Пухлина черепа – це доброякісне або злоякісне новоутворення, що представляє переродження кісткової чи хрящової тканини. Відрізняється швидким розвитком мутованих тканин, які згодом здавлюють мозок і викликають неврологічну симптоматику.
Найчастіше така пухлина починає розвиватися у кісткових структурах черепа. У цьому випадку її називають «первинною». Коли ураження відбувається при метастазуванні злоякісних пухлин, розташованих в інших органах організму, говорять про вторинні новоутворення. Пухлинний процес також може поширюватися вдруге, при місцевому ураженні сусідніх локалізацій (порожнина носа, ямка підвисання, порожнина черепа).
Рання діагностика та своєчасне лікування значно збільшують шанс на одужання, проте, перебіг цього онкологічного захворювання без симптомів на початкових стадіях ускладнює постановку точного діагнозу. Особливо важливим є комплексне обстеження у досвідченого спеціаліста.
Класифікація пухлин черепа
Новоутворення черепа поділяються на доброякісні пухлини та злоякісні. Більшість пухлин основи та ската черепа становлять злоякісні новоутворення.
До доброякісних первинних пухлин відносяться наступні утворення:
- остеома – це кісткові вирости, що утворюються на поверхні кісток черепа (внутрішньої чи зовнішньої) у поодиноких місцях чи у кількох. Відрізняються повільним розвитком, практично не проявляються симптоматично, тому найчастіше виявляються випадково під час проходження рентгену. Підлягають видаленню тільки при здавлюванні головного мозку або при ліквідації косметичного дефекту;
- гемангіома – пухлиноподібне доброякісне утворення, що формується із судин, зустрічається рідко, симптоматично не показується;
- холестеатома первинно утворюється у м’яких тканинах, має вигляд капсули, оточеної сполучною тканиною. Складається з відмерлих клітин епітелію, а також – з накопичення кератину, кристалів холестерину. Небезпечна тим, що збільшуючись, провокує деформацію кісток черепа.
Первинні злоякісні пухлини кісток черепа трапляються досить рідко – до 1% від загальної кількості пухлин.
До вторинних пухлин відносять утворення, що розвинулися в інших органах та системах організму (нирки, легені, молочна залоза, органи сечостатевої системи у чоловіків і жінок). Метастази у головний мозок і кістки черепа часто дає меланома – це злоякісна пухлина, що первинно вражає шкіру, одне з найпоширеніших новоутворень в організмі людини.
До пухлин злоякісного характеру також відносять такі новоутворення:
- остеогенна саркома – рак черепа, що відрізняється агресивним розвитком мутованих клітин, які проростають у тверду оболонку головного мозку. Остеосаркома найчастіше локалізується в області потилиці, чола або скронь, здатна метастазувати у кістякові кістки. Буває первинною та вторинною злоякісною поразкою;
- хондросаркома утворюється із хрящової тканини через мутацію її елементів;
- хордома – це пухлини основи черепа. Агресивні та переважно несприятливі. Небезпечні тим, що проростають у ділянку носогорла, вражаючи нервові пучки, ускладнюючи локалізацією можливість доступу при хірургічному втручанні. Пухлина ската черепа частіше діагностується у молодих людей, переважно – у чоловіків;
- мієлома – це рак кісток черепа, що вражає область склепіння та руйнує його. Часто діагностують множинну мієлому – ракове захворювання крові із групи лейкозів;
- саркома Юїнга – онкологічна патологія, що вражає переважно кісткові тканини кінцівок, а у черепних кістках проявляється як форма метастазів.
Причини виникнення пухлини черепа
Пухлина кісток черепа може розвинутись через безліч факторів, однак, встановити точну причину патологічного збою сучасній медицині досі не вдалося. До факторів ризику онкологи відносять такі ознаки:
- спадкова схильність;
- наявність супутнього онкологічного захворювання;
- тривалий вплив токсичних і хімічних речовин, що іонізує випромінювання;
- імунодефіцитні соматичні патології.
До цього захворювання схильні як діти, так і дорослі. За статистикою фахівців обласної лікарні Запоріжжя, пік захворюваності припадає на вік від 10 до 40 років і після 60.
Симптоми онкологічного ураження кісток черепа
На ранній стадії захворювання може протікати без симптомів. З розвитком пухлини з’являються перші симптоми, характер яких залежить від локалізації та області здавлювання мозкових структур, а також – від злоякісності клітин. Так, доброякісні пухлини частіше мають повільний розвиток і симптоматично проявляються поступово, злоякісні – набагато агресивніше (проростаючи у сусідні тканини мозку, виявляються більш вираженими симптомами). До них відносяться:
- напади мігрені;
- субфебрильна температура тіла;
- нездужання;
- біль у м’язах;
- утворення ущільнення твердих тканин, яке можна намацати (характерне для остеосаркоми);
- підвищений внутрішньочерепний тиск;
- надмірне потовиділення у нічний час;
- зниження апетиту, втрата ваги.
Метастатичні процеси у черепі виявляються ознаками загальної інтоксикації організму. Спостерігаючи у себе такі симптоми, запишіться на прийом до лікаря обласної клініки Запоріжжя.
Який фахівець допоможе?
Діагностикою та лікуванням доброякісних пухлин кісток займаються ортопеди, травматологи та онкологи, злоякісних утворень – тільки онкологи. У Запоріжжі лікуванням усіх форм онкологічних патологій кісток займаються спеціалісти обласної клінічної лікарні. Запорізька обласна клінічна лікарня – єдиний центр вищої акредитаційної категорії у Запорізькому регіоні, де на вищому рівні виконуються діагностичні та хірургічні втручання при нейроонкологічних патологіях. Комплексну діагностику й ефективне лікування забезпечують кращі онкологи регіону.
Діагностика пухлини черепа
Аби поставити точний діагноз, пацієнту проводять комплексне обстеження, мета якого – визначити локалізацію пухлини, класифікувати її та встановити ступінь злоякісності.
Призначається рентгенологічне дослідження, що показує осередок патологічної деструкції кісткових тканин.
Важливу роль при пухлинному процесі черепа відіграють МРТ головного мозку (магнітно-резонансна томографія) та КТ головного мозку (рентгенівська комп’ютерна томографія), що дозволяють визначити точну локалізацію та уточнити поширеність утворення.
Для виявлення патологічних процесів у кісткових тканинах як первинних злоякісних пухлин і метастазів, так і дегенеративно-дистрофічних, запальних, може бути проведена сцинтиграфія. Дослідження здатне визначити чимало змін до того, як вони стануть видними на рентгенівських знімках.
Стереотаксична пункційна біопсія з наступним гістологічним дослідженням невеликої ділянки змінених тканин дозволяє визначити ступінь агресивності клітин та їхню структуру. Злоякісність пухлини допомагає виявити біохімічний аналіз крові (на онкологічні маркери).
Додатково в обласній лікарні Запоріжжя проводяться консультації вузьких спеціалістів, які призначаються на основі хронічних захворювань пацієнта. За результатами всіх обстежень лікар складає індивідуальну схему лікування.
Лікування пухлини черепа
Проводити лікування захворювання необхідно комплексно. Вибір методики залежить від стадії злоякісності та локалізації вогнища. Онкологи Запорізької клінічної лікарні мають потужні інструменти протипухлинного впливу:
- оперативне лікування;
- променева терапія;
- хіміотерапія;
- паліативна терапія.
Хірургічна операція – запорука успішного результату при пухлині на початковій стадії. Після висічення новоутворення пацієнту проводиться пластика дефекту кістки. Проводиться курс медикаментозного відновлення.
На пізніх стадіях і при неможливості оперативного втручання, виходячи з результатів біопсії, хворому проводять курс приймання хіміопрепаратів для зупинки розвитку пухлини та для знищення ракових клітин.
При саркомі Юїнга та при мієломі призначається променеве опромінення. Більшість пухлин основи черепа є чутливими до радіотерапії, що дозволяє активно використовувати її у рамках комбінованого лікування разом із хірургічним видаленням.
Симптоматичне лікування проводиться при метастатичному ураженні та онкології останньої стадії. Воно спрямоване на полегшення больового синдрому пацієнта та на підтримку важливих життєвих функцій хворого.
Для покращення виживання фахівці Запорізької обласної клінічної лікарні застосовують у лікувальній тактиці новітні методики комплексного лікування новоутворень черепа. Чим раніше діагностована пухлина черепа, тим сприятливіший прогноз. Тому, якщо вас турбують симптоми, що вказують на цю патологію, звертайтеся за допомогою до лікарів відділення нейрохірургії обласної лікарні Запоріжжя, де вам обов’язково допоможуть – проведуть комплексну діагностику та, при необхідності, призначать правильне лікування.
Мозкові новоутворення класифікують на:
· первинні, що беруть свій початок у тканинах мозку, його оболонках і черепних нервах, є результатом поділу клітин, які у минулому були нормальними. 40% первинних утворень є доброякісними;
· вторинні (метастатичні пухлини) обумовлені метастазуванням через гемато- або лімфогенну дисемінацію. Зустрічаються у 8-10 разів частіше за первинні. Такі пухлини завжди відносять до злоякісних (вони походять від ракових клітин і швидко розвиваються).
Доброякісна пухлина вважається злоякісною у разі її локалізації у вкрай важливій ділянці мозку (критичній), а також, якщо вона несе загрозу для життя пацієнта через значний розмір.
Вірогідної інформації щодо причин виникнення цієї патології немає. Онкологія (пухлина головного мозку) може розвиватися незалежно від віку. Буває й уродженою. Під час деяких досліджень онкологи виявили низку факторів ризику, що підвищують ймовірність розвитку пухлин мозку:
· літній вік;
· вплив радіації (тривала променева терапія);
· тривалий контакт зі шкідливими токсичними речовинами;
· спадкова схильність;
· порушення імунної системи;
· серйозні черепно-мозкові травми;
· проживання у місцевості із забрудненим навколишнім середовищем;
· проходження імуносупресивної терапії;
· деякі віруси в анамнезі.
Злоякісна пухлина мозку класифікується, виходячи із морфологічних особливостей клітин. Розділяють пухлини головного мозку низької злоякісності (Grade І–ІІ) та високозлоякісні (Grade ІІІ–ІV).
І стадія – клітини утворення майже відрізняються від нормальних. Пухлина повільно розвивається та не торкається навколишніх тканин;
ІІ стадія – пухлинні клітини відрізняються від нормальних. Пухлина повільно розвивається та рідко вражає довколишні тканини;
ІІІ стадія – клітини пухлини помітно відрізняються від нормальних. Утворення швидко розвивається, маса уражених клітин може проростати в інші тканини, визначаються реґіонарні метастази;
ІV стадія – явні атипові клітини. Швидкі розвиток та ураження навколишніх тканин, наявність віддалених метастазів.
До найпоширеніших симптомів ОГМ належать такі ознаки:
· головний біль локального характеру (інтенсивний, який розпирає), що складно усунути за допомогою знеболювальних препаратів. Постійно підвищується внутрішньочерепний тиск;
· постійні запаморочення;
· нудота, позиви на блювання (незалежно від їжі);
· при пальпації можливе пульсування;
· рухові та сенсорні порушення;
· епілептичні напади;
· зміни у психіці та особистісних характеристиках (зміна свідомості, пам’яті, уваги тощо);
· ознаки осередкової неврології (парези, порушення зору, слуху, координації).
Для боротьби із цією патологією використовуються:
· хірургічне лікування;
· променева терапія;
· хіміотерапія;
· консервативне лікування.
Хірургічне лікування – це класичний метод боротьби з раком головного мозку. Якщо провести операцію на ранній стадії розвитку хвороби, пацієнт має всі шанси на повне одужання. На пізніших стадіях хірургічне втручання дозволяє знизити яскраво виражені симптоми та покращити якість життя пацієнта. У нейрохірургічній практиці видалення пухлини часто проводять лазерними й ультразвуковими методами (у випадках, коли новоутворення занадто велике чи розташоване у недоступній для хірурга області мозку).
Променева та хіміотерапія застосовуються для того, щоб зменшити розміри пухлини та запобігти її розростанню.
Курс променевої терапії призначають майже всім пацієнтам після видалення пухлини. Він необхідний для знищення онкологічних клітин, які видалити хірургічно неможливо. Променеве лікування вбиває і злоякісні клітини, що могли залишитися в організмі після операції.
Самостійним або додатковим методом лікування скупчення аномальних клітин у мозкових структурах може бути хіміотерапія. Дія хіміопрепаратів спрямована на знищення злоякісних клітин і на зупинку метастазування.
Побічними ефектами променевої та хіміотерапії можуть бути загальна слабкість, сонливість, запаморочення, тимчасове випадання волосся, нудота, блювання, відсутність апетиту, жар, озноб.
Консервативна терапія при онкології мозку має допоміжний характер і призначається для зниження тиску пухлини на мозкові тканини та для зменшення симптомів. Таке лікування включає приймання знеболювальних, протиблювотних, седативних і психотропних засобів. Аби зменшити набряклість мозку, пацієнту прописують глюкокортикостероїди. Важливо розуміти і те, що консервативний метод надає тимчасове полегшення та не усуває причину хвороби. Як додаткова терапія, медикаментозне лікування помітно покращує якість життя хворого.
