості в акроміально-ключичному суглобі. Пацієнти можуть відчувати труднощі під час піднімання чи відведення руки, особливо у виконанні певних рухів.
- Хрускіт і тріск у суглобі. При русі зчленування можлива поява хрускоту або тріску, пов’язаного зі зносом хрящової тканини.
- Слабкість у плечовому поясі. Поступове погіршення стану суглоба може призвести до слабкості в плечовому поясі, що ускладнює виконання повсякденних завдань, що вимагають сили у верхніх кінцівках.
- Набряк та запалення. Можливий розвиток локального набряку та запалення навколо пошкодженого суглоба, особливо при загостренні захворювання.
У міру прогресування захворювання спостерігається погіршення рухливості, формуються контрактури, що серйозно впливає функціональність кінцівки.
Діагностика
Діагноз артроз акроміально-ключичного суглоба встановлюється лікарем-ортопедом, враховуючи характерні клінічні ознаки та результати рентгенологічних досліджень. У початковій стадії захворювання суглоб може залишатися незміненим, проте згодом може піддаватися деформації або збільшуватися обсягом. При пальпації суглоба часто визначається болючість, і навіть може спостерігатися обмеження рухливості.
Для підтвердження діагнозу проводяться інструментальні методи дослідження:
- рентгенографія (дозволяє оцінити структуру та стан кісток суглоба, виявити наявність остеофітів, деформацій та інших ознак артрозу);
- магнітно-резонансна томографія (дослідження м’яких тканин, хряща та структур суглоба для отримання більш детальної інформації).
Лікування
Лікування остеоартрозу акроміально-ключичного суглоба в першу чергу передбачає обмеження фізичного навантаження на верхню кінцівку. Пацієнту рекомендується уникати різких рухів та підйому ваги. Однак важливо врахувати, що зайва пасивність може негативно вплинути на функціональність ураженого суглоба. Для підтримки тонусу м’язів та відновлення функціональності плечового суглоба рекомендується регулярно виконувати комплекс вправ лікувальної фізкультури, наказаний лікарем.
Фізіотерапевтичні процедури
Фізіотерапевтичне лікування артрозу плечового суглоба включає застосування різних фізичних методів, таких як електротерапія, магнітотерапія, ультразвук, парафін та ін. Ці методи спрямовані на покращення рухливості, зниження болю та відновлення функціональності суглоба.
Медикаментозне лікування
Застосування протизапальних препаратів (НПЗП), спрямованих на усунення больових відчуттів та запалення. Також використовуються хондропротектори, що сприяють покращенню стану хрящової тканини.
На ранніх стадіях артрозу для зміцнення та відновлення хряща застосовують препарати із групи хондропротекторів. Ці засоби містять гіалуронову кислоту, хондроїтину сульфат та глюкозамін.
Внутрішньосуглобові ін’єкції
Гормональні препарати для внутрішньовенного введення суглоба застосовуються при сильному больовому синдромі, який не піддається лікуванню іншими методами. Проведення блокад рекомендується не частіше за чотири рази на рік.
Хірургічне лікування
При значному руйнуванні хряща, обмеження рухливості та втрати працездатності застосовується процедура ендопротезування суглоба. Застосування сучасних керамічних, пластикових та металевих ендопротезів забезпечує повне відновлення функціональності суглоба, а їх термін служби становить понад 20 років.
Артроз акроміально-ключичного суглоба – тривале, поступово прогресуюче захворювання, яке, на жаль, неможливо повністю вилікувати. Однак можна значно уповільнити розвиток патологічних змін у суглобі, зберігши працездатність та високу якість життя. Кваліфіковані спеціалісти ЗОКЛ надають ефективну медичну допомогу, включаючи діагностику, лікування та реабілітацію пацієнтів з артрозом акроміально-ключичного суглоба. Використовуючи сучасні методи та індивідуальний підхід, наші лікарі прагнуть забезпечити максимальне полегшення симптомів.
