Уявіть собі стопки пожовклих газет, шелест сторінок, що пахнуть минулим, і тишу архівних залів, де історія ніби затамувала подих. Ми вирушили саме туди — на пошуки свідчень про перші десятиліття становлення медицини нашого краю. Це була справжня детективна експедиція: десь — відсутні номери, десь — втрачені матеріали, а інколи — лише уривки, що натякали на колись написані історії. І все це — заради одного: повернути до життя пам’ять про те, з чого починався шлях Запорізької обласної клінічної лікарні.
Сьогодні ЗОКЛ — 77 років. І за цією цифрою — сотні тисяч життєвих історій та рішень, що змінювали долі, та титанічна щоденна боротьба за здоров’я людей. Перемоги, що давали сили рухатися вперед. Досвід, що ставав фундаментом для вдосконалення та розвитку. Ми зрозуміли: щоб розповісти про сьогодення, потрібно торкнутися витоків — побачити, якою була медицина тоді, і ким були ті люди, які формували її обличчя.
І нам це вдалося. Для нашої першої публікації, серед архівів ми знайшли, без перебільшення, скарб — газету “Червоний промінь” від 30 грудня 1953 року. На передостанній сторінці — публікація під назвою “В обласній лікарні”. Це — найстаріший з матеріалів про будні медиків і пацієнтів ЗОКЛ, які збереглися до нашого часу. Читати ці рядки — ніби підглядати крізь маленьке віконце у минуле, де зароджувалася історія сучасної медицини нашого регіону.
Відсьогодні ми відкриваємо серію публікацій, що піднімуть завісу над різними епохами запорізької обласної медицини. Ми покажемо, якою вона була багато років тому, як писала про неї преса, і згадаємо людей, які творили її розвиток. Далі буде ще багато відкриттів. Гортайте історію разом із нами.
Перегортаючи сторінки тієї публікації, ми ніби опинилися серед коридорів лікарні 1950-х. Автор розповідає, як до обласної лікарні з’їжджалися пацієнти з найвіддаленіших сільських районів, аби отримати висококваліфіковану допомогу та малодоступні тоді ліки. Лікарня стрімко розвивалася. У 1953 році тут відкривали нові відділення, впроваджували лікувальну фізкультуру, починали проводити складні щелепно-лицьові операції, а палати й операційні оснащували новітньою на той час апаратурою.
На сторінках матеріалу оживають імена людей, які творили фундамент запорізької медицини: отоларинголог Міссіонжник, невропатолог Раскольніков, хірург Букін, гінеколог Косенков, професор-хірург Слободской. Автор називає лікарню “фабрикою здоров’я”, підкреслюючи, що її місія виходила далеко за межі стін закладу — саме тут народжувалися стандарти та методики, які згодом поширювалися по всій області…
Ознайомитися з матеріалами тих часів ви можете на нашому Телеграм-каналі.
