Ларисі Володимирівні практично сімдесят. 4 роки тому вона відчула дискомфорт в області серця. Але займатися своїм здоров’ям не було коли, адже у неї дуже захворів чоловік. Згодом їй стало гірше. Гострі загрудинні болі, задишка, низький пульс, відчуття перебоїв роботи серця. До цього усього доєдналися нудота та запаморочення. Жінка звернулася до однієї із клінік Запоріжжя. Її пролікували, але наголосили: треба ставити кардіостимулятор.
Але поки стало краще, вона поставила розв’язання питання на паузу. Далі війна, тимчасовий переїзд в інше місто. А потім горе, яке спіткало її родину. На фоні цього у Лариси Володимирівни стався серцевий напад. Через місяць ситуація повторилася. Знову лікарня й знову нагадування – потрібно ставити кардіостимулятор.
«Я довго думала, чи потрібно йти на операцію. Дуже боялася. Пила ліки, трохи зайнялася спортом. Думала, може пройде. Але нічого не виходило. Зрештою я взяла себе в руки та відправилася до відділення кардіохірургії ЗОКЛ», – згадує пацієнтка.
Тут Ларисі Володимирівні провели повне обстеження і встановили діагноз – ішемічна хвороба серця, стенокардія II функціонального класу, AV-блокада 3-го ступеня, серцева недостатність 2-го ступеня.
«Справа в тому, що у пацієнтки серцевий імпульс не проходив за заданими параметрами. Виникала суттєва пауза між скороченнями передсердь та шлуночків, через що страждали мозок, саме серце та інші органи. Відтак порушувався внутрішньосерцевий кровотік, що призводило до недостатнього кровопостачання серцевого м’яза. Дієвим виходом у цій ситуації мала стати електростимуляція роботи серця. Цього можна було досягти завдяки новітній технології: імплантації шлуночкового електрода через міжшлункову перетинку в ліву ніжку пучка Гіса. Така імплантація дала б можливість найбільш фізіологічно стимулювати лівий шлуночок. І серце почало б битися, як у здорової людини», – розповідає завідувач відділення кардіохірургії В’ячеслав Осауленко.
Ларисі Володимирівні здійснили саме таке хірургічне втручання. Операцію провів кардіохірург, електрофізіолог, лікар-хірург вищої категорії, завідувач відділення порушень ритмів серця Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Валерій Залевський. Асистентами виступали наші кардіохірурги Андрій Шевцов та Дмитро Поліщук. Пацієнтці встановили електрод саме в ліву ніжку пучка Гіса, що є ідеальним результатом! Операція тривала приблизно годину. І ця година подарувала пацієнтці якість усього подальшого життя.
«Я вперше за багато років спустилася без задухи та відпочинку з 5-го на 1-й поверх. Раніше земля під ногами пливла, а тепер усе гаразд! Раніше качало з боку в бік, а нині – наче в молодості: йду рівненько і навіть не переживаю, що зараз десь спіткнуся чи впаду. До операції в супермаркеті опиралася на продуктовий візочок, а тепер можу просто з кошиком скупитися!», – розповідає щаслива Лариса Володимирівна.
Через кілька днів пацієнтку виписали. Тепер Лариса Володимирівна будує плани на майбутнє та збирається на відпочинок у Ворохту. Адже після покращення самопочуття розуміє, як ніколи: треба прожити життя яскраво! Іншим пацієнтам радить не боятися, а зробити цей рішучий крок. Бо якість життя того варта.
«У відділенні пречудове ставлення до пацієнтів. І до операції, і після. Обходи здійснюють вчасно, запитують про самопочуття. Завідувач постійно цікавиться, чи усе гаразд. Персонал дуже чуйний. Їжа свіжа, гаряча. Я дуже задоволена ставленням і від щирого серця дякую команді відділення кардіохірургії», – говорить Лариса Володимирівна і йде на зустріч своїм мріям.
