Вони жили неподалік одна від одної, а потім на роки втратили зв’язок. Їхнє знайомство почалося в одній з лікарень області: Людмила працювала там медичною сестрою і доглядала чоловіка Тетяни, якому робили операцію через апендицит. Та обставини знову звели жінок разом — уже в Запорізькій обласній клінічній лікарні. Обидві отримали тяжкі мінно-вибухові поранення, втратили чоловіків, а тепер разом проходять реабілітацію.
Пані Тетяна згадує той день зі сльозами на очах. Вони з чоловіком були у дворі, поралися по господарству, коли раптом сталося те, до чого неможливо бути готовим. Один вибух назавжди змінив життя цієї родини. Все виглядало як у найстрашнішому сні, з якого неможливо прокинутися.
«Я зовсім нічого не пам’ятала. Вибуху не чула. Пам’ятаю тільки чорну пляму перед очима. Коли отямилася, сиділа на колінах, а переді мною теліпалася рука. Чоловік вийшов з-за хати, впав біля мене. Я вже зрозуміла, що два рази він видихнув — і все, він був неживий. Я почала кричати, але болю тоді навіть не відчувала. Позбігалися наші друзі на мій крик, наклали турнікет, винесли мене за хвіртку й чекали машину, щоб відвезти до лікарні», — пригадує пані Тетяна.
Того дня Тетяна втратила не лише чоловіка, а й вірного друга родини — вівчарку на прізвисько Варт. Собака був дуже прив’язаний до господаря: завжди ходив за ним слідом, а після прильоту залишався поруч до останнього.
Здавалося б, гірше вже нікуди. Утім, телефонний дзвінок друзів остаточно вибив землю з-під ніг жінки. Поки Тетяна перебувала в лікарні, їй повідомили ще одну страшну звістку: «Таню, погана новина: був приліт, і ваш будинок згорів…».
Ці слова стали для Тетяни ще одним ударом. Лікарі, які були поруч у цей момент, робили все можливе, аби допомогти жінці пережити наслідки тяжкого поранення та поступово повернутися до життя. Про стан пацієнтки та її відновлення розповідає лікар-ортопед-травматолог відділення фізичної та реабілітаційної медицини ЗОКЛ Даниїл Добрюха.
«Пацієнтка надійшла до лікарні з травматичною ампутацією верхньої кінцівки на рівні плечової кістки та пораненнями м’яких тканин грудної клітки. Після стабілізації в палаті інтенсивної терапії вона пройшла поетапне хірургічне лікування. Уже між операціями до роботи долучилися фізичний терапевт та ерготерапевт. Наразі пацієнтка проходить другий цикл реабілітації у складі мультидисциплінарної команди. Паралельно формуємо куксу плеча та готуємо її до протезування», — коментує лікар.
Паралельно із Тетяною свій шлях відновлення проходить пані Людмила. Її історія також почалася з тяжкого поранення та втрати найдорожчої людини. Але попри пережите, сьогодні вона так само вчиться жити далі — крок за кроком повертаючи собі сили, самостійність і віру в майбутнє.
Пані Людмила того дня разом із чоловіком їхала автомобілем у рідне село. Дорогою їх атакував дрон: автомобіль загорівся, жінка отримала тяжкі поранення, а чоловік загинув. Вибратися з палаючої автівки Людмилі допомогли люди, які опинилися неподалік. Спочатку її доправили до лікарні, де надали необхідну допомогу, а згодом перевезли до ЗОКЛ.
«Я відкриваю очі й розумію, що щось сталося. Дивлюся — двері відкриті. Думаю: чому він мене не витягує з машини? Повертаю голову — машина ззаду горить. Я хотіла вибратися через вікно, але застрягла головою в двірниках. І оце мене врятувало — людина прибігла, побачила, що я жива, і витягнула мене. Чоловіка теж витягли, але сказали, що йому вже нічим не допоможеш. Тоді я зрозуміла, що сталося те, чого ми з ним завжди боялися…», — тремтячим голосом розповідає пані Людмила.
Після пережитого на жінку чекав тривалий шлях відновлення.
«Пацієнтка отримала тяжку політравму — поранення плечової артерії та плечового сплетіння, м’яких тканин обличчя й передпліччя. Спочатку вона потребувала інтенсивної терапії та хірургічного лікування. Наразі реабілітація спрямована на відновлення сили та функції верхньої кінцівки, профілактику контрактур і повернення навичок самообслуговування. Над цим працює мультидисциплінарна команда — фізичний терапевт, ерготерапевт і психолог», — зазначає лікар.
Історії Тетяни та Людмили — про біль, який неможливо забути, але й про силу, з якою можна вчитися жити далі.
Обидві жінки зустрілися знов… Обидві пережили тяжкі поранення та втрату чоловіків. Обидві проходять реабілітацію разом із мультидисциплінарною командою Запорізької обласної клінічної лікарні.
Якщо ви або ваші близькі потребуєте кваліфікованої медичної допомоги, звертайтеся до експертів зі складного — фахівців Запорізької обласної клінічної лікарні.
Телефони контакт-центру Запорізької обласної клінічної лікарні:
- (050) 119-91-03
- (077) 119-91-03
Адреси у Запоріжжі:
- Оріхівське шосе, 10
- вул. Культурна, 177-А
- вул. Перемоги, 78
