Травми колінного суглоба – недуги, що найчастіше зустрічаються у практиці лікаря-травматолога. З них близько 75% – це розрив меніска. Пошкодження призводить до гострого болю у коліні, обмеження рухливості у колінному суглобі та, за відсутності належного лікування, може спричинити непоправні наслідки.
При травмах колінного суглоба не гайте часу та скоріше звертайтеся до ортопеда! Фахівці Запорізької обласної клінічної лікарні із радістю допоможуть у лікуванні та відновленні!
Анатомічні особливості
Меніск – це щільний фіброзно-хрящовий прошарок у колінному суглобі. Меніски розташовані між стегновою та великогомілковою кістками. Вони забезпечують щільне примикання структур зчленування, виконують роль своєрідних амортизаторів між двома кістками, заповнюючи бічні порожнини суглобів. За структурою вони пружні й еластичні.
У колінному суглобі є два меніски:
- латеральний (зовнішній) – більш рухливий, тому ушкоджується рідше;
- медіальний (внутрішній) – пов’язаний із бічною зв’язкою коліна, менш рухливий і травмується, за статистикою, у 5 разів частіше за зовнішній.
Меніски мають форму півмісяця чи підкови із загостреними кінцями (рогами). Кожен складається із двох рогів – переднього та заднього. Між собою меніски з’єднані поперечною зв’язкою, що проходить спереду суглоба.
За ступенем кровопостачання виділяють 3 зони:
- червона – розташована поблизу капсули суглоба, кровопостачання найактивніше;
- червоно-біла (перехідна);
- біла (без судин) – внутрішні частини менісків.
Виходячи із цього, пошкодження менісків поруч із капсулою суглоба (в області червоної зони) зростаються швидше, а травми внутрішньої (білої) частини меніска, як правило, не зростаються.
Розрив меніска колінного суглоба: ступені та види
Розрив меніска – це порушення цілісності фіброзно-хрящового прошарку. Залежно від локалізації виділяють:
- розрив латерального меніска (зовнішнього);
- розрив внутрішнього меніска (медіального).
Розрив меніска класифікують за змінами на МРТ чи за результатами діагностичної артроскопії. Їх поділяють за формою та протяжністю, ступенем тяжкості (за Stoller) та іншими параметрами. Усі зміни оцінює лікар. Залежно від цього підбиратиметься тактика лікування та подальшого обстеження. Вам достатньо лише ознайомитися із класифікацією, щоб розуміти: чому було обрано той чи інший метод лікування? Безумовно, наші фахівці все пояснять більш доступно, покажуть і розкажуть про всі зміни, виявлені під час обстеження. А ще – аргументовано та доступно донесуть особливості обраної методики лікування, обговорять із вами можливі варіанти та підберуть оптимальний.
Поздовжні розриви меніска найбільш типові для молодих пацієнтів (горизонтальний розрив меніска вздовж його довгої осі). Також молодим пацієнтам властиві радіально-поперечні розриви менісків. Як правило, такі травми супроводжуються одночасним ушкодженням зв’язкового апарату коліна. Одним із найважчих розривів вважається розрив меніска на кшталт «ручки лійки», коли відбувається відрив меніска від капсули суглоба практично по всій довжині.
Дегенеративний розрив медіального меніска (горизонтальний і клаптевий), як правило, діагностують у пацієнтів старших вікових груп – зміни найчастіше розташовані у задніх рогах менісків.
Причини ушкодження меніска
Розрив меніска – доволі часта патологія. Причини можна розділити на 2 групи:
- травматичні – наслідки непрямої чи комбінованої травми. Найчастіше у лікарській практиці зустрічається розрив тіла та заднього рогу медіального (внутрішнього) меніска. Він ушкоджується при згинанні коліна з одночасним його поворотом. Наприклад, якщо людина спіткнулася, промахнулася при ударі по м’ячу та зачепила землю, неправильно присіла з одночасним поворотом коліна, послизнулась тощо. Часто такі травми трапляються у спортсменів;
- дегенеративні – зустрічаються у людей віком від 45-50 років і, як правило, є наслідком повторних незначних травм, але можуть виникати і без травмування. Захворювання, які провокують розрив меніска у пацієнтів старших вікових груп, – це подагра та ревматизм.
Симптоми та ознаки
біль у коліні різного ступеня інтенсивності. Відчуття значною мірою залежать від виду травми та від частини ушкодженого меніска. Розрив меніска внаслідок хронічних мікротравм протікає безболісно (у більшості випадків). Гостра травма супроводжується вираженим різким болем в області колінного суглоба;- припухлість, набряклість м’яких тканин, гіперемія (почервоніння) або синюшність, місцеве підвищення температури м’яких тканин навколо травмованого суглоба;
- поява рідини всередині суглобової сумки (скупчення синовіальної рідини у порожнині суглоба);
- обмеження рухів у коліні: «блок суглоба», відчуття «замикання» суглоба. Якщо трапився розрив меніска на кшталт «ручки лійки», то коліно повністю блокується, а пацієнт не може розігнути його. При розривах типу «ручки лійки» постраждалий може рухати у колінному суглобі на 15 градусів (максимум). При травмах заднього рога важко згинати та розгинати коліно;
- неможливість наступати на ногу – травмована кінцівка ніби «підкошується» під час спроби наступити на неї.
Діагностика
Прийом ортопеда у Запорізькій обласній клінічній лікарні складається з кількох етапів. Наші фахівці комплексно підходять до проблеми та намагаються отримати максимум інформації. Спочатку лікар проводить ретельний збір скарг та анамнезу: уточнює характер і давність травми, відчуття у момент травмування та на момент огляду.
Клінічний огляд – важлива частина обстеження. Для встановлення діагнозу застосовують різні тести:
больові – пальпація колінного суглоба, визначення місць найбільшої хворобливості та больових точок;- «звукові» – при розривах досить часто можна почути характерний звук, що «клацає», під час руху суглоба;
- функціональні – при активних і пасивних рухах у колінному суглобі (згинання, розгинання, кругові рухи).
Поставити діагноз «розрив меніска коліна» без інструментальних методів діагностики можливо, проте ступінь розриву та наявність супутніх ушкоджень необхідно уточнювати за допомогою додаткових методів обстеження. У ЗОКЛ пацієнту проведуть одну чи кілька із нижченаведених методик (на розсуд лікаря):
- рентген та/або КТ – призначаються, як правило, всім пацієнтам. Рентгенологічні методи дають змогу виключити травму кісток (переломи);
- УЗД суглоба – інформативний, доступний і швидкий метод оцінки структур суглоба. Допомагає побачити внутрішньосуглобові структури, визначити наявність рідини у капсулі суглоба, оцінити м’які тканини;
- МРТ суглоба – «золотий стандарт» діагностики розриву меніска. Допомагає повноцінно визначити тип, форму та локалізацію розриву. Також відіграє важливу роль для оцінки інших структур суглоба (хрящ, зв’язки) та м’яких тканин;
- діагностична артроскопія допомагає оцінити тип розриву, виявити наявність рідини всередині суглоба. Нерідко проводиться як діагностично-лікувальна маніпуляція (якщо у суглобовій сумці виявлено випіт чи кров, рідина одразу ж видаляється).
Розрив меніска: лікування
У більшості випадків немає значення: стався розрив медіального чи латерального меніска? Лікування підбирається з урахуванням виду, характеру та ступеня тяжкості травми.
Консервативні методи
Нехірургічні методи лікування підходять лише для розривів 1 ступеня із незначними симптомами. Іноді таке лікування можна використовувати при дегенеративних розривах. Консервативні методики включають:
- медикаменти для полегшення симптомів (знеболювальні, протизапальні, хондропротектори);
- пункцію суглоба видалення рідини чи крові;
- іммобілізацію пошкодженої кінцівки;
- кінезіотейпування;
- лікувальну фізкультуру та фізіотерапію;
- PRP-терапію.
Хірургічні методи
При серйозних травмах обов’язково проводиться операція. Втручання передбачає ушивання меніска або сегментарне (часткове) його видалення.
Відмінні результати показує пластика меніска шляхом накладання на нього шва. Органозбережна та малоінвазивна операція, яка проводиться артроскопічно, дозволяє уникнути можливих ускладнень. При розриві меніска у ранньому періоді (до 3 місяців) накладають шов на місце розриву. Дослідження показують, що у 10-20% випадків виникає неспроможність шва (його розшарування), що потребує повторного втручання. На прогноз впливають давність травми, вік пацієнта, локалізація розриву. Чим раніше буде виконане втручання, тим вищий успіх операції.
При клаптевих розривах, якщо є загроза зміщення відірваного фрагмента, клапоть ендоскопічно січуть – проводиться парціальна резекція. Краї частин менісків, що залишилися, обов’язково вирівнюють кусачками, ушивають і зашліфовують. Це дозволяє уникнути розшарування надалі та прискорює процеси регенерації.
Метод лікування підбирається фахівцем для кожного пацієнта індивідуально після повного обстеження. Пацієнту озвучують усі можливі способи лікування розриву меніска, лікар докладно розповідає про переваги та недоліки кожного, після чого СПІЛЬНО вибирається оптимальна тактика.
Також набирають популярності відновлювальні операції – заміна меніска. Як «протез» використовують штучні матеріали, тканини донорів. На жаль, у Запорізькій обласній клінічній лікарні, на цей час, такі операції не проводяться через відсутність трансплантатів у банках донорів, високу вартість таких втручань і через недостатню практику лікарів. Сподіваємося, що найближчим часом кількість таких операцій збільшиться. Наші ортопеди із задоволенням готові навчатися та пізнавати нові методики!
Чим небезпечне видалення меніска?
Раніше всім пацієнта з діагнозом «розрив меніска колінного суглоба» проводили меніскектомію – видалення фіброзно-хрящового прошарку. Часи змінювалися, змінювалися і підходи до лікування. Сьогодні меніскектомія використовується лише тоді, коли інші можливі методики не дають бажаного результату.
Меніск – це хрящова прокладка, що виконує роль амортизатора у суглобі та стабілізує колінний суглоб. Також меніск захищає внутрішньосуглобовий хрящ від зайвого травмування. Якщо прибрати меніск, то хрящ починає дуже швидко зношуватися – розвивається артроз колінного суглоба. Тому наші ортопеди вдаються до видалення меніска тільки у крайніх випадках. Лікарі ЗОКЛ завжди намагаються максимально розв’язати проблему консервативними методами чи шляхом пластики меніска.
Реабілітація та відновлення після травми
У разі нетяжкої травми та консервативного лікування відновлення триватиме приблизно 1-2 тижні. Якщо виконувалася операція з ушивання меніска, то реабілітація триватиме дещо довше (у середньому – близько 6 тижнів). Спочатку пацієнту потрібно залишатися у стаціонарі. Наші лікарі та медичні сестри забезпечать цілодобове спостереження за вашим станом.
З пацієнтом заняття проводять досвідчені реабілітологи. Фахівці допомагають стати на ноги після операції, відновити тонус м’язів і зміцнити сухожилля. Повне навантаження на суглоб дозволене вже за 2-3 дні. На 8-9 день після операції пацієнту призначать комплекс фізіотерапевтичних процедур: магнітотерапію, УВЧ, масаж, гідротерапію тощо. Також відновити рухову активність колінного суглоба допоможуть спеціальні вправи – з вами персонально займатимуться тренери-реабілітологи. Під їхнім керівництвом ви зможете відновитись у найкоротші терміни.
Виписка відбувається тільки після повного відновлення рухливості у колінному суглобі. У цей період пацієнт вже може вільно пересуватися (можливо, перший час – за допомогою милиць), не потребує додаткового догляду.
Звернувшись за допомогою до ортопедів ЗОКЛ, ви гарантовано отримаєте кваліфіковану професійну допомогу та повний обсяг медичних послуг.
