М’язовий артроз – це рідкісний вид артрозу, який вражає м’язово-суглобові сполуки, тобто місця кріплення м’язів до кісток. Це призводить до дегенерації та руйнування м’язових волокон, хряща та кістки, а також до порушення функції м’язів та суглобів. Основною ознакою артрозу є поява больового синдрому, якого з часом приєднується обмеження рухливості в суглобі. Спочатку обмеження рухливості обумовлено компенсаторними функціональними змінами, а потім стає наслідком органічних порушень.
Діагностика та лікування м’язового артрозу
Діагностика ідіопатичного та вторинного артрозу базується на анамнезі, клінічному огляді, лабораторних дослідженнях (аналіз крові, біохімічні характеристики, маркери запалення та ін.), інструментальних способах (рентгенографія, КТ, УЗД, МРТ).
Головним завданням у лікуванні пацієнтів з артрозом є запобігання подальшому руйнуванню хряща та збереженню функціональності суглоба. Терапія потребує тривалого та всебічного підходу.
Лікування м’язового артрозу залежить від причини, стадії, локалізації та тяжкості захворювання, і може включати:
-
- Консервативну терапію, спрямовану на зниження запалення, болю, поліпшення кровообігу, харчування та регенерації м’язово-суглобових тканин. Для цього використовуються протизапальні, знеболювальні, хондропротекторні, вазодилатуючі, трофічні препарати, вітаміни та ін. Також використовуються фізіотерапевтичні способи, такі як магнітотерапія, ультразвук, лазер, електростимуляція, грязелікування.
фізичну реабілітацію, спрямовану на відновлення функції м’язів та суглобів, зміцнення м’язового корсету, профілактику атрофії та деформації. Для цього застосовуються лікувальна гімнастика, масаж, мануальна терапія, кінезіотерапія, ортези.
Хірургічне лікування, спрямоване на усунення причин м’язового артрозу, відновлення анатомії та функції м’язів та суглобів, покращення якості життя пацієнта.
М’язовий артроз – захворювання, у якому важливо оптимізувати навантаження на суглоб. Необхідно виключити тривалі прогулянки, стереотипні рухи, що повторюються, тривале збереження фіксованої пози та піднімання ваг. Зниження маси тіла при ожирінні відіграє значну роль у зменшенні навантаження на суглобові поверхні.
Для своєчасної діагностики м’язового артрозу запишіться на огляд ревматолога.
Причини
У деяких випадках хвороба виникає без видимих причин – ідіопатичний або первинний артроз. Також існує вторинний артроз, який розвивається внаслідок певних патологічних процесів.
Основними факторами, що викликають вторинний артроз, є:
- травми, перенапруга, знос м’язів та суглобів внаслідок фізичної активності, особливо професійної чи спортивної;
- запальні захворювання м’язів;
- метаболічні порушення;
- генетичні розлади.
Ознаки захворювання
Симптоми м’язового артрозу можуть включати:
- біль у м’язах і суглобах, що посилюється при русі, навантаженні, зміні погоди та зменшується у спокої;
- обмеження рухливості суглобів, зниження сили та обсягу м’язів, атрофія м’язової тканини;
- хрускіт, клацання, хрускіт у суглобах, що свідчать про тертя суглобових поверхонь один про одного;
- деформація суглобів, зміна форми та розміру кісток, усунення суглобових поверхонь, порушення осі кінцівки.
У Запорізькій обласній клінічній лікарні допомога при м’язовому артрозі надається висококваліфікованими фахівцями. Їх першочерговим завданням є відновлення функціональності пошкодженого суглоба та запобігання розвитку його руйнування. Спостерігаючи схожі симптоми, запишіться на прийом у ревматологу.
