Анафілактичний шок – це важкий, загрозливий для життя пацієнта, патологічний стан, що розвивається при контакті організму з деякими чужорідними речовинами (алергенами). Анафілактичний шок належить до алергічних реакцій негайного типу, при яких попадання алергену до організму спричиняє викид у кровоносне русло біологічно активних речовин (гістамін, серотонін, брадикінін). Ці речовини, своєю чергою, зумовлюють підвищення проникності кровоносних судин, порушення циркуляції крові у дрібних кровоносних судинах, спазм м’язів внутрішніх органів і низку інших порушень. Кров накопичується на периферії, артеріальний тиск падає, внутрішні органи та мозок не отримують достатньої кількості кисню, що є основною причиною втрати пацієнтом свідомості.
Така реакція організму на чужорідні речовини є незвичайною, неадекватною, гіперергічною (надсильною). Вона пов’язана із порушенням нормальної імунологічної відповіді організму на конкретний алерген.
Причини виникнення анафілактичного шоку
Найчастішими причинами розвитку анафілактичного шоку є укуси комах і введення лікарських препаратів (пеніцилін і деякі інші антибіотики, сульфаніламіди, сироватки, вакцини, місцеві анестетики, наприклад). Рідше виникають подібні реакції на харчові продукти (шоколад, арахіс, апельсини, манго, різні види риб), вдихання пилкових та інших алергенів.
Симптоми анафілактичного шоку
Для анафілактичного шоку характерний швидкий розвиток – симптоми з’являються вже за кілька секунд або хвилин після контакту з алергеном. Основними симптомами є:
- порушення свідомості;
- різке зниження артеріального тиску;
- судоми;
- мимовільне сечовипускання.
У більшості пацієнтів захворювання починається з появою жару, почервоніння шкіри, відчуття страху, головного болю, болю за грудиною. Потім артеріальний тиск різко падає, а пульс стає ниткоподібним.
Можливі варіанти анафілактичного шоку з переважним ураженням:
- шкірних покровів зі шкірним свербінням, що наростає, почервонінням шкіри, появою поширеного висипу (кропивниці) та набряку Квінке;
- нервової системи (церебральний варіант) із розвитком сильного головного болю, появою нудоти, підвищеної шкірної чутливості, судом, втратою свідомості;
- органів дихання (астматичний варіант) із задухою, що переважає, через набряк слизової оболонки та спазм гладкої мускулатури верхніх дихальних шляхів;
- серця (кардіогенний) із розвитком картини, схожої на інфаркт міокарда. Діагноз, як правило, ставиться за клінічною картиною.
Перша допомога при анафілактичному шоку
При найменшій підозрі на розвиток анафілактичного шоку слід негайно викликати швидку допомогу. До приїзду лікаря потрібно постаратися припинити надходження алергену до організму. Якщо анафілактичний шок трапився через укус комахи, слід накласти джгут вище місця укусу. Таким чином, ви припините надходження алергену до загального кровообігу. Постарайтеся надати постраждалому горизонтальне положення на спині з нахиленою на бік головою (для попередження задухи через западання язика чи вдихання блювотних мас). Далі звільняють шию, грудну клітину, живіт, забезпечуючи приплив кисню.
Що може зробити лікар?
Перші дії лікаря будуть спрямовані на запобігання подальшому надходженню алергену до кровообігу: вище місця введення препарату або укусу накладають джгут або обколюють розчином адреналіну. Забезпечують надходження свіжого повітря, дають вдихати кисень із кисневої подушки, вводять протиалергійні засоби. Подальше лікування анафілактичного шоку спрямоване на нормалізацію серцево-судинної та дихальної діяльності, зменшення проникності судинної стінки та запобігання пізнім ускладненням з боку внутрішніх органів.
Профілактика анафілактичного шоку
Передбачити появу анафілактичного шоку здебільшого неможливо. Слід звертати увагу на прояви алергії на ту чи іншу речовину (лікарський препарат, харчовий продукт, наприклад) і надалі намагатися уникати повторного введення цієї речовини до організму. Хворі, які раніше перенесли анафілактичний шок, обов’язково повинні носити при собі картку, із зазначенням алергену (алергенів), який викликав анафілактичний шок.
