Запорізька обласна клінічна лікарня є єдиним медичним центром у своєму регіоні, що уклала договір з Національною службою здоров’я України на надання медичних послуг пацієнтам, які потребують трансплантації органів. Відзначається особливо високим рівнем надання медичних послуг, має надзвичайно розвинену інфраструктуру та кадровий потенціал. Крім того, спеціалізується на найскладніших випадках хвороб та операціях, що робить її ключовим медичним закладом у регіоні для лікування найважчих пацієнтів.
Який сенс несе людське існування, чого варте життя? Що залишає після себе людина, покидаючи цей світ? Матеріальні надбання, нагромаджені протягом нашого перебування тут, знаходять нових власників, тіло віддається землі, а душа відлітає у вічність. На землі залишається лише пам’ять про нас у серцях наших рідних. Ми не маємо контролю над смертю, яка іноді несподівано приходить, приносячи тяжку скорботу і втрати, забираючи у нас найдорожчих людей.
Як можна залишити частинку своєї рідної людини на цій землі? У сучасному світі, трансплантологія втілює поняття любові, милосердя і можливості залишити свій слід у житті інших. Навіть найвеличніші пам’ятники виглядають дрібними порівняно з добрими справами, які залишаються в пам’яті та перед життям тих, кого вдалося врятувати.
Часто у соціальних мережах з’являються розповіді, які зворушують наші серця, наприклад, “молода жінка в безвихідному стані через ниркову недостатність”, “мама трьох малюків терміново потребує нового серця”, “семирічна дівчинка в боротьбі за життя, потребує пересадки печінки”. Ці історії нагадують, що боротьба за врятоване життя – це реальність для багатьох сімей.
Часом хвороба не дає альтернативи, і єдиним способом порятунку є трансплантація. Важливо усвідомлювати, що кожен з нас може опинитися у ситуації, коли лише пересадка донорського органа є останньою надією на порятунок. У той же час кожен з нас має можливість стати донором і подарувати іншим шанс на нове життя.
Центр трансплантації в Запоріжжі: боротьба за життя
“У Запоріжжі наша обласна клінічна лікарня виступає єдиним центром трансплантації”, – відзначає Євген Гайдаржі, завідувач відділення трансплантації та нефрології у ЗОКЛ – “На сьогоднішній день, напрямок трансплантології в нашому медичному центрі представляє собою комплексну систему підрозділів, які працюють узгоджено для досягнення спільного результату. Це включає відділення трансплантації та нефрології, відділення хронічного гемодіалізу, відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, лабораторії, спеціалізований оперативний блок і велику команду фахівців. Завдяки їхнім зусиллям і професіоналізму, ми забезпечуємо високі результати, що призводять до покращення якості життя наших пацієнтів”.
Якщо говорити про 2024 рік, то у Запорізькій обласній клінічній лікарні проведено:
- 8 пересадок нирок (з них 6 – від родинного донора);
- 1 трансплантація серця;
- 1 мультиорганний донорський забір.
Трансплантологія є однією з найбільш прогресивних галузей медичної науки та практики, яка сьогодні активно розвивається, запроваджуючи нові технології та ідеї в інші медичні напрямки. Важливо розрізняти два основних джерела органів для трансплантації: пересадка від живих родичів та трансплантація від померлих донорів.
Якщо розглядається сімейна пересадка від живого донора, і близький родич або член сім’ї пацієнта погодився на віддачу органу, то в центрі трансплантації проводяться лабораторні тести для визначення імунологічної сумісності між донором і реципієнтом. Після аналізу результатів консиліум закладу робить висновок про доцільність проведення операції.
Якщо вирішення прийнято позитивне, ця інформація реєструється в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (ЄДІСТ). У разі планування трансплантації від посмертного донора в медичному закладі також проводиться ретельне обстеження пацієнта, після чого консиліум підтверджує необхідність проведення операції. Пацієнт заноситься до списку очікування відповідного центру трансплантації. Скан-копії всіх медичних документів, що підтверджують необхідність трансплантації, також вносяться в ЄДІСТ.
Постійно проводиться робота над впровадженням трансплантації у склад української системи медичної допомоги, оскільки це комплекс заходів, спрямованих на задоволення різноманітних потреб.
“Цей процес включає не лише саму операцію з трансплантації, але й підготовчі етапи та післяопераційну підтримку”, – зазначає Є. Гайдаржі, – “Наше законодавство в цій галузі налаштоване з урахуванням сучасних стандартів і правил, які використовуються в країнах з розвинутою трансплантологією.”
Трансплантація в Україні, її варіанти
Трансплантація представляє собою хірургічний процес переміщення органу або тканини з одного організму до іншого. Цей процес – не лише останній шанс для тих, хто стикається зі складними захворюваннями, які вже не піддаються іншим методам лікування, але і акт надзвичайної відданості та віри в медичний прогрес. Він відкриває нові горизонти можливостей для людей, які мають тяжкі ниркові захворювання, хвороби серця, проблеми з печінкою та інші органічні ускладнення, дозволяючи повернутися до повноцінного, активного та здорового способу життя.
Існують різні типи трансплантації, включаючи:
- Аутотрансплантація, відома також як аутологічна трансплантація, коли тканини чи органи належать організму, який є одночасно і донором, і реципієнтом. Наприклад, аутотрансплантація шкіри з непошкоджених ділянок на обпалені місця часто використовується для лікування важких опіків. Також цей метод застосовується для трансплантації кісткового мозку або гемопоетичних стовбурових клітин після високодозної протипухлинної хіміотерапії при лейкозах, лімфомах та інших хіміочутливих злоякісних утвореннях.
- Ізотрансплантація, відома також як ізогенна трансплантація, коли трансплантат передається від повністю генетично та імунологічно ідентичного донора, наприклад, однояйцевого близнюка реципієнта.
- Алотрансплантація, або гомотрансплантація, коли тканини чи органи передаються від генетично та імунологічно відмінного донора до реципієнта.
- Ксенотрансплантація, відома також як міжвидова трансплантація, коли органи передаються від тваринного донора до людини.
У всіх випадках трансплантації ключовим аспектом є забезпечення сумісності між донором та отримувачем, а також післяопераційний догляд та прийом імуносупресивних препаратів для запобігання відторгнення трансплантованого матеріалу. Трансплантація відкриває нові можливості для людей зі складними хворобами, які можуть значно поліпшити якість та подовжити тривалість їхнього життя.
Україні необхідно більше посмертних донорів для збільшення кількості трансплантацій, які рятують життя. Багато людей необізнані з можливістю донорства, а інші вагаються. Проте, кількість людей, які погоджуються на донорство, починає зростати.
“Зараз ви можете залишити прижиттєву згоду в будь-якому Центрі трансплантації, що розташовані майже у кожному обласному центрі. Однак для цього потрібно особисто відвідати лікарню та здійснити документаційні формальності.” – зазначає Євген Гайдаржі.
Україна працює за принципом презумпції незгоди, де особи не зазначивши своє бажання щодо посмертного донорства, автоматично відмовляються від вилучення органів. Однак згоду на донорство можуть дати рідні після смерті. Процедура констатації смерті мозку відповідає чітким критеріям, регламентованим МОЗ. Після діагнозу розпочинається процес збирання документації та клінічних обстежень. Родичі після консультації з трансплант-координатором можуть дати згоду на донорство. Наявність згоди родичів спрощує процедуру вилучення органів, запускаючи подальший відбір донора та реципієнта.
Координатор трансплантаційної програми в Запорізькій лікарні розповів одну з багатьох вражаючих історій, де чоловік дуже активно займався дослідженням цієї теми. Його сину діагностували смерть мозку. Чоловік наполягав, щоб син врятував інші життя, якщо це можливо. Він стежив за програмами по телевізору, читав матеріали в Інтернеті.
“Коли я спілкувався з чоловіком, він розповідав, що це не просте рішення. Він довгий час думав про це і активно шукав додаткову інформацію в Інтернеті. Він повністю довіряв медикам і тому, що вони роблять. Крім того, за словами чоловіка, вони вже обговорювали цю можливість з сином ще за його життя, і він сказав, що не має нічого проти, щоб його органи рятували інших людей, якщо він помре”, – додав лікар.
“Пересадка органів – не лише операція, це шанс на життя, повернення надії і майбутнього багатьом людям. У Запорізькій обласній лікарні ми розуміємо важливість цієї процедури і вкладаємо всі сили у її успішне проведення. Завдяки високотехнологічному обладнанню та висококваліфікованим лікарям ми стали однією з 39 лікарень, що отримали дозвіл на трансплантацію.” – зазначає Євген Гайдаржі, – “ Ми маємо потенціал і здатні врятувати безліч життів. Наша команда працює неустанно, щоб забезпечити кожного пацієнта найвищою якістю медичної допомоги під час цього складного процесу. Ми віримо, що кожен, хто потребує пересадки, заслуговує на краще, і ми робимо для цього все можливе.
“Мене наповнює гордість, коли я бачу, що фахівці нашої лікарні приймають серйозні виклики, як проведення масштабних операцій, в тому числі трансплантацію нирок. Я висловлюю свою вдячність кожному, хто бере участь у цьому складному процесі, який включає в себе роботу широкого спектру спеціалістів: від бригад, що здійснюють забір органів та підготовку реципієнтів, до хірургів, перфузіологів, анестезіологів, медичного персоналу різного рівня, а також фармацевтів. Ми наповнені оптимізмом і віримо, що найближчим часом зможемо розширити масштаби нашої роботи, щоб забезпечити доступ до таких операцій для всіх, хто цього потребує. Основною метою нашої праці виступає покращення якості життя наших пацієнтів, – підкреслює директор Запорізької обласної клінічної лікарні Ігор Шишка.
