Ушкодження м’язів, сухожиль і зв’язок

Травмування м’яких тканин – це досить поширена причина вираженого больового синдрому, що можна усунути за допомогою різноманітних методів фізіотерапевтичного та медикаментозного впливів.

Розриви, забиття та розтягнення м’язів, сухожиль і зв’язок нерідко є результатами травмування через вплив механічних, термічних, електричних та інших факторів.

Сухожилля і зв’язки складаються із досить міцної сполучної структури, але, так чи інакше, вони схильні до травматизації. Як і м’язи.

Класифікація пошкоджень м’яких тканин

Відповідно до характеру травми поділяють на:

1. Відкриті (порушення цілісності шкірного покриву та слизових оболонок). Це рвані та різані рани; травми, отримані під час опіків, обмороження. Існує ризик інфікування.
2. Закриті (шкіра та слизові оболонки не пошкоджені). Ризик ускладнень. Поділяються на:

• забої, що супроводжуються болем і гематомами;
• розтягнення – пошкодження м’яких тканин через вплив двох сил, які впливають у різних напрямках;
• струси (травма утворюється при одночасному ударі або при постійних вібраціях);
• стискання. Таке травмування, що вплинуло на кровоносну систему, призводить до розвитку некрозу тканин через кисневе голодування;
• розриви – м’язові волокна ушкоджуються через навантаження.

Відповідно до походження пошкодження бувають:

1. Виробничі.
2. Невиробничі (побутові, спортивні, транспортні).
3. Умисні (під час озброєного нападу, бійки).

Фахівці виділяють такі ступені тяжкості розривів м’яких тканин:

І ступінь (або – розтяг). Видно розриви волокон, точкові внутрішньо тканинні кровотечі, з’являється набряклість, збільшується обсяг м’яза.

ІІ ступінь (неповний розрив). Видно пошкодження волокон із вираженими внутрішньо тканинними крововиливами. Зв’язки, м’язи та сухожилля цілі.

ІІІ ступінь (розрив) – це розбіжність розірваних кінців, значна гематома. Видно дефекти зв’язок і сухожилля (розбіжність кінців на 1-3 см і накопичення рідини в області розриву).

Ушкодження м’язів

Розриви м’язів – це ушкодження, в якому порушується анатомічна цілісність скелетної мускулатури (часто травмується так зване «черевце» м’яза чи місце його переходу у сухожилля). Рідше ушкоджуються сухожилля, за допомогою яких м’яз кріпиться до кістки (спостерігається відрив м’яза від точки кріплення).

Розрив – це часто закрита травма, оскільки еластичність шкірного покриву значно перевищує м’язову. Виняток – колючі та різальні рани.

Види ушкоджень м’язів:

1. Травматичні – утворюються через навантаження на м’яз.
2. Патологічні – виникають на тлі порушень структури м’яза.

Відповідно до ступеня пошкодження розриви поділяються на:

1. Повні розриви м’язів.
2. Неповні.

Відповідно до тривалості наявності травми:

1. Свіжа травма м’язів.
2. Несвіжа.
3. Застаріла.

Щодо локалізації:

1. Розрив черевця м’язів.
2. Розрив зони переходу до сухожилля.
3. Пошкодження сухожилля.
4. Періостальний розрив – це відрив в області фіксації до окістя.
5. Кортикальний – це відрив м’яза з ділянками окістя.

З урахуванням розміру пошкодження:

1. Малі.
2. Середні.
3. Великі.
4. Дуже великі.

Також наші лікарі керуються наступною класифікацією:

1. Внутрішні травми м’язів бувають фізіологічними (оборотні ураження волокон, утворення рубця) й анатомічними (наявність рубця).

Фізіологічні травми м’язів – це контрактура (спазм) та крепатура.

Анатомічні – розтягнення І ступеня (розрив м’язових волокон) і ІІІ ступінь (відрив м’язу).

2. Зовнішні:

• ступінь І (легкий забій, який викликає місцеву реакцію тканин);
• ступінь ІІ (забій, який характеризується гематомою);
• ступінь ІІІ (значний забій – це руйнування волокон і повний розрив).

Для довідки:

Контрактура (або – спазм) – це зміни волокон без ушкодження сполучної тканини. Відбувається через порушення біохімічних процесів (підвищення тонусу м’язів). Характеризується укороченням м’яза та больовим синдромом. Необхідності використання специфічних методів лікування немає.

Крепатура – це м’язова болючість, спричинена надмірним навантаженням. Сполучні тканини не пошкоджені. Лікування – симптоматичне. Диференціальний діагноз ставиться за наявності розтягнення м’яза (м’язів).

Розтягування (І ступінь) – це незворотні зміни м’язових волокон (некроз). Сполучні тканини не пошкоджені. УЗД показує невеликі розриви волокон. Лікується спокоєм і масажами.

Розрив волокон (ІІ ступінь) – це незворотне ураження волокон і мінімальне пошкодження сполучних елементів. Лікується спокоєм і факторами росту, фізіотерапією (холодні компреси, магнітотерапія, масажі).

Розрив м’язу (ІІІ ступінь) – це численні пошкодження волокон і сполучних тканин. Характеризується утворенням внутрішньо м’язової гематоми. Втрачається м’язова рухливість та утворюється слабкість.

Пошкодження сухожилля

Сухожилля – це специфічні структури, що складаються з колагенових волокон, за допомогою яких м’язи кріпляться до кісток. Вони передають зусилля мускулатури до скелета, що необхідне для виконання рухів.

Пошкодження сухожилля – це:

1. Розтягнення сухожиль, які бувають і патологічними (виникають і розвиваються через артрози, артрити).
2. Розрив – це розтягнення понад половини товщини сухожилля.

Небезпечні для пацієнта розриви. Вони бувають:

1. Повні (сухожилля відривається від кістки).
2. Неповні.

А також:

1. Відкриті розриви сухожилля – пошкодження сухожилля, нервів і кровоносних судин.
2. Закриті – ушкодження шкірного покриву відсутнє.

Якщо лікування було несвоєчасне, розрив сухожилля може призвести до:

• безперервного больового синдрому;
• утворення так званих «вузликів», які посилюють тертя, викликаючи хронічні запалення;
• пошкодження нервів, що, своєю чергою, призводить до оніміння та поколювання у кінцівках;
• подальших ушкоджень сухожиль;
• інвалідності.

Пошкодження зв’язок

Зв’язки суглобів – це сполучні волокна, призначені для з’єднання кісткових елементів певного суглоба. Найбільш поширені травми зв’язок – це:

1. Розтягнення зв’язок – це патологія, що характеризується надривом волокон і збереженням анатомічної цілісності органу.
2. Розрив – це травма зв’язки з порушенням її анатомічної безперервності через поперечне роз’єднання волокон.

Кожному фахівцеві важливо зрозуміти: а що сталося? Різниця між розтягненням і розривом не така вже і кардинальна – пошкодження цілісності волокон є. Однак, при розтягуванні спостерігається часткове порушення, при розриві – повне.

Фахівці ЗОКЛ визначили три ступені тяжкості ушкодження зв’язок:

1. I ступінь (легке ушкодження) – це мінімальні розриви волокон і формування зони ураження тканин: біль помірної інтенсивності, рухові функції не порушені, гематома відсутня.
2. II ступінь (середнє пошкодження або неповний розрив): в області суглоба – сильний біль, помітний набряк м’яких тканин, обмежені рухи.
3. III ступінь (важкий розрив) – роз’єднання волокон: інтенсивний і різкий біль, набряк у ділянці ушкодженого суглоба, гематома, порушення рухових функцій і патологічна рухливість.

Розтягнення чи розрив може визначити тільки травматолог.

Симптоми та причини пошкоджень м’яких тканин

Прояв пошкодження м’яких тканин залежить від локалізації патології, дії негативних факторів і від багатьох нюансів. Основні симптоми:

• больові відчуття в області травми;
• набряки м’яких тканин;
• гематоми, почервоніння, синюшність;
• кровотечі (за наявності відкритої рани).

Чинники, що збільшують небезпеку виникнення травм:

• відсутність фізичних навантажень або важкі тренування після тривалої паузи;
• порушення техніки під час виконання спортивних вправ;
• втома (зниження якості контролю за рухами);
• вік (м’язові та сухожильні структури стають менш міцними й еластичними);
• вагітність (гормональний збій);
• шкідливі звички;
• патології сполучної тканини;
• незбалансоване харчування;
• порушення ендокринної системи;
• дегенеративні хвороби опорно-рухового апарату;
• відсутність режимів «відпочинок-робота», «навантаження-відновлення» тощо.

Лікування пошкоджених м’яких тканин в обласній лікарні Запоріжжя

Неглибоке ураження гоїться самостійно через регенерацію клітин. Іноді потрібна консервативна терапія, що залежить від симптомів травми. З урахуванням індивідуальних особливостей організму пацієнта, призначаються знеболювальні препарати та медикаменти, що прискорюють процес відновлення тканин.

Для лікування легких ушкоджень потрібні:

• стан спокою;
• холодний компрес;
• компресійна пов’язка (перші 3 дні після травмування);
• уражена кінцівка повинна бути у піднятому стані (зменшення набряклості м’яких тканин);
• збалансоване харчування.

Незначні пошкодження м’язів, сухожиль і зв’язок можна вилікувати у домашніх умовах. Для цього потрібні базові засоби надання першої медичної допомоги.

При серйозному пошкодженні м’яких тканин відділення травматології Запорізької обласної клінічної лікарні пропонує наступні методи розв’язання проблеми:

1. Накладання швів при рваних і різаних ранах із попередньою антисептичною обробкою області ураження.
2. Хірургічне закриття дефектів необхідне при великих різаних ранах.
3. Установка металевих конструкцій (або інших допоміжних пристроїв) проводиться за наявності переломів або дроблення кісток.
4. Попередження естетичних дефектів. Оперативне втручання показане для мінімізації можливості появи та розвитку рубців і шрамів, а також різних ускладнень.

Для визначення відповідної пацієнтові тактики лікування проводяться:

• зовнішній огляд і збір анамнезу;
• рентгенологічне дослідження;
• УЗД;
• МРТ (визначення розмірів і локалізації ушкодження).

Якщо необхідно, травматолог накладає шину чи бандаж, що фіксує та забезпечує іммобілізацію кінцівки.

Лікування травмування м’язів

Тактику лікування ушкоджень м’язів спеціалісти відділення травматології ЗОКЛ визначають, спираючись на результати діагностичних досліджень. Так, при частих розривах призначається комплексне консервативне лікування, при повних розривах – оперативне лікування.

Консервативна терапія. Лікування пошкоджень м’язів без хірургічного втручання передбачає іммобілізацію травмованої області у певному положенні (кінці дефекту розташовані максимально близько). Накладається гіпсова пов’язка чи лонгета. Після цього призначаються фізіотерапевтичні процедури та ЛФК (до повноцінного відновлення м’язів).

Хірургічне втручання. Повні розриви м’язів усуваються зшиванням їхніх кінців. Відновлення після операції триває близько 1,5-2 місяців.

Лікування пошкоджень сухожилля

Неповний розрив сухожилля можна вилікувати консервативним шляхом:

• іммобілізація;
• кріотерапія;
• знеболювання;
• зняття запалення (медикаментозне лікування розриву сухожилля)

Проте, в області зрощення може утворитися рубець. Саме тому травматологи Запорізької обласної клінічної лікарні пропонують кожному пацієнтові сучасні мікрохірургічні технології.

Повний розрив сухожилля потребує проведення хірургічної операції. Самостійно патологія не проходить, а більш того – ушкоджуються нерви та судини. Під час втручання хірурги-травматологи зшивають ушкоджені структури, після чого область травмування фіксується за допомогою гіпсових пов’язок.

Деякі клінічні випадки вимагають проведення пластики сухожилля чи повного видалення сухожилля.

Тривалість відновлювального періоду повністю залежить від складності ушкодження та від давності травмування (від 1,5 до 4 місяців).

Лікування травм зв’язок

При розтягуванні та неповному розриві зв’язок потрібна симптоматична медикаментозна терапія:

• нестероїдні протизапальні засоби – для зняття больових відчуттів та для усунення запалень;
• знеболювальні препарати;
• спеціальні гелі та мазі – проти набряклості та гематом;
• компреси для зігрівання пошкоджених ділянок (через 3-5 днів після пошкодження зв’язок суглобів).

Увага! При лікуванні пошкоджень зв’язок пацієнтові забороняється вживати алкоголь, займатися фізичними навантаженнями, які не були обговорені із фахівцями відділення травматології ЗОКЛ, а також не можна самостійно масажувати пошкоджену область.

При повному розриві зв’язки показана хірургічна операція (кінці сполучнотканинних волокон зшиваються). Після втручання необхідно пройти індивідуальний курс реабілітації, який обов’язково включає:

• ЛФК (для відновлення рухливості суглоба);
• фізіотерапевтичний комплекс;
• лікувальний масаж.

Ушкодження м’язів, сухожиль і зв’язок – це серйозні травми. Фахівці відділення травматології Запорізької обласної клінічної лікарні не рекомендують займатися самолікуванням або чекати на той момент, коли патологія дивом зникне. Наші кваліфіковані лікарі здатні якісно провести діагностику, підібравши ефективне лікування, що будується на засадах індивідуального підходу.