Працюючи в міністерстві середнього машинобудування, в Мінсредмаші, мені довелося лікуватися в клініках Москви та Петербургу. Звичайно, це клініки вищого розряду, про їхнє оснащення можна говорити досить довго.
А сьогодні я тут, у Запорізькій обласній клінічній лікарні. Скажу чесно, наша лікарня анітрохи не поступається столичним. Розкинулася вона у санітарно-захисній зоні на території майже 18 га. Серед зелених ялинок та струнких тополь будівлі, дороги, під’їзні шляхи… Головними для нас, пацієнтів області є консультативна поліклініка та лікувальний корпус. У поліклініці ведуть прийом вузькі спеціалісти. Тут чітко організовано запис, прийом та обстеження пацієнтів. Якщо передбачено лікування, хворих негайно госпіталізують.
Великий дев’ятиповерховий будинок лікарні здалеку привертає увагу. і багато іншого.
Серед служб ЗОКЛ є санітарна авіація. Можна наголосити, що обласна клінічна лікарня наймобільніша в області та найнадійніша. Тут є басейн та безліч оздоровчих кабінетів та залів. Лікарня працює у тісному контакті із Запорізьким державним медичним університетом, Академією післядипломної освіти лікарів та дослідницькими центрами.
Чому я пишу про це так детально? Я мешкаю в Енергодарі, столиці атомної енергетики України. Місто-супутник АЕС знаходиться у 30-кілометровій санітарній зоні, але в місцевій лікарні немає низки фахівців: ні гастроентеролога, ні проктолога, ні гепатолога. Пишу про тих, кого сама потребую, бо про інших нехай інші й напишуть. Нам на будь-яку консультацію доводиться добиратися до Запоріжжя та, звичайно, до обласної лікарні. А це не ближнє світло. Це і довга дорога, витрати та стан людей під час загострення захворювання.
Після невеликого відступу повертаюся до своїх вражень про обласну лікарню. Тримаю в руках розворот ювілейних фотографій, знятих у 2016 році до сорокарічного ювілею. На знімках знято: лідери науки та охорони здоров’я, керівництво клініки, ровесники обласної клінічної лікарні за стажем. Лікарі та медичні сестри, працівники різних служб управління.
Багато співробітників ЗОКЛ поєднують напружену працю за участю у художній самодіяльності. Бачу співаків та музикантів, танцюристів у сценічних костюмах з українськими мотивами. Поруч на сцені діти медиків. Спільна творчість поєднує хлопців та батьків. На знімках усміхнені та радісні обличчя. У клініці велике свято.
А ось особливі фотографії. За відмінну та багаторічну працю керівництво клініки нагороджує своїх працівників почесними грамотами та цінними подарунками. Серед них – завідувачка обласного центру гастроентерології, головний гастроентеролог області, лікар вищої категорії Людмила Павлівна Данильченко.
Повний текст нотаток за посиланням:
Пациентка Горевая Д.: “Заметки о ЗОКБ и центре гастроэнтерологии”
