Чи можете ви уявити, як це — у сімнадцять років не будувати планів на майбутнє, а жити за графіком гемодіалізу?
Як це — тричі на тиждень долати сотні кілометрів під звуки сирени до лікарні, бо без цієї дороги життя неможливе?
І як це — роками чекати лише одного телефонного дзвінка, який може подарувати майбутнє?
Для 17-річного Станіслава це були не риторичні питання. Це була його реальність. Поки всі виклики, яке пережило Запоріжжя того дня, блекаут, команда трансплантологів Запорізької обласної клінічної лікарні змогла вибороти для хлопця шанс на майбутнє. Саме цього дня йому пересадили донорську нирку…
Почалося все у 15 років з простої втрати апетиту та кволості, далі — важкий діагноз, нирки перестали працювати. І в час, коли більшість підлітків навчаються, зустрічаються з друзями, обирають майбутню професію, будують плани та мріють, для Станіслава життя почало вимірюватися зовсім іншими речами — процедурами гемодіалізу та результатами аналізів. Поки його однолітки жили звичайним життям — він боровся за своє.
Із рідних П’ятихаток Дніпропетровської області тричі на тиждень хлопець вирушав до Запоріжжя на гемодіаліз. Дорога з кількома пересадками займала майже цілий день, додому він нерідко повертався близько першої години ночі, а вже за кілька днів усе починалося знову. Разом із ним цей шлях проходила його мама — пані Любов. Мати трьох дітей, яка вже пережила найбільший біль — втратила старшого сина через війну. Після цього вона найбільше боялася втратити ще й молодшого. Через раптову хворобу сина, вона залишила роботу на залізниці, щоб бути поруч.
Кожна поїздка була для неї дорогою надії. Вона мріяла лише про одне — дочекатися дня, коли її син більше не залежатиме від апарата, який підтримує життя. І одного вечора цей день настав.
— «Є донор» — два слова у телефоні, на які ця родина чекала роками.
«Ми так довго чекали цього дня!», — зі сльозами на очах розповідає пані Любов, — «Євген Іванович запитав, чи згодні ми на трансплантацію. Я одразу сказала — звичайно! Син відповів — я готов! Сьогодні я безмежно вдячна всій команді лікарів, яка подарувала моєму синові майбутнє».
В
ранці мати разом із сином одразу вирушили до 4 міської лікарні Дніпра, де на них уже чекала команда трансплантологів Запорізької обласної клінічної лікарні, які разом із дніпровськими колегами вночі виконали констатацію смерті мозку пацієнту та готувалися до мультиорганного забору. Завдяки системній злагодженій співпраці вдалося оперативно провести всі необхідні етапи роботи з донором та якнайшвидше доставити донорську нирку до Запоріжжя. Разом із трансплантологами ЗОКЛ родина вирушила до Запоріжжя.
Попри всі виклики, які в той день пережило Запоріжжя та блекаут у місті, часу на страх у команди не було, було розуміння: від швидкості та злагодженості їхніх дій залежить життя сімнадцятирічного хлопця.
«Станіслав тривалий час перебував у листі очікування на трансплантацію. Для молодого пацієнта ми свідомо чекали на максимально сумісний донорський орган. Після появи донора команда діяла максимально оперативно, щоб скоротити час холодової ішемії. Окремо хочу подякувати колективу 4-ї міської лікарні Дніпра та генеральній директорці Наталії Олександрівні Бут за професійну організацію всіх етапів роботи з донором. Саме така злагоджена взаємодія між нашими закладами дозволяє рятувати життя пацієнтів», — коментує завідувач відділення трансплантації та нефрології ЗОКЛ, кандидат медичних наук, доцент кафедри госпітальної хірургії ЗДМФУ Євген Гайдаржі.
Вже сьогодні харизматичний хлопець посміхається та може нарешті думати про майбутнє:
«Я мрію вступити до університету і стати юристом, мрію подорожувати Україною. Хочу побувати в Одесі, Києві, Харкові, Ужгороді, Чернівцях — скрізь. Але найбільше хочу просто жити у нашій мирній країні», — ділиться планами Станіслав.
Запорізька обласна клінічна лікарня є єдиним центром трансплантації на південному сході України. За даними Українського центру трансплант-координації, лікарня стабільно входить до десятки лідерів України за кількістю виконаних трансплантацій.
«Кожна трансплантація — це десятки фахівців, які працюють як єдина команда, сотні важливих рішень і злагоджена взаємодія між закладами охорони здоровʼя. Ця історія порятунку стала можливою завдяки професіоналізму наших лікарів, співпраці з колегами з 4-ї міської лікарні Дніпра, підтримці місцевої влади та, насамперед, великому людському рішенню родини донора. Адже в найважчу хвилину вони змогли подарувати іншій людині шанс на життя», — зазначає генеральний директор Запорізької обласної клінічної лікарні Ігор Шишка.
У Запорізькій обласній клінічній лікарні повертають людям найцінніше — здоровʼя, майбутнє та мрії.
Детальну інформацію щодо можливості трансплантації та консультації фахівців можна отримати в контакт-центрі Запорізької обласної клінічної лікарні за телефонами:
- (067) 617-15-22
- (067) 532-85-32
Наші адреси в Запоріжжі:
- Оріхівське шосе, 10
- вул. Культурна, 177А
- вул. Перемоги, 78
