Нестабільність шийних хребців

Нестабільність шийних хребців – це стан, у якому виникає надмірна рухливість хребців. Він характеризується порушенням функцій одиничних або окремих сегментів шийного відділу, що супроводжується больовим синдромом у шиї, спазмами м’язів, запамороченням та головним болем. Нестабільність шийного відділу прискорює прогресування остеохондрозу і може спричинити артроз міжхребцевих суглобів. Важливо не запускати патологію та при перших симптомах розпочинати лікування.

Найрухливішою частиною хребетного стовпа, яка відповідає за повороти та нахили голови, є шийний відділ. Його хребці невеликі за розміром і гнучкіші, ніж в інших відділах, тому вони недостатньо міцні й легко піддаються нестабільності. Цей хребетно-руховий сегмент (ХРС) складається з 7 хребців, оточених м’язовою тканиною, зв’язками та суглобами, які пов’язані між собою в єдиний ланцюжок (грудний відділ складається з 12-ти хребців, поперековий – з 5-ти). Амортизують і розподіляють механічне та статичне навантаження міжхребцеві диски.

Нестабільність шийних хребців супроводжується збільшенням амплітуди їх руху через зміну фізіологічного співвідношення між ними – це спричиняє зсув хребців. Зміщення на 3-4 мм назад або вперед вважають патологією.

Чому виникає нестабільність?

За статистикою фахівців Запорізької обласної клінічної лікарні найчастіше збільшення рухливості у шийному відділі є наслідком травм, падінь, підйомів ваг – більш ніж у 75% випадків. До інших причин, що викликають цю патологію, відносяться:

• остеохондроз, що прогресує;
• вікові деформації кісткової та сполучної тканини;
• патології кісткової тканини (остеопороз, остеомієліт, остеогенез, грижі, свищі);
• аномалії розвитку міжхребцевих дисків;
• гіпотрофія та зниження тонусу м’язів;
• спадкові патології зв’язкового та суглобового апарату, що викликають його слабкість;
• післяопераційні ускладнення при некоректній тактиці реабілітації;
• уроджені порушення;
• тривалі фізичні навантаження, пов’язані з надмірним навантаженням на хребет.

Класифікація захворювання

Залежно від причини запуску процесу нестабільності у хребцях шийного ХРС класифікують кілька видів цієї патології.

Травматичний чи посттравматичний – розвивається як наслідок отриманої травми, вивиху чи перелому. Часто трапляється після ДТП або у спортсменів внаслідок падіння з великої висоти. Окрему групу становлять нестабільності у дітей, отримані у процесі пологів – травми шийного відділу.

Дегенеративний – рухливість починається через прогресування остеохондрозу або інших захворювань кісток, частий супутник 2-4 стадій остеохондрозу. Причиною цієї патології є тривала нестача необхідних для хрящової та кісткової тканин речовин, неправильна постава, що веде до руйнування хребців.

Диспластичний вид є наслідком захворювання на «диспластичний синдром», яке може вражати суглоби, зв’язки та хребці будь-якого відділу хребта. Переважно діагностують у підлітків.

Післяопераційна нестабільність шийних хребців виникає після невдалого проведення оперативного втручання на диски або після двосторонньої ламінектомії. Також може розвинутися за недотримання правил реабілітації та постільного режиму, заборонених навантажень у післяопераційний період.

Істмічний (спондилолізний) вид нестабільності є проявом спондилолістезу – захворювання, при якому відбувається зміщення тіла вище розташованого хребця відносно нижчого разом з міжхребцевим диском. Досить важка форма, оскільки може призводити до звуження хребетного каналу та розвитку виражених неврологічних порушень.

Симптоми

Зайва нестабільність хребців шиї – небезпечний процес, оскільки він впливає на життєво важливі структури організму: спинний мозок, нервові коріння, артерії хребта, які беруть участь у кровопостачанні спинного мозку.

Нестабільність шийних хребців найчастіше починається з больових відчуттів у шиї, спричинених постійною напругою м’язів для утримання хребців на місці. Спочатку вони мляві, мають характер помітного дискомфорту. Після активних навантажень або тривалого згинання-розгинання шиї біль стає інтенсивнішим. Через підвищення тонусу м’язів спостерігається перевтома, порушення кровообігу в м’язах, зниження їх тонусу та гіпотрофія внаслідок погіршення їх харчування. Звичайні фізичні навантаження стають непосильними для хворого.

Якщо на даному етапі не розпочати лікування, ситуація погіршується. Приєднується більш виражена неврологічна симптоматика:

• постійний больовий синдром у шиї через рефлекторну напругу м’язів (спазм);
• неможливість якісного сну, оскільки хворому складно знайти зручну позу;
• нахили голови та різкі повороти супроводжуються сильним хрускотом та болем;
• біль часто іррадіює в потилицю та основу черепа;
• в області плечей та лопаток з’являється скутість, аж до знерухомленості.

При прогресуванні захворювання, до перелічених симптомів можуть додатись інші: втрата чутливості в руці або шиї, парези або паралічі, нездатність контролювати акти сечовипускання, дефекації. У цій ситуації потрібне термінове лікування.

Діагностика

Поява одного з перерахованих вище симптомів є обов’язковим приводом для візиту до лікаря. Нестабільність шийних хребців самостійно не минає, без допомоги не обійтися. Завдання лікаря – знайти причину патології, визначення максимально ефективної лікувальної тактики. Важливо своєчасно діагностувати небезпечну патологію, прогресування якої може призвести до незворотних наслідків та втрати працездатності.

У Запоріжжі із захворюваннями хребта добре знайомі фахівці обласної клінічної лікарні – діагностика та лікування нестабільності хребців усіх локацій тут проводяться на сучасному рівні з використанням інноваційного обладнання та комплексного підходу. Лікарі відділення нейрохірургії з великим досвідом ведення таких хворих надають свою допомогу 24 години на добу.

Симптоми нестабільності хребта схожі на прояви остеохондрозу, тому важливо отримати консультацію досвідченого фахівця. При першій зустрічі лікар розпитує пацієнта про симптоми, проводить ретельний огляд, пальпує проблемну зону, визначає деформацію, якщо вона є, перевіряє рухові можливості, щоб розпізнати обмеженість.

Які діагностичні методи призначають:

• рентген з функціональними пробами (максимальним згинанням/розгинанням) всього хребта або конкретної ділянки;
• томографія хребта (МРТ чи КТ);
• денситометрія;
• лабораторні дослідження крові.

Лікування нестабільності хребців у Запорізькій обласній клінічній лікарні

Нестабільність шийних хребців небезпечна тим, що симптоматично може проявлятися не так виразно і часто схожа за ознаками з іншими патологіями хребта. Тому важливо провести комплексну діагностику, встановити правильний діагноз, а також ретельно підібрати лікування. Складність полягає в тому, що вплив на цю крихку ділянку хребта має бути дуже делікатним, щоб не погіршити проблеми.

Фахівці ЗОКЛ найчастіше застосовують консервативні лікувальні методики. Таке лікування тривале, спрямоване на зміцнення зв’язкового апарату, полегшення симптомів та усунення причин захворювання. Часом воно може продовжуватися протягом усього життя, щоб уникнути небезпеки рецидиву. Лікування передбачає такі методи.

• Масаж для розслаблення спазматичних скорочень м’язів та зниження больового синдрому, а також з метою зниження компресії артерій та нервових корінців. Важливо зазначити, що аматорський масаж не підійде, необхідна допомога кваліфікованого масажиста, який має правильні техніки.
• Остеопатія та мануальна терапія надають симптоматичну допомогу з метою тимчасової стабілізації хребців. Застосовується як допоміжний метод, оскільки діє недовго та не усуває причини.
• Лікувальна фізкультура та плавання в басейні допомагають упоратися з причиною, що спричинила нестабільність шийних хребців. Спеціально підібраний комплекс вправ зміцнює мускулатуру шиї, стабілізуючи хребці. Бажано курсове проходження програми та лише під керівництвом досвідченого інструктора.
• Носіння коміра Шанца призначається для вироблення звички тримати шию у фізіологічно правильному положенні (носити не більше 2-х годин на добу, щоб уникнути атрофії шийних хребців).
• Фізіотерапевтичні процедури включають прогрівання, гальванізацію, магнітотерапію, фоно- та електрофорез, електростимуляцію, парафіно- та лазеротерапію, індуктотермію. Фізіотерапія спрямована на поліпшення кровопостачання шийної ділянки хребта, що призначається для посилення ефекту від масажних сеансів та фізичних лікувальних навантажень.
• Медикаментозна терапія симптоматична, включає міорелаксанти (для усунення спазмів у м’язах), нестероїдні протизапальні препарати (зменшують больові відчуття), судинні препарати при гіпертонії та головних болях (покращують мозковий кровообіг).
• Хірургічне втручання проводиться у тяжких випадках, коли нестабільність у шиї становить загрозу звуження хребетного простору та тиску хребців на спинномозкові структури. Для стабілізації хребців пацієнту ЗОКЛ найчастіше проводять спондилодез (передній, задній або комбінований (360°) – залежить від ступеня нестабільності та кількості сегментів). В основі підходу лежить кріплення пластини до хребця – встановлення гвинтів у тіла хребців, яка зменшить або усуне підвивих, знизивши тиск на нервові корінці, а також заміна тіл хребців, за необхідності. Операція складна, тому її проведення в клініці проводять нейрохірурги високого класу, які мають досвід у даному напрямку нейрохірургії.

У Запорізькій обласній клінічній лікарні вибір методик, за допомогою яких буде усунуто нестабільність шийних хребців, завжди підбирається індивідуально. Лікування залежить від наступних факторів: ступінь тяжкості патології, величина усунення, тонус м’язів, вид нестабільності.

Профілактика

Біль у спині, постійний головний біль, погана якість сну, дратівливість і млявість, погіршення зору, слуху, координації – ось перелік ускладнень, які можуть виникнути, якщо вчасно не провести лікування нестабільності хребта.

Фахівці Запорізької обласної клінічної лікарні закликають мешканців регіону залишатися завжди активними (помірна фізична зарядка без надмірного навантаження на хребет, зміцнення м’язового корсета), намагатися вести здоровий спосіб життя, більше гуляти на свіжому повітрі, правильно харчуватися та бути уважними до свого здоров’я.

Своєчасні профілактичні огляди та візити до лікаря з появою тривожних симптомів у рази знижують ризики прогресування захворювання. Відновити та зміцнити опорно-руховий апарат набагато легше, якщо патологічний процес перебуває на ранній стадії. Звертайтеся до найкращих фахівців Запоріжжя та будьте впевнені, що якість вашого життя після лікування обов’язково покращиться!