До початку повномасштабного вторгнення життя пані Тамари було сповнене любові та родинного затишку. Жінка багато років присвятила роботі у сфері житлово-комунального господарства, але справжнє щастя знаходила у простих домашніх радощах. Її оселю наповнював аромат свіжої домашньої випічки, а з кухні доносився щирий дитячий сміх. Земля та улюблений город давали їй змогу відпочити душею після виснажливих робочих буднів, і здавалося, що цей спокій триватиме вічно — доки цинічна війна не увірвалася в її життя, розбивши всі плани й надії та залишивши після себе порожнечу і страх.
Того рокового дня, коли все сталося, жінка вирушила у своїх справах. Дорога була знайомою, а навколо ніщо не віщувало небезпеки. Проте вже за мить звичайний день перетворився на боротьбу за життя. Під час обстрілу вона отримала важкі поранення та впала просто на вулиці, не маючи сил підвестися.
«Болю майже не відчувала, ймовірно, через шок. Я не могла рухатися. Осколки потрапили в руку і ногу. Була при свідомості й почала кликати на допомогу», — згадує Тамара Геннадіївна.
У тяжкому стані її доставили до реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні. Саме тут розпочався надскладний процес порятунку: команда лікарів-анестезіологів перебувала поруч цілодобово, контролюючи життєві показники, надаючи невідкладну допомогу та координуючи лікування. Спершу пацієнткою займалися фахівці відділення травматології, і паралельно до неї навідувалися фахівці з реабілітації, оцінюючи стан та плануючи подальші дії. Лише після повної стабілізації стану жінку остаточно перевели до відділення фізичної та реабілітаційної медицини ЗОКЛ.
«Я отямилася вже в реанімації. Свідомість була затуманена, здавалося, що навколо всі загинули. Пам’ятаю, що мене буквально “збирали по частинах”. Було страшно. Але я знала, що лікарі роблять усе можливе», — додає пані Тамара.
Коли гострий період лікування завершився, розпочався етап відновлення. До роботи з пацієнткою залучили мультидисциплінарну команду ЗОКЛ у складі лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ), психіатра, фізичного терапевта, ерготерапевта та психолога. День за днем пані Тамара поступово повертала контроль над власним тілом, а разом із ним — віру в життя, яке ще нещодавно здавалося безповоротно втраченим.
«Вперше ми зустрілися з пацієнткою у відділенні травматології, вона була повністю іммобільною. Після етапного хірургічного лікування ми одразу розпочали ранню реабілітацію, щоб запобігти ускладненням і підготувати пацієнтку до інтенсивного відновлення. З нею працювала мультидисциплінарна команда, зосереджена на відновленні функції кінцівок та навичок самообслуговування. Після стабілізації переломів нижньої кінцівки реабілітацію було спрямовано на відновлення ходи та опори. Наразі пацієнтка вже самостійно пересувається з ходунками та може себе обслуговувати. Динаміка відновлення позитивна, прогнози сприятливі», — коментує Даниїл Добрюха, лікар-ортопед-травматолог відділення фізичної та реабілітаційної медицини ЗОКЛ.
Сьогодні Тамара Геннадіївна вчиться довіряти своєму тілу. Вона самостійно приходить на заняття з реабілітологами та впевненно працює з фахівцями. Кожен день приносить маленькі перемоги, а разом із ними з’являються нові плани та надії на майбутнє.
«Моя найбільша мрія — щоб закінчилася війна. А з усім іншим я впораюся. Я дуже вдячна лікарям, реабілітологам і всьому персоналу Запорізької обласної лікарні. Тут мене не залишили наодинці з бідою», — висловлює слова подяки задоволена пацієнтка.
Історія пані Тамари — це справжній приклад жінки, яка любила життя ще до війни й досі не втратила цієї любові. Це розповідь про те, що навіть після найстрашніших днів можна знову зробити крок уперед. І про лікарів, які цілодобово борються за кожного пацієнта.
Якщо вам або вашим близьким потрібна допомога, звертайтеся до Запорізької обласної клінічної лікарні. Тут працюють фахівці, які мають досвід лікування найскладніших випадків та супроводжують пацієнтів на всіх етапах відновлення.
Контакт-центр ЗОКЛ:
📲(050) 119-91-03
📲(068) 812-97-76
