Спайковий процес у малому тазі – формулювання, що зустрічається у гінекологічних історіях хвороб багатьох жінок. Хвороба є причиною безлічі проблем зі здоров’ям, найсерйознішою з яких виявляється безплідність. У класифікації ВООЗ спайковий процес розглядається під окремою категорією – це досить складне захворювання.
Спайки малого таза – це тяжі зі сполучної тканини, що утворюються на поверхні органів малого таза, що з’єднуються між собою та порушують головні функції репродуктивних органів. Спайковий процес у малому тазі розвивається через чинники, що стимулюють посилене формування сполучної тканини. Причини:
- Запальні процеси в органах малого таза (хронічний кольпіт, аднексит, ендометрит, параметрит та інші «джерела» патологічного процесу, що стимулюють розростання сполучної тканини).
- Внутрішні крововиливи, причиною яких можуть бути позаматкова вагітність, що супроводжується розривом маткової труби, апоплексія яєчника та/або механічна травма.
- Закриті та відкриті ушкодження (травми в аваріях, на виробництві, що можуть спровокувати стрімкий розвиток спайок).
- Ендометріоз – це розростання ендометріоїдних вогнищ у малому тазі, що призводить до формування спайок між маткою, матковими трубами, яєчниками, прилеглими ділянками тазової очеревини, сечовим міхуром, кишківником.
- Хірургічні втручання (операції на геніталіях, аборти, розродження за допомогою кесаревого розтину, апендектомія, що призвела до виникнення великої кількості синехій). Спайковий процес малого таза особливо прогресує при порожнинних операціях, коли є необхідність провести «відкритий» тип маніпуляції. Потрібно наголосити на тому, що лапароскопічні маніпуляції – менш травматичні для жіночого організму (імовірність виникнення спайок при подібних втручаннях знижується).
Процес утворення спайок займає не один день. Іноді хвороба прогресує швидше, що пов’язано з фізіологічними особливостями, в інших випадках сполучна тканина, що розрослася, не дає про себе знати місяцями. Так чи інакше, своєчасне обстеження необхідне для виявлення змін в організмі, для проведення лікувальних і профілактичних заходів. У Запорізькій обласній клінічній лікарні гінекологи нерідко стикаються з випадками спайкової хвороби у жінок, проводять ефективне лікування, усуваючи спайки та запобігаючи безпліддю.
Запис до лікаря гінеколога здійснюється лише за попереднім записом
Прояв спайкового процесу та методи його виявлення
Спайки органів малого таза – одна з причин синдрому тазового болю. Однак, частина пацієнток не знає про наявність спайок до моменту їхнього виявлення у процесі діагностики безпліддя. Основними ознаками, що вказують на наявність спайкового процесу, є:
- болі різної інтенсивності, що «віддають» у пряму кишку або статеві органи;
- здуття живота, запори, які свідчать про те, що до процесу залучений кишківник;
- безпліддя.
Симптоми можуть з’являтися та знову пропадати, але патологія не припиняє турбувати жінку. На території Запорізької обласної клінічної лікарні кожна жінка може отримати повноцінну консультацію гінеколога та пройти всі необхідні обстеження для встановлення діагнозу та вибору тактики подальшого лікування.

На підставі інформації, отриманої під час збору анамнезу, гінекологи обласної клінічної лікарні Запоріжжя рекомендують проведення:
- гінекологічного огляду;
- трансвагінального УЗД органів малого таза;
- МРТ та КТ тазових органів;
- за необхідності – діагностичної гістероскопії та лапароскопії.
Для встановлення причини, через яку з’явилися спайки у малому тазі, пацієнтці призначають:
- мазки на флору з піхви та каналу шийки матки;
- дослідження методом ПЛР на інфекції, що передаються статевим шляхом;
- бактеріологічний посів з піхви та каналу шийки матки з визначенням чутливості до антибіотиків
Завдяки передовому устаткуванню та високій кваліфікації фахівців, наші пацієнтки проходять дослідження, що допомагають виявити спайки у малому тазі та спайки матки, на території однієї лікарні. Це позбавляє необхідності шукати лабораторії та діагностичні центри для проведення потрібних тестів.
Кваліфікований підхід до лікування
Спайковий процес органів малого таза піддається ефективному лікуванню завдяки знанням і вмінням наших гінекологів. У Запорізькій обласній клінічній лікарні для усунення спайкового процесу органів малого таза звертаються до малоінвазивних методів хірургічного втручання – лапароскопії та гістероскопії. Мета операцій – усунути спайки у матці, між яєчниками, матковими трубами, маткою, тазовою очеревиною, відновивши нормальні анатомічні взаємини, прохідність маткових труб і повернувши репродуктивним органам повну функціональність. В особливо важких випадках розсічення спайок у маткових трубах та їхня наступна пластика не приносять бажаного ефекту – ми рекомендуємо звернутися до наших колег (репродуктологів) щодо протоколу ЕКЗ.
Лапароскопія та гістероскопія – єдині методи, що ефективно усувають хворобу. За допомогою сучасного ендоскопічного обладнання через проколи на передній черевній стінці лікар оглядає органи, оцінює локалізацію та кількість спайок, а потім – розсікає їх. Аби зупинити повторне розростання тканин, після основного етапу операції пацієнтці вводять спеціальні препарати – антиспайкові бар’єри (до проведення хірургічних маніпуляцій). Через пів року після процедури слід провести діагностичну лапароскопію, аби тазові перитоніальні спайки у жінок не призвели до рецидиву (при рецидиві потрібно максимально швидко усунути нові сполуки тканин).
Переваги проведення лапароскопії – це мінімальний ризик ускладнень, значна ефективність при малій травматичності та швидкому відновленні. Операція займає до години. Вже за кілька днів жінка може покинути стаціонар і звернутися до гінеколога, аби розпочати активне планування вагітності. Після лапароскопічного втручання шанси на вагітність природним шляхом зростають у десятки разів. Фахівці Запорізької обласної клінічної лікарні знають про те, наскільки важливо для жінок відчути радість материнства. Ми докладаємо всіх зусиль, аби повернути пацієнткам жіноче здоров’я.
Запис до лікаря гінеколога здійснюється лише за попереднім записом
Спайки малого таза – тяжи зі сполучної тканини, що утворюються на поверхні органів малого таза, з’єднуються між собою та порушують головні функції репродуктивних органів. Спайковий процес у малому тазі розвивається під впливом чинників, що стимулюють посилене формування сполучної тканини.
Причинами, з яких відбувається утворення спайок, є:
1. Запальні процеси в органах малого таза – хронічний кольпіт, аднексит, ендометрит, параметрит тощо – постійні «джерела» патологічного процесу, що стимулюють розростання сполучної тканини.
2. Внутрішні крововиливи. Причинами можуть бути позаматкова вагітність, що супроводжується розривом маткової труби, апоплексія яєчника або механічна травма.
3. Закриті та відкриті ушкодження – травми при аваріях, на виробництві, від ударів, що провокують стрімкий розвиток спайок.
4. Ендометріоз – розростання ендометріоїдних вогнищ у малому тазі, що призводить до формування спайок між маткою, матковими трубами, яєчниками, прилеглими ділянками тазової очеревини, сечовим міхуром, кишківником.
5. Хірургічні втручання – операції на геніталіях, аборти, розродження за допомогою кесаревого розтину, апендектомія, що призводять до виникнення великої кількості синехій. Спайковий процес малого таза прогресує при порожнинних операціях, коли є необхідність провести «відкритий» тип маніпуляції. Варто відзначити, що лапароскопічні операції менш травматичні для жіночого організму, а тому ймовірність виникнення спайок при таких втручаннях знижується.
Основними ознаками, що вказують на наявність спайкового процесу, є:
· біль різної інтенсивності, що віддають у пряму кишку або статеві органи;
· здуття живота, запори, які свідчать про те, що до процесу залучений кишківник;
· безпліддя.
На підставі даних, отриманих під час збору анамнезу, гінекологи Запорізької обласної клінічної лікарні рекомендують проведення:
· гінекологічного огляду;
· трансвагінального УЗД органів малого таза;
· МРТ і КТ тазових органів;
· за необхідності – діагностичної гістероскопії та лапароскопії.
Для встановлення причини, через яку з’явилися спайки у малому тазі, пацієнтці призначають мазки на флору з піхви та каналу шийки матки, дослідження методом ПЛР на інфекції, що передаються статевим шляхом, бактеріологічний посів із піхви та каналу шийки матки з визначенням чутливості до антибіотиків.
Лапароскопія та гістероскопія – єдині методи, що ефективно усувають хворобу. За допомогою сучасного ендоскопічного обладнання через проколи на передній черевній стінці лікар оглядає органи, оцінює локалізацію та кількість спайок, а потім – розсікає їх. Аби зупинити повторне розростання тканин, після основного етапу операції пацієнтці вводять спеціальні препарати – антиспайкові бар’єри – в область проведення хірургічних маніпуляцій. Потрібно провести діагностичну лапароскопію через пів року після процедури, аби тазові перитоніальні спайки не призвели до рецидиву, а при ньому – оперативно усунути нові сполуки тканин.