Вульвовагініт — це запалення зовнішніх статевих органів (вульви) та слизової оболонки піхви. Захворювання може супроводжуватися свербежем, печінням, почервонінням, патологічними виділеннями та дискомфортом під час сечовипускання. Симптоми вульвовагініту погіршують якість життя, завдають психологічного дискомфорту та за відсутності своєчасного лікування можуть перейти у хронічну форму з періодичними загостреннями.
Фахівці Запорізької обласної клінічної лікарні застосовують сучасну діагностику та ефективно лікують вульвовагініт, враховуючи всі індивідуальні особливості кожної пацієнтки, можливі супутні патології та причини виникнення захворювання.
Причини вульвовагініту
Вульвовагініт може розвиватися під впливом різноманітних чинників — як інфекційних, так і неінфекційних. Найпоширенішими причинами запалення є:
- бактеріальні інфекції (збудниками найчастіше стають стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, гарднерела та інші);
- гриби роду Candida (кандидозний вульвовагініт часто виникає на тлі значного зниження імунітету, після прийому антибіотиків або гормональних препаратів);
- неінфекційні чинники: алергічні реакції на гелі для інтимної гігієни, змазки, мило, синтетичну білизну, прокладки; недостатня або, навпаки, надмірна гігієна із використанням агресивних миючих засобів;
- гормональний дисбаланс (наприклад, нестача естрогену, тестостерону, прогестерону в період перименопаузи та менопаузи може призвести до різкого зниження кількості лактобактерій слизової оболонки піхви і легкого проникнення інфекції);
- механічні ушкодження (травми, розчухи, носіння грубої чи тісної білизни, що створює «ворота» для проникнення інфекції).
Симптоми захворювання
Симптоми вульвовагініту залежать від його причин та ступеня запалення. Найчастіше пацієнтки скаржаться на:
- свербіж, печіння і дискомфорт у ділянці зовнішніх статевих органів;
- почервоніння слизової оболонки вульви і піхви;
- незвичайні виділення зі статевих шляхів: вони можуть бути білими, сірими, жовтуватими, зеленуватими, з різким «рибним» запахом (наприклад, у разі бактеріального вагінозу) або з кислим запахом і сирнистою структурою (наприклад, у разі кандидозу);
- болючість і печіння під час сечовипускання та статевого акту;
- набряклість зовнішніх статевих органів;
- у деяких випадках може підвищуватися температура і спостерігатися загальне нездужання.
Ускладнення вульвовагініту
Не варто недооцінювати це захворювання, адже при несвоєчасному або недостатньому лікуванні інфекційно-запальний процес може поширитись на інші органи статевої системи. Вульвовагініт може спричинити розвиток таких ускладнень, як:
- цервіцит — запалення шийки матки;
- ендометрит — запалення внутрішнього шару матки;
- сальпінгоофорит (аднексит) — запалення яєчників і маткових труб.
Тривалий перебіг вульвовагініту негативно впливає на репродуктивне здоров’я, підвищуючи ризик утворення спайок, непрохідності маткових труб і навіть безпліддя. Вульвовагініт також може перейти у хронічну форму з періодичними загостреннями, що суттєво погіршує якість життя та викликає психологічний дискомфорт.
Як проходить діагностика?
При зверненні зі скаргами на дискомфорт і виділення зі статевих шляхів гінеколог проводить детальний збір анамнезу та огляд за допомогою гінекологічного дзеркала. Для точної постановки діагнозу і визначення збудника виконують такі дослідження:
- визначення рН піхви
- мазки на флору та цитологію;
- мікроскопію мазка;
- бактеріологічний посів із визначенням чутливості збудника до антибіотиків;
- ПЛР-діагностику на інфекції, що передаються статевим шляхом (наприклад, хламідіоз, гонорея, мікоплазми та інші).
Після встановлення точної причини вульвовагініту, фахівець підбирає персоналізоване лікування з урахуванням всіх особливостей організму жінки.
Які методики лікування застосовують у ЗОКЛ?
При діагностиці вульвовагініту основна мета лікування — усунути інфекцію, зняти запалення та відновити нормальну мікрофлору піхви. У Запорізькій обласній клінічній лікарні лікування вульвовагініту підбирається індивідуально для кожної пацієнтки.
Основні методи терапії вульвовагініту включають:
- Антимікробна терапія для знищення збудника. Препарати підбирають на основі результатів бактеріологічного посіву та тесту на чутливість до антибіотиків, що підвищує ефективність лікування.
- Місцеве лікування. Для посилення дії системних препаратів застосовують свічки, мазі або креми з антибактеріальними та протизапальними компонентами, які допомагають зменшити свербіж, почервоніння та дискомфорт.
- Імуномодулювальна терапія. Для підвищення захисних сил організму лікар може призначити імуномодулятори та вітамінотерапію, що знижує ризик рецидивів.
- Фізіотерапевтичні процедури — ультразвук, лазеротерапія, магнітотерапія, які сприяють зняттю запалення, нормалізації кровообігу та зміцненню місцевого імунітету.
Чому обирають ЗОКЛ для лікування вульвовагініту
Лікування вульвовагініту в Запорізькій обласній клінічній лікарні має низку вагомих переваг завдяки сучасному обладнанню, високій кваліфікації фахівців та комплексному підходу:
- досвідчені гінекологи, ендокринологи, урологи та дерматовенерологи працюють у тісній взаємодії;
- сучасні лабораторії з високотехнологічним обладнанням дозволяють вчасно виявляти навіть змішані інфекції та стійкі штами збудників;
- пацієнтка перебуває під постійним наглядом фахівця, що забезпечує ефективну діагностику та лікування на всіх етапах.
Запорізька обласна лікарня пропонує якісну діагностику та персоналізоване лікування вульвовагініту з урахуванням індивідуальних особливостей кожної пацієнтки. Завдяки сучасному оснащенню та досвідченим лікарям симптоми швидко усуваються, а ризик рецидивів значно знижується.
Рекомендуємо заздалегідь записатися на консультацію до гінеколога для підбору найбільш ефективної схеми лікування.
