Цервіцит – це запалення шийки матки (цервіксу). Воно викликається як інфекційною, так і неінфекційною причиною, буває гострим і хронічним. Гострий цервіцит виникає через інфекцію. Хронічний, зазвичай, має неінфекційне джерело. Неінфекційні причини цервіциту – механічне чи хімічне ушкодження.
Разом із цервіцитом розвивається кольпіт. Обидва захворювання супроводжуються майже ідентичними симптомами та спричинені інфікуванням мікроорганізмами.
Види цервіциту
Виділяють наступні види патології:
- хронічний цервіцит характеризується тривалим запаленням шийки матки. Патологія пов’язана з інфекціями, такими як хламідії чи гонорея. Хронічний цервіцит проявляється вагінальними виділеннями та дискомфортом, проте може бути безсимптомним.
Також виділяються два етіологічні типи хронічного цервіциту:
- специфічний хронічний цервіцит викликається інфекціями, що передаються статевим шляхом;
- неспецифічний хронічний цервіцит – запалення викликане мікроорганізмами, що живуть у піхві, але стають патогенними за певних умов;
- гострий цервіцит пов’язаний із гострою інфекцією та проявляється яскраво вираженими симптомами. Гострий цервіцит потребує інтенсивного лікування та постійного контролю симптомів;
- серозний цервіцит – запалення шийки матки супроводжується серозними (прозорими) виділеннями. Часто пов’язані з інфекціями (хламідії);
- гнійний цервіцит характеризується наявністю гнійних виділень із піхви, що може бути пов’язане з бактеріальними інфекціями (гонорея);
- ерозивний цервіцит пов’язаний з ерозією чи виразками на поверхні шийки матки;
- атиповий цервіцит – це результат змін у клітинах шийки матки, що не є здоровими.
Запис до лікаря гінеколога здійснюється лише за попереднім записом
Причини виникнення цервіциту
Основні причини розвитку захворювання:
- венеричні захворювання (хламідіоз, гонорея, трихомоніаз, вірус папіломи людини (ВПЛ), герпес тощо);
- бактеріальна інфекція, що не пов’язана зі статевим актом. Наприклад, зараження може виникнути через висхідну інфекцію з піхви або інших органів репродуктивної системи;
- механічні подразники чи травматизація шийки матки. Так, використання спіральної контрацепції може спричинити цервіцит;
- алергічна реакція на гігієнічні засоби, прокладки, мастила чи інші хімічні речовини;
- порушення в імунітеті.
Симптоми цервіциту
Симптоматика цервіциту варіюється залежно від його причини та ступеня запалення. Патологія проявляється такими моментами:
- вагінальні виділення (стають ряснішими, мають незвичайний колір (жовтий, зелений або сірий) та/чи неприємний запах); вони також бувають кров’яними;
- біль, що тягне, та дискомфорт у нижній частині живота;
- статеві болі (диспареунія), що виникають під час сексуального контакту;
- нестабільні менструації, а також – кров’яні виділення поза менструальним циклом;
- біль при сечовипусканні.
З часом виникають інші ознаки цервіциту, пов’язані з поширенням інфекції:
- біль в області промежини;
- лихоманка та/чи слабкість;
- почервоніння та набряк статевих губ;
- прискорені позиви до сечовипускання, включаючи помилкові сигнали;
- свербіж і печіння піхви.
Якщо у вас є підозри на цервіцит шийки матки чи ви відчуваєте подібні симптоми, рекомендуємо звернутися до гінекологічного відділення ЗОКЛ для проведення діагностики та призначення відповідного лікування.
Діагностика цервіциту
Діагностика цервіциту може включати такі методи:
- медичний огляд, під час якого гінеколог проводить візуальний огляд піхви та вагіни з використанням спецінструменту, що називається шпателем або дзеркалом. Також проводиться пальпація. Гінекологічний огляд допомагає дослідити запалення, зміни у структурі чи кольорі шийки матки;
- збір анамнезу;
- цитологічне дослідження (цитологія шийки матки) або пап-тест (методи рідинної цитології) дозволяє визначити зміни у клітинах шийки матки, включаючи передракові чи ракові;
- бактеріологічне дослідження виділень дозволяє визначити наявність інфекцій;
- вірусологічне дослідження використовується для виявлення вірусних інфекцій, таких як папіломавірус (ВПЛ, вірус простого герпесу);
- гістологічний аналіз або взяття біопсії для визначення структурних змін;
- флороценоз – це дослідження мікрофлори урогенітального тракту;
- УЗД (цервікометрія) шийки матки;
- ПЛР використовується для виявлення інших небезпечних інфекцій (вірус герпесу, хламідії, мікоплазми тощо) за генетичним матеріалом їхніх збудників;
- молекулярні випробування потрібні задля виявлення певних інфекцій, як-от ВПЛ, вірус простого герпесу;
- кольпоскопія – процедура, коли гінеколог використовує кольпоскоп (збільшувальний пристрій) для детальнішого огляду шийки матки;
- інші лабораторні дослідження, включаючи загальний і біохімічний аналізи крові, аналіз сечі тощо.
Цервіцит може мати різну етіологію, тому важливо визначити причину для ефективного лікування. Тільки після обстеження гінеколог рекомендує відповідну терапію. Так, якщо у вас виявили хронічний цервіцит, лікування може включати антибіотики, антивірусні препарати, антимікотичні (протигрибкові) медикаменти чи інші медичні заходи (залежно від причини). Також при діагнозі «хронічний цервіцит» лікування передбачає використання гормонального крему та свічок, що містять гормони.
Запис до лікаря гінеколога здійснюється лише за попереднім записом
Хірургічне лікування цервіциту
У деяких випадках, якщо є структурні аномалії або інші серйозні проблеми із шийкою матки, потрібне хірургічне втручання. На базі Запорізької обласної лікарні доступні такі методи оперативного лікування цервіциту:
- радіохвильове лікування шийки матки – метод медичного впливу, який використовує радіохвильову енергію для лікування різних захворювань шийки матки;
- за допомогою радіохвильового методу лікування шийки матки проводиться конізація – процедура, при якій видаляється невелика конусоподібна ділянка тканини із шийки матки для лікування передракових станів і для діагностики. Під час процедури проводяться біопсія, ексцизія шийки матки, конізація.
У відділенні гінекології ЗОКЛ операції проводяться під контролем внутрішньовенної анестезії. Запорізька обласна лікарня є багатопрофільною установою, тому консультації з анестезіологом та іншими суміжними фахівцями доступні в одному місці. Після хірургічного лікування цервіциту важливо дотримуватися рекомендацій гінеколога щодо догляду та моніторингу післяопераційного стану.
Якщо цервіцит не лікувати, запалення призводить до ускладнень:
- поширення інфекції на інші органи жіночої репродуктивної системи, що призводить до більш серйозних інфекцій, таких як ендометрит (запалення внутрішньої оболонки матки) чи сальпінгіт (запалення фаллопієвих труб);
- деякі інфекції, такі як хламідіоз або гонорея, якщо вони не лікуються, призводять до хронічних або рецидивних інфекцій;
- неконтрольоване запалення шийки матки призводить до пошкодження тканин, включаючи зміну їхньої структури, що призводить до дисплазії шийки матки, передракових станів та, у довгостроковій перспективі, до раку шийки матки;
- безпліддя;
- рак шийки матки.
Якщо ви помітили у себе якісь симптоми розвитку гінекологічних захворювань, не зволікайте! Важливо звертатися до лікаря за перших проявів цервіциту чи за наявності факторів ризику для розвитку патології. Пам’ятайте, що раннє виявлення та терапія цервіциту запобігають ускладненням і підтримують жіноче репродуктивне здоров’я.
Усі види діагностики гінекологічних патологій, висококваліфіковане лікування та сучасні методики доступні у відділенні гінекології Запорізької обласної лікарні! Наші фахівці – це найкращі лікарі регіону, які мають великий клінічний досвід у лікуванні гінекологічних захворювань будь-якої складності та надають допомогу пацієнткам 24/7.
