Про що ви мрієте, коли п’єте ранкову каву?..
Наталія, мама двох дітей, навчилася мріяти обережно. Адже 7 років в неї щоранку замість кави — підготовка до діалізу. Замість планів на майбутнє — страх, що організм не витримає. Мама двох дітей досі звикається з думкою, що після трансплантації нирки нарешті може жити повноцінним життям.
“Про що мрію? Банан дуже хочу, але ще не можна. Сім років не їла їх. А ще раніше завжди води хотілося сильно. Звичка досі залишилася – ковточками пити, тепер можу її позбутися”, – ділиться з нами Наталія.
Раніше жінка жила й працювала молодшою медсестрою у лікарні Гуляйполя, тепер мешкає в Запоріжжі. Її діагноз — гломерулонефрит, який згодом призвів до необхідності трансплантації донорського органу.
“Одного дня мені зателефонувала Світлана Петрівна. Сказала лише одне: “Наташа, є нирка!” Я розплакалася. Сильно плакала, від щастя. За дві години зібралася і вже була в лікарні”, — згадує жінка.
Для двох дітей Наталії це теж була довгоочікувана звістка — мама зможе жити повноцінним життям! Зможе поїхати в гості до старшого сина, який живе дуже далеко, зможе допомогти із навчання молодшому школяру.
“Все пройшло ідеально. Зібрано, організовано — мене одразу прийняли, підготували. Команда обласної лікарні зробила все надзвичайно швидко і з турботою”, — з вдячністю згадує Наталія.
Під час інтерв’ю вона зі сльозами радості на очах бажає усім віри й надії, які не покидали її навіть у найтемніші часи: “Коли чекаєш — найголовніше не здаватися”, — каже Наталія, надихаючи своїм прикладом інших.
“Для нас трансплантація — це не просто медична процедура. Це шанс повернути людині життя, сім’ю, мрії. Ми бачимо, як змінюються очі наших пацієнтів після операцій — і це найбільша мотивація”, — зауважує Євген Гайдаржі, завідувач відділення трансплантації та неврології ЗОКЛ.
Трансплантація — це не лише про хірургію. Це про людяність, довіру, про силу сказати «так» у найважчий момент, аби інші змогли жити.
“У нас є все необхідне: сучасне обладнання, потужна команда, підтримка держави. А ще — ми постійно навчаємо наших фахівців та фахівчинь. Але найцінніше — в нас є довіра наших пацієнтів і бажання робити ще більше і більше щодня», — говорить Ігор Шишка, директор Запорізької обласної клінічної лікарні.
Є питання? Телефонуйте до контакт-центру ЗОКЛ🤗
