Тонзиліт – це захворювання, що характеризується запаленням піднебінних мигдалин (гланд). При хронічному перебігу патології вони стають осередком для постійної інфекції, яка при слабкому імунітеті поширюється на порожнину носа, додаткові пазухи та інші відділи дихальної системи. Видалення мигдалин при тонзиліті направлене на усунення патологічного процесу, санацію вогнищ інфекції, придушення аутоімунних процесів і зниження ризику рецидивів.
Причини та симптоми тонзиліту
Мигдалини знаходяться на початку дихального тракту та є захисним бар’єром між організмом та інфекцією, що проникає ззовні.
Найбільш частим збудником є стрептокок. Також тонзиліт викликає стафілокок, стрептокок, аденовірус, хламідії, мікоплазми. При ослабленні імунітету віруси починають множитися, викликаючи запалення. Серед факторів, які негативно вливають на імунітет: віруси, інфекції, куріння, алергічні реакції, часті переохолодження, викривлення носової перегородки.

Операція при тонзиліті показана при:
- больових відчуттях при ковтанні, пирхоті та сухості у горлі;
- стійкому неприємному запаху з рота;
- підвищеній температурі тіла (до 37 °С);
- слабкості, стомлюваності, ломоті у суглобах;
- частих ангінах (3-4 рази на рік);
- гнійних ускладненнях (паратонзилярний абсцес, парафарингеальний абсцес, флегмона шиї).
Важливо! Усі симптоми мають уповільнений характер, крім випадків загострення. Хвороба може торкнутися й інших органів-мішеней. Можливі розвиток серцевих порушень та ендотелію судин нирок, ураження великих суглобів, загальна інтоксикація.

Хронічний тонзиліт лабораторна діагностика
Лабораторна діагностика при хронічному тонзиліті включає первинний огляд, ретельний збір скарг та анамнезу у пацієнта.
Далі проводяться загальні клінічні дослідження. Найважливіший етап – це орофарингоскопія, що дозволяє остаточно підтвердити діагноз. Пацієнту необхідно пройти ЕКГ, флюорографію, рентген придаткових пазух носа й органів грудної клітини.
Лікуванням хронічного тонзиліту займається виключно отоларинголог. Можлива консультація інших вузьких фахівців, яку ви можете отримати, не покидаючи Запорізьку обласну клінічну лікарню.
Консервативне лікування тонзиліту
Консервативне лікування у Запоріжжі спрямоване на придушення інфекції, відновлення дихання та підвищення імунітету пацієнта. Воно включає активну місцеву терапію: промивання та змазування мигдалин антисептиками, приймання імуномодулюючих препаратів.
Фізіотерапія складається з радіохвильової та лазерної терапії, ультразвукової дії, УФО. При необхідності спеціаліст призначає блокаду антибіотиками.
Тонзилектомія: що це таке?
Якщо консервативне лікування не дає результатів, проводиться тонзилектомія.
Тонзилектомія – це операція при хронічному тонзиліті, під час якої відбувається повне або часткове видалення піднебінних мигдалин.
Хірург відокремлює тканину разом із зовнішньою капсулою. Кровотеча зупиняється за допомогою коагулятора – він допомагає видалити виключно патологічні тканини, здорові залишаються неушкодженими. Іноді використовується додатковий інструмент – «коблатор».
Тонзилектомія виконується під наркозом. Через це ризик крововтрати мінімізований, а больовий синдром повністю відсутній. Тривалість операції при хронічному тонзиліті – від 20 до 30 хвилин.
Реабілітація займає більше часу – від 5 до 10 днів у стаціонарі. Основні лікарські рекомендації після оперативного втручання зводяться до приймання знеболювальних препаратів, дієти, щадних навантажень. Після процедури можливі болі у горлі, складність при ковтанні, набряк тканин горлянки та язика. У перші години після процедури може піднятися температура тіла.
Увага! Іноді видалення мигдалин при тонзиліті замінюється частковим підрізанням гланд – це малоінвазивний метод, який часто використовується при лікуванні дітей.
Протипоказання й ускладнення
Тонзилектомія протипоказана при важких формах цукрового діабету (включаючи декомпенсовану форму), при гострих інфекційних процесах, захворюваннях крові (лейкоз, діатез), патологіях у роботі серця, при активному перебігу туберкульозу, ниркової недостатності та гемофілії. Вона не рекомендована жінкам у період вагітності, лактації та менструації. Заборонено проводити тонзилектомію при підозрі на новоутворення злоякісного характеру.
Якщо операція при хронічному тонзиліті проведена пізно, це може привести до розвитку інших захворювань: ревматизму, пієлонефриту, поліартриту, ендокардиту, дисфункції нирок і печінки, захворювань щитоподібної залози та репродуктивних органів, ознак важкої інтоксикації. Самолікування призводить до незворотних наслідків, а при загостреннях – до летального випадку.

Лікування хронічного тонзиліту у Запорізькій обласній клінічній лікарні
Фахівці Запорізької обласної клінічної лікарні проводять ефективне лікування всіх захворювань ЛОР-органів, включаючи операцію при хронічному тонзиліті.
Наші переваги:
- висока кваліфікація та великий досвід роботи хірургів;
- використання інноваційних методик лікування;
- якісне післяопераційне спостереження;
- доступна ціна на всі послуги;
- індивідуальний підхід до кожного пацієнта;
- лікування відповідно світовим стандартам.
У відділенні мікрохірургії ЛОР-органів виконані тисячі успішних операцій у дітей і дорослих. Якщо у вас спостерігаються зазначені симптоми, не зволікайте – своєчасне звернення до фахівця допоможе уникнути негативних наслідків для вашого здоров’я!
Заходи профілактики тонзиліту
Для профілактики захворювання необхідно уважно ставитися до свого стану. Слід дбати про гігієну порожнини рота, своєчасно проводити лікування захворювань ЛОР-органів і вести здоровий спосіб життя.
Довірте лікування ЛОР-захворювань кращим отоларингологам Запоріжжя! Наші фахівці 24/7 – на сторожі вашого здоров’я.
Часті питання про хронічний тонзиліт
Що таке «тонзиліт»?
Тонзиліт – захворювання, що характеризується запаленням піднебінних мигдаликів (гланд). При хронічному перебігу патології гланди стають осередком постійної інфекції, що у разі ослабленого імунітету поширюється на порожнину носа, придаткові пазухи та інші відділи дихальної системи. Видалення мигдаликів при тонзиліті спрямоване на усунення патологічного процесу, санацію вогнищ інфекції, придушення аутоімунних процесів і зниження ризику рецидивів.
Чому виникає хронічний тонзиліт?
Найбільш частим збудником є стрептокок. Також тонзиліт викликає стафілокок, пневмокок, аденовірус, хламідії, мікоплазма. При ослабленні імунітету віруси множаться, викликаючи запалення. Серед факторів, які слабшають імунітет: віруси, інфекції, куріння, алергічні реакції, часті переохолодження, викривлення носової перегородки.
Які симптоми хронічного тонзиліту?
Симптоми хронічного тонзиліту:
- болючі відчуття при ковтанні;
- пирхота та сухість у горлі;
- стійкий неприємний запах із рота;
- підвищена температура тіла (до 37 ° C);
- слабкість, стомлюваність, ломота у суглобах;
- часті ангіни (3-4 рази на рік).
Усі симптоми мають млявий характер, крім випадків загострення. Хвороба може торкнутися й інших органів. Можливі розвиток серцевих порушень і ендотелію судин нирок, ураження великих суглобів, загальна інтоксикація.
Як діагностується хронічний тонзиліт?
Лабораторна діагностика при хронічному тонзиліті включає первинний огляд, ретельний збір скарг і анамнезу у пацієнта.
Далі проводяться загальні клінічні дослідження. Найважливіший етап – це орофарингоскопія, що дозволяє остаточно підтвердити діагноз. Пацієнту необхідно пройти ЕКГ, флюорографію, рентген придаткових пазух носа та органів грудної клітки.
Як лікувати хронічний тонзиліт?
Консервативне лікування спрямоване на придушення інфекції, відновлення дихання та підвищення імунітету пацієнта. Таке лікування включає активну місцеву терапію: промивання та змащування мигдаликів антисептиками, приймання імуномодулювальних препаратів.
Якщо консервативне лікування не дає результатів, проводиться тонзилектомія. Це операція при хронічному тонзиліті, під час якої відбувається повне або часткове видалення піднебінних мигдаликів. Хірург відокремлює тканину разом із зовнішньою капсулою. Кровотеча зупиняється за допомогою коагулятора, що допомагає видалити виключно патологічні тканини (здорові залишаються неушкодженими). Іноді використовується додатковий інструмент – «коблатор».