«У мене знайшли грижу в шийному відділі. Тепер потрібна операція?» Це одне з перших питань, яке виникає після такого висновку МРТ. Особливо якщо вже турбують біль у шиї, біль або оніміння в руці, слабкість чи інші неврологічні симптоми.
Але сама наявність грижі міжхребцевого диска ще не означає, що людині обов’язково потрібне хірургічне лікування. Для вибору тактики важливо зрозуміти, чи пов’язані зміни на МРТ із симптомами, чи є здавлення нервового корінця або спинного мозку та чи виникає неврологічний дефіцит.
Розберемося, коли при грижі шийного відділу достатньо спостереження та консервативного лікування, коли варто звернутися до нейрохірурга і в яких ситуаціях може постати питання про операцію.
Що означає діагноз «грижа шийного відділу хребта»
Між сусідніми хребцями розташовані міжхребцеві диски – структури, які допомагають розподіляти навантаження та забезпечують рухливість хребта. Якщо структура диска пошкоджується і частина його вмісту зміщується за нормальні межі, може сформуватися грижа.
Для пацієнта важливий не лише сам факт її наявності. Значення має розташування грижі та те, чи впливає вона на розташовані поруч нервові структури.
Якщо грижа подразнює або стискає нервовий корінець, можуть виникати біль, оніміння, поколювання або слабкість у руці. Такий комплекс симптомів називають шийною радикулопатією.
Інша ситуація виникає, якщо відбувається компресія спинного мозку. Вона може призводити до більш складних неврологічних порушень, зокрема впливати на роботу рук, ходу та координацію рухів.
Тому грижа на МРТ – це підстава оцінити клінічну ситуацію, а не автоматичне показання до операції.
Докладніше про те, як утворюються грижі різних відділів хребта, їх діагностику та загальні принципи лікування, читайте у матеріалі «Міжхребцева грижа: симптоми, діагностика та лікування».
Які симптоми може спричиняти грижа шийного відділу
Прояви залежать від розташування грижі та того, які нервові структури вона зачіпає. При подразненні або компресії нервового корінця біль може виникати не тільки в шиї, а поширюватися на інші частини тіла.
Серед можливих симптомів:
- біль у шиї;
- біль, який віддає у плече або руку;
- оніміння або поколювання в руці чи пальцях;
- відчуття «мурашок»;
- зниження чутливості;
- слабкість у руці або кисті.
Інша група симптомів може виникати при компресії спинного мозку. Людина може помічати порушення координації та ходи, слабкість у кінцівках або погіршення дрібної моторики рук – наприклад, стає складніше застібати ґудзики, писати чи виконувати інші звичні точні рухи пальцями.
Водночас біль у шиї, оніміння руки чи пальців не є специфічними лише для міжхребцевої грижі. Схожі прояви можуть виникати при тунельних синдромах, патології плечового суглоба та інших неврологічних або ортопедичних захворюваннях.
Тому встановити причину симптомів лише за їх описом неможливо.
Грижа на МРТ: чому самого знімка недостатньо, щоб визначити лікування
МРТ дозволяє лікарю оцінити міжхребцеві диски, хребетний канал, нервові структури та спинний мозок. Але знімок показує насамперед анатомічні зміни, тоді як лікування визначають з урахуванням клінічного стану людини.
Тому два поширені висновки пацієнтів можуть бути помилковими.
«У мене велика грижа – отже, мене обов’язково оперуватимуть».
Розмір грижі має значення, але не визначає тактику сам по собі. Важливо, де вона розташована, чи стискає нервові структури та чи відповідають виявлені зміни симптомам пацієнта.
«Грижа невелика – отже, вона не може бути серйозною».
Це також не завжди так. Навіть відносно невелика зміна може мати клінічне значення, якщо впливає на нервовий корінець або спинний мозок.
Тому лікар зіставляє МРТ із симптомами та результатами неврологічного огляду – перевіряє м’язову силу, чутливість, рефлекси та інші функції нервової системи.
Лікування визначають за сукупністю результатів обстеження та станом конкретного пацієнта.
Чи завжди грижу шийного відділу потрібно оперувати і від чого залежить рішення
Ні. Сам факт виявлення грижі шийного відділу не означає, що пацієнтові обов’язково потрібна операція.
У багатьох випадках за відсутності показань до хірургічного втручання лікування починають із консервативної тактики. Водночас існують ситуації, коли зволікати з оцінкою нейрохірурга не варто.
Коли можливе консервативне лікування
Якщо немає прогресуючого неврологічного дефіциту або інших показань до оперативного втручання, лікар може рекомендувати консервативне лікування та спостереження в динаміці.
Його завдання – зменшити симптоми, зберегти або відновити функціональність і оцінити, як змінюється стан пацієнта. Конкретну програму лікування визначає лікар залежно від клінічної ситуації, супутніх захворювань та результатів обстеження.
Важлива саме динаміка. Зменшення болю та відновлення функції – одна ситуація. Збереження виражених симптомів або поява чи наростання слабкості – інша і потребує повторної оцінки тактики.
Що оцінює лікар перед рішенням про операцію
Нейрохірург оцінює не один показник, а комплекс факторів:
- характер і тривалість симптомів;
- інтенсивність болю та його вплив на повсякденне життя;
- м’язову силу, чутливість і рефлекси;
- наявність неврологічного дефіциту та його динаміку;
- ознаки компресії нервового корінця або спинного мозку;
- відповідність змін на МРТ клінічним симптомам;
- результати попереднього консервативного лікування;
- загальний стан пацієнта та супутні захворювання.
Саме тому двом людям зі схожими описами МРТ можуть рекомендувати різну тактику.
Коли може постати питання про операцію
Хірургічне лікування можуть розглядати, якщо консервативна терапія не забезпечує необхідного результату, а біль та інші симптоми суттєво обмежують повсякденне життя.
Особливої уваги потребує поява або прогресування неврологічного дефіциту. Наростаюча слабкість, погіршення функції руки або ознаки компресії спинного мозку потребують своєчасної оцінки нейрохірурга.
Тому універсального правила на кшталт «грижа певного розміру обов’язково потребує операції» не існує. Рішення залежить від клінічної ситуації конкретного пацієнта.
Коли при грижі шийного відділу потрібно звернутися до нейрохірурга
Консультація нейрохірурга не означає, що вам обов’язково запропонують операцію. Її завдання – визначити клінічне значення виявлених змін, оцінити ризики та зрозуміти, яка тактика буде доцільною.
Коли консультація нейрохірурга може бути плановою
Звернутися до нейрохірурга варто, якщо:
- на МРТ виявили грижу шийного відділу і потрібно визначити її клінічне значення;
- біль у шиї та руці зберігається або регулярно повертається;
- оніміння, поколювання чи інші неврологічні симптоми не зменшуються;
- проведене консервативне лікування не дає очікуваного результату;
- необхідно визначити, чи існують показання до операції.
Якщо у вас уже є МРТ, бажано взяти на консультацію не лише текстовий висновок, а й самі зображення дослідження в тому форматі, в якому їх надали після обстеження.
Які симптоми потребують швидкої медичної оцінки
Не варто відкладати звернення по медичну допомогу, якщо неврологічні симптоми наростають.
Особливої уваги потребують:
- поява або посилення слабкості в руці чи руках;
- ситуація, коли предмети починають випадати з рук;
- погіршення дрібної моторики – стає складніше застібати ґудзики, писати або виконувати точні рухи пальцями;
- порушення рівноваги або ходи;
- слабкість чи незвичні відчуття не лише в руках, а й у ногах;
- нові порушення контролю сечовипускання або дефекації.
Такі симптоми можуть свідчити про значне ураження нервових структур, зокрема спинного мозку. У цій ситуації важливо не чекати, поки вони минуть самостійно, а отримати медичну оцінку.
Як у ЗОКЛ обирають тактику лікування грижі шийного відділу
Лікування грижі шийного відділу не зводиться лише до вибору між консервативною терапією та операцією. Тактика залежить від симптомів, неврологічного статусу, результатів діагностики та функціональних порушень.
У Запорізькій обласній клінічній лікарні для пацієнтів із патологіями хребта доступні можливості неврології, нейрохірургії, променевої діагностики та фізичної і реабілітаційної медицини. Це дозволяє формувати подальший маршрут залежно від клінічної ситуації.
Неврологія – коли операція не є першим етапом
Якщо стан пацієнта дозволяє розпочати з консервативної тактики, лікування може проводитися під наглядом невролога. Завдання цього етапу – зменшити симптоми, оцінити їх динаміку та визначити, чи достатньо консервативного підходу.
Якщо симптоми зберігаються, виникає або наростає неврологічний дефіцит чи результати обстеження потребують оцінки можливості оперативного лікування, до маршруту залучається нейрохірург.
Нейрохірургія – коли потрібно оцінити необхідність операції
Відділення нейрохірургії ЗОКЛ працює зі спінальною патологією та виконує мікрохірургічні операції на шийному, грудному і попереково-крижовому відділах хребта.
У відділенні застосовують малоінвазивні та черезшкірні методики, технології протезування, інструментальної фіксації хребетних сегментів і системи стабілізації хребта. Для мікрохірургічних втручань використовується операційний мікроскоп HS Hi-R 700.
Збільшення та освітлення операційного поля допомагають нейрохірургу точніше працювати з анатомічними структурами під час мікрохірургічного втручання.
Водночас наявність сучасних хірургічних технологій не означає, що операція потрібна кожному пацієнтові з грижею. Необхідність втручання та його метод визначають індивідуально після оцінки клінічної ситуації.
Реабілітація – частина лікування, а не лише етап після операції
Реабілітаційна допомога може бути потрібна не тільки після нейрохірургічного втручання.
Відділення фізичної та реабілітаційної медицини ЗОКЛ працює, зокрема, з пацієнтами з грижами міжхребцевих дисків, які мають хронічний больовий синдром або порушення рухової функції, а також із пацієнтами після оперативного лікування гриж за наявності відповідних функціональних порушень.
Реабілітаційну програму формують індивідуально. До мультидисциплінарної команди відділення входять лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти та інші фахівці.
Таким чином, маршрут пацієнта в ЗОКЛ може включати діагностику, неврологічне лікування, консультацію нейрохірурга, хірургічне втручання за наявності показань та реабілітацію. Конкретна послідовність залежить від стану людини і не є однаковою для всіх пацієнтів.
Докладніше про можливості діагностики та лікування можна прочитати на сторінці «Грижа хребта».
Що робити, якщо на МРТ знайшли грижу шийного відділу
Грижа шийного відділу на МРТ ще не означає, що вам потрібна операція. Тактика залежить не лише від розміру грижі, а й від симптомів, результатів неврологічного огляду та того, чи впливає вона на нервовий корінець або спинний мозок.
Запам’ятайте головне:
- є грижа на МРТ, але немає виражених неврологічних порушень – лікар визначить, чи достатньо консервативного лікування та спостереження;
- біль, оніміння або слабкість у руці зберігаються чи посилюються – варто отримати консультацію профільного спеціаліста;
- наростає слабкість, погіршується робота кистей, з’являються порушення ходи або рівноваги – звернення по медичну допомогу не варто відкладати;
- операція потрібна не кожному – рішення приймають після зіставлення симптомів, огляду та результатів МРТ.
У ЗОКЛ пацієнтам із грижею шийного відділу доступний комплексний маршрут – від діагностики та консервативного лікування до консультації нейрохірурга, хірургічного лікування за показаннями та реабілітації.
Якщо у вас вже є результати МРТ шийного відділу і ви не знаєте, що робити далі, зверніться до контакт-центру ЗОКЛ. Оператор допоможе записатися на консультацію та зорієнтує щодо подальшого маршруту.
Телефони контакт-центру Запорізької обласної клінічної лікарні:
- (050) 119-91-03
- (077) 119-91-03
Адреси у Запоріжжі:
- Оріхівське шосе, 10
- вул. Культурна, 177-А
- вул. Перемоги, 78
Увага! Матеріал має виключно інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагностика, призначення обстежень та лікування здійснюються виключно медичним фахівцем з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта після необхідного медичного огляду та обстежень. Результати лікування можуть відрізнятися залежно від клінічної ситуації, стадії захворювання та інших індивідуальних факторів.
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
