Хвороба Паркінсона – хронічне, неухильно прогресуюче захворювання головного мозку, при якому у пацієнта спостерігаються рухові порушення, підвищений тонус м’язів (ригідність), порушення мови, тремор у стані спокою, а також розлади у психічній сфері.
Класифікують хворобу Паркінсона та його синдром, коли патологія є проявом інших захворювань ЦНС. Своєчасно розпочате лікування хвороби Паркінсона дозволяє призупинити розвиток захворювання та зберегти якість життя хворого.
Цю патологію діагностують у 200 осіб зі 100 000. За статистикою, найчастіше хворіють люди похилого віку (60+), проте в останні десятиліття почастішали випадки захворювання у молодших пацієнтів (до 50 років).
Етіологія та причини хвороби Паркінсона
Вчені продовжують вивчати патогенез захворювання, але виділити точні причини його виникнення досі не вдалося. Відомо, що в основі патології лежить поступове незворотне зменшення кількості нейронів (нервових клітин) у чорній речовині головного мозку.
Головна функція цих нейронів – вироблення дофаміну, від якого залежить передача нервових імпульсів для виконання людиною рухів. Внаслідок загибелі нейронів зменшується кількість дофаміну, передача імпульсів порушується, з’являються рухові розлади.
На думку вчених, схильність до хвороби може бути обумовлена генетичними факторами (у 5-10% випадків) – тобто, якщо в сім’ї були випадки цієї патології, то ризик її розвитку у родичів неухильно зростає.
До інших факторів, які можуть призвести до розвитку хвороби Паркінсона та синдрому паркінсонізму, відносять:
- чоловіча стать – чоловіки хворіють у 1,5 раза частіше за жінок;
- літній вік;
- тривалий вплив токсичних речовин;
- черепно-мозкові травми;
- тривалий прийом деяких ліків;
- судинні чи пухлинні захворювання.
Симптоматика хвороби Паркінсона
Дуже часто перші симптоми патології помітити складно – на нерухомість рук під час ходьби чи легкий тремор мало хто звертає увагу. З розвитком захворювання симптоматика наростає, вона включає моторні та немоторні порушення.
Моторні (рухові) прояви:
- тремтіння рук (тремор): у розслабленому стані посилюється, при рухах – зменшується;
- уповільнена хода, човгаючі кроки;
- ригідність – підвищений м’язовий тонус кістякової мускулатури;
- зміна дрібної моторики: складніше писати, чистити зуби, зав’язувати шнурки;
- менш «жива» міміка, повільна мова;
- сутулість;
- порушення ковтання та слиновиділення.
До немоторних симптомів відносяться:
- зниження нюху, порушення слиновиділення;
- порушення сечовипускання, статевої функції, часті запори;
- біль у кінцівках та у спині (через підвищений м’язовий тонус);
- безсоння вночі та сонливість вдень;
- емоційні (депресія, апатія) та когнітивні порушення (порушення пам’яті, уваги).
Як розвивається хвороба Паркінсона?
При постановці діагнозу неврологи та нейрохірурги Запорізької обласної клінічної лікарні керуються класифікацією Хен та Яру, яка розрізняє п’ять етапів розвитку хвороби та характеризує ступінь її важкості.
І стадія – симптоми патології мають односторонній характер.
II стадія – двосторонні прояви, постуральна нестійкість відсутні.
III стадія – присутні постуральні порушення, але хворий може самостійно пересуватися і сам себе обслуговувати.
IV стадія – значна втрата рухової функції, але стояти та пересуватися хворий може без підтримки.
V стадія – пацієнт потребує сторонньої допомоги, адже прикутий до ліжка чи інвалідного крісла.
Діагностика хвороби Паркінсона
Досвідчений лікар може попередньо діагностувати хворобу Паркінсона під час першого візиту пацієнта, т. к. її прояви можна оцінити за одним зовнішнім виглядом хворого.
Фахівці Запорізької обласної клінічної лікарні у своїй практиці використовують спеціальні міжнародні діагностичні критерії, якими користуються лікарі з усього світу. Лікар проводить візуальний огляд пацієнта, вивчає історію хвороби з урахуванням аналізу скарг та симптомів, проводить неврологічне обстеження з проведенням різноманітних функціональних тестів.
При підозрі на хворобу Паркінсона використовують методи нейровізуалізації – комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ).
Лікувальні методики паркінсонізму
Тактика лікування паркінсонізму не є універсальною – у ЗОКБ програма для кожного пацієнта підбирається індивідуально.
За статистикою фахівців клініки правильно підібране лікування дозволяє стримувати прогрес захворювання тривалий час, мінімізуючи його симптоматику. Для цього використовується медикаментозна терапія, дія якої спрямована на різні нервові медіатори. Оптимальне поєднання препаратів підбирається з урахуванням стадії захворювання, моторних та немоторних проявів, віку пацієнта та стану здоров’я.
У деяких випадках при хворобі Паркінсона можлива хірургічна корекція деяких фармакорезистентних (які не піддаються медикаментозній терапії) симптомів: тремору, ригідності, дискінезії. Таким хворим показана стереотаксична деструкція підкіркових ядер або імплантація електродів для хронічної електростимуляції глибоких структур мозку (DBS).
Показаннями до операції є:
- Неефективність антипаркінсонічних препаратів.
- Яскраво виражені побічні ефекти від препаратів або їхня непереносимість.
- Некориговані лікарські дискінезії.
Ефективне хірургічне лікування хвороби Паркінсона в Запорізькій обласній лікарні сьогодні можливе завдяки новітній методиці малоінвазивної хірургії – стереотаксичній нейрохірургії.
Завдяки інноваційному обладнанню останнього покоління та науковим досягненням, які впроваджують у ЗОКБ, під час такого втручання доступ до цільової зони здійснюється за допомогою системи координат у тривимірній просторовій методиці. Це дозволяє потрапити в необхідну точку головного мозку без похибок і зробити точну деструкцію, що в галузі нейрохірургії має найважливіше значення. У ході операції хірург отримує пошарові зображення зрізів мозку з установки МРТ, що працює у режимі реального часу.
У випадках, коли головним симптомом паркінсонізму є тремор, проводиться таламотомія.
При неефективному консервативному лікуванні пацієнтів, переважно з руховими розладами, показана палідотомія. Це відносно безпечна процедура, ефективність якої доведена та показує високий результат – у 80% випадків.
Важливо відзначити, що операція вважається додатковим методом лікування та передбачає продовження прийому лікарських препаратів у післяопераційному періоді, призначення яких проводиться індивідуально.
Рішення про доцільність та необхідність проведення оперативного лікування в кожному випадку приймається комісійно: невропатологом та нейрохірургом.
Куди звертатися по допомогу пацієнту з хворобою Паркінсона у Запоріжжі?
У Запорізькій обласній клінічній лікарні для лікування пацієнтів, які страждають на хворобу Паркінсона, сьогодні створено всі умови для надання висококваліфікованої допомоги. У клініці застосовуються перевірені та ефективні схеми терапії, які дозволяють досягти оптимальних результатів. Пацієнтам відділення неврології та нейрохірургії забезпечується обслуговування європейського рівня, повноцінний догляд та уважне ставлення. Після виписки лікар завжди залишається на зв’язку з пацієнтом і проводить профілактичні огляди з метою спостереження та корекції терапії.
Хвороба Паркінсона повільно, але прогресує, і через порушення контролю рухів вона може призвести до незворотних ускладнень. Тому розпочинати лікування потрібно якнайшвидше. Фахівці ЗОКЛ проведуть комплексну діагностику захворювання, призначать підтримуюче медикаментозне лікування та, за необхідності, проведуть операцію, що зменшить симптоматику та покращить якість життя хворого.
