Мезотимпаніт – одна з форм гнійного отиту середнього вуха. Запальний процес має хронічний характер, супроводжується різкими болями та поширюється на всю слизову барабанної порожнини.
Причини виникнення та симптоми
До причин виникнення відносять:
- анатомічні особливості організму;
- хронічні запалення ЛОР-органів (носогорла, носової порожнини);
- травми вуха механічного, акустичного та іншого характеру;
- безконтрольне приймання антибіотиків;
- часті переохолодження, робота зі шкідливими речовинами;
- наслідки хірургічного втручання;
- порушення в організмі, що знижують імунітет (ВІЛ, діабет);
- відсутність правил особистої гігієни.
Мезотимпаніт розвивається після потрапляння інфекції до вуха із сусідніх органів, де знаходиться вогнище запалення. Захворювання, що можуть провокувати розвиток мезотимпаніту: риніт, синусит, тонзиліт, аденоїди, кісти та поліпи. Вони призводять до того, що внутрішня слухова труба забивається і порушує здоровий дренаж барабанної порожнини.
Операція при мезотимпаніті необхідна за наявності наступних симптомах: зниження гостроти слуху, різкий біль у скроні або тім’і, неприємний запах з вуха, гнійні виділення слизу (жовтого або зеленого кольору, із домішками крові або без неї), тяжкість, тиск та інші неприємні відчуття у вусі, головний біль, запаморочення, слабкість.
Діагностика мезотимпаніту
Гнійне запалення середнього вуха можна діагностувати кількома способами:
- Отоскопія – малоінвазивний метод огляду слухового проходу.
- Ендоскопія дозволяє оцінити стан барабанної перетинки.
- Бактеріологічний посів на мікрофлору показує мікроорганізми, що стали причиною запалення та погіршення слуху.
- Тест на прохідність труб дозволяє побачити те, наскільки порушений дренаж у барабанній порожнині.
- Аудіометрія дає можливість проаналізувати поріг слуху пацієнта.
- Додатково проводиться рентген, КТ, МРТ, променеві методи дослідження.
Увага! При відсутності лікування гнійний мезотимпаніт може дати ускладнення: менінгіт, енцефаліт, мастоїдит, лабіринтит, парез лицьового нерва, виділення через абсцес. У запущеному випадку розвивається сепсис, що загрожує життю людини.
Способи лікування
Лікування мезотимпаніту направлене на усунення патогенного середовища та відновлення слуху. Воно включає антибактеріальну та протигрибкову терапії: промивання порожнини, приймання антибіотиків, фізіотерапія (УВЧ, магнітотерапія). Якщо малоінвазивне лікування не ефективне, фахівці вдаються до оперативного втручання.
Тимпанопластика – операція при мезотимпаніті, коли відновлюється анатомічно правильна структура середнього вуха та відбувається пластика слухових кісточок.
Операція проводиться під місцевою анестезією, середня її тривалість – 1-2 години. Під час оперативного втручання отохірург використовує медичний мікроскоп. Період перебування у стаціонарі – 2-3 дні.
Ціна операції при мезотимпаніті залежить від методики лікування, що підбирається індивідуально при конкретному випадку.
Прогноз при мезотимпаніті вельми сприятливий. Однак, аби не допустити ускладнень, – не відкладайте візит до фахівця. При своєчасному лікуванні вдається відновити слух до початкового рівня та уникнути розвитку септичних ускладнень.
Головною профілактикою захворювання є повноцінне лікування гострої форми середнього отиту та недопущення переходу захворювання у хронічну стадію.
При прояві перших неприємних симптомів – негайно звертайтеся до кращих отоларингологів Запоріжжя! Наші фахівці знають про те, як зберегти здоров’я і повернути якість життя!
Мезотимпаніт – одна з форм гнійного отиту середнього вуха. Запальний процес має хронічний характер, супроводжується різкими болями та поширюється на всю слизову оболонку барабанної порожнини.
До причин виникнення відносять:
· анатомічні особливості організму;
· хронічні запалення ЛОР-органів (носогорла, носової порожнини);
· травми вуха механічного, акустичного та іншого характеру;
· безконтрольне приймання антибіотиків;
· часті переохолодження, робота зі шкідливими речовинами;
· наслідки хірургічного втручання;
· порушення в організмі, що знижують імунітет (ВІЛ, діабет);
· відсутність правил особистої гігієни.
При цьому захворюванні спостерігаються наступні симптоми: зниження гостроти слуху, різкий біль у скроні або тім’і, неприємний запах з вуха, гнійні виділення слизу (жовтого або зеленого кольору, з домішками крові або без неї), тяжкість, тиск та інші неприємні відчуття у вусі, головний біль, запаморочення, слабкість.
Гнійне запалення середнього вуха можна діагностувати кількома способами:
1. Отоскопія – малоінвазивний спосіб огляду слухового проходу.
2. Ендоскопія дозволяє оцінити стан барабанної перетинки.
3. Бактеріологічний посів на мікрофлору показує мікроорганізми, що спричинили запалення та погіршення слуху.
4. Тест на прохідність труб дозволяє побачити те, наскільки порушений дренаж у барабанній порожнині.
5. Аудіометрія дозволяє проаналізувати поріг слуху пацієнта.
6. Додатково проводять рентген, КТ, МРТ, променеві методи дослідження.
Лікування мезотимпаніту спрямоване на усунення патогенного середовища та відновлення слуху. Воно включає антибактеріальну та протигрибкову терапії: промивання порожнини, приймання антибіотиків, фізіотерапія (УВЧ, магнітотерапія). Якщо малоінвазивне лікування неефективне, фахівці вдаються до оперативного втручання.
Тимпанопластика – операція при мезотимпаніті, під час якої відновлюється анатомічно правильна структура середнього вуха та відбувається пластика слухових кісточок.
Операція проводиться під місцевою анестезією. Середня тривалість – 1-2 години. Під час оперативного втручання отохірург використовує медичний мікроскоп. Період перебування у стаціонарі – 2-3 дні.