Остеосаркома черепа або остеогенна саркома – це злоякісна пухлина, що вражає плоскі кістки черепа та складається із кісткової тканини. Патологія зустрічається у 9% випадків з усіх злоякісних новоутворень кісток і відрізняється бурхливим зростанням, агресивною течією та швидким метастазування. Рекомендується раннє лікування, що значно збільшує шанс на одужання.
Остеосаркома може вражати будь-які кістки (часто – довгі трубчасті кістки кінцівок та області метафізу).Остеосаркома черепа – це одна із найбільш небезпечних форм онкології кісток, оскільки пухлина формується у безпосередній близькості від головного мозку. До того ж рак черепа відрізняється агресивністю – при виявленні первинного вогнища майже у половини випадків діагностуються поодинокі метастази (з’являються через 6-9 місяців від початку захворювання). Найчастіше їхньою мішенню стають легені, а ще – лімфовузли та соматичні органи.
Для своєчасної діагностики остеосаркому черепа заповніть онлайн форму зворотного зв’язку та запишіться на прийом до нейрохірурга обласної лікарні Запоріжжя.
Які області черепа вражає остеосаркома?
Найчастіше пухлина вражає склепіння й основу черепа. Мішенями склепіння переважно стають скронева кістка, а також – клиноподібна кістка, тім’яна та потилична. Рідше остеосаркома утворюється на лобовій кістці, після чого може проростати до порожнини черепа чи назовні, даючи виразки. Для лобової остеосаркоми характерні круглоклітинні та веретеноподібно-клітинні форми. Іноді вражаються відразу кілька ділянок кісткової тканини.
Важливо відрізняти остеосаркому від метастазів у кістки (вони є наслідком поширення первинних пухлин, які розвинулися в інших органах). Від інших злоякісних і доброякісних пухлин кісток остеосаркома відрізняється тим, що її клітини можуть виробляти кісткову тканину (незрілу, що не здатна кальцинуватися).
За статистикою фахівців обласної клінічної лікарні Запоріжжя, до захворювання більше схильні чоловіки. Патологію можна зустріти у пацієнтів різного віку. Частіше остеосаркому черепа діагностують у дитячому та підлітковому віці (5-13 років), а також – у людей 40+.
Причини виникнення остеосаркоми черепа
Точні причини, через які виникає остеосаркома черепа, невідомі. Онкологи схиляються до думки, що існують фактори, які призводять до хвороби:
- вплив іонізувального випромінювання (променеве лікування, що проводилося раніше щодо іншого онкологічного захворювання);
- генетичні захворювання (спадкова ретинобластома, синдроми Лі-Фраумені, Ротмунда-Томсона, Блума, Вернера);
- наявність у кістках новоутворень доброякісного характеру;
- серйозні травми черепа.
Симптоми остеосаркоми черепа
Загальний клінічний стан пацієнта на початку захворювання залишається незмінним, а симптоматика може виявитися із розвитком новоутворення.
Остеосаркома черепа часто має агресивну течію, тому досить швидко її можна побачити візуально. На черепі формується своєрідна шишка, що представляє плоске та щільне піднесення з помітними зовні розширеними венами на шкірі. Утворення супроводжується ознаками запальної реакції в ураженому місці та почервонінням шкіри.
Остеосаркома швидко розвивається та може досягати значних розмірів. Ця патологія зустрічається досить рідко та є головною відмінністю остеосаркоми черепа від інших уражень скелета. Спостерігаючи схожі симптоми, запишіться на прийом до обласної клініки Запоріжжя.
Якщо остеосаркома проростає всередину черепа, вона супроводжується характерними симптомами:
- головні болі;
- підвищений внутрішньочерепний тиск;
- при пальпації – пульсування.
Залежно від локалізації новоутворення можуть виявлятися й інші ознаки, що визначаються місцем здавлювання мозкових структур.
До загальних симптомів відносяться:
- підвищення температури тіла вище 38 градусів;
- надмірне потовиділення у нічний час;
- зниження апетиту;
- різка втрата ваги.
Стадії остеосаркоми черепа
У більшості випадків онкологи визначають стадію остеосаркоми за системою MSTS, яка включає три показники:
G – ступінь зловживання:
- G1 – низька (тканина пухлини схожа на нормальну);
- G2 – більш агресивна висока (клітини утворення практично не мають первісних властивостей).
T – ступінь поширення:
- T1 – пухлина розвивається у межах кістки;
- T2 – проростає у прилеглі тканини.
M – наявність метастазів:
- M0 – метастази відсутні;
- M1 – метастазування.
Існує й інша класифікація – AJCC, яка включає показники:
- T – поширення первинної пухлини;
- N – метастази у найближчих лімфовузлах;
- M – метастази в інших частинах тіла;
- G – ступінь зловживання.
Діагностика остеосаркоми черепа
Аби поставити пацієнту діагноз «остеосаркома черепа», необхідно провести комплексне обстеження, мета якого – визначити вид утворення, ступінь його злоякісності та локалізацію.
У Запорізькій обласній клінічній лікарні діагностикою та лікуванням онкологічних патологій кісток черепа займаються спеціалісти відділення нейрохірургії. Точну та швидку діагностику забезпечують найкращі онкологи регіону, які працюють за допомогою високотехнологічного обладнання.
Перший крок при діагностиці остеосаркоми черепа – це рентгенологічне дослідження, що показує осередок деструкції кістки. Детальніше обстеження забезпечує МРТ, результатом якої визначається точна локалізація ураження.
Ступінь агресивності клітин та їхня структура визначаються за допомогою стереотаксичної пункційної біопсії, проведення якої стає наступним кроком при діагностиці захворювання. Злоякісність пухлини визначає біохімічний аналіз крові.
Додатково пацієнту призначаються консультації вузьких фахівців. За результатами обстежень і висновків онколог складає індивідуальну схему терапії.
Лікування остеосаркоми черепа
Спосіб лікування визначається стадією та локалізацією пухлини. Клінічна картина у кожному окремому випадку може помітно відрізнятися (навіть за однакової форми раку). У терапії остеосаркоми черепа застосовують такі методи:
- хірургічне лікування;
- хіміотерапія;
- радіотерапія;
- променеве лікування.
Хірургічне втручання полягає у видаленні кісток черепа, уражених пухлиною, із подальшою їхньою заміною металевим або титановим імплантатом. Особливістю проведення такої операції в обласній клінічній лікарні Запоріжжя є використання спеціальної системи нейронавігації, що дозволяє точно визначити здорові й уражені клітини пухлини. Під контролем сучасного мікроскопа HS Hi-R 700 фірми «HAAG-STREIT SURGICAL» хірург має можливість повністю ліквідувати вогнище патології. Обладнання має високі точність маневрування та гнучкість позиціювання.
Коли утворення має низьку злоякісність, хірургічної операції достатньо. У більшості випадків лікування включає післяопераційну хіміотерапію, повний курс якої може тривати до 12 місяців (її дія спрямована на повне знищення метастазів).
Терапія хіміопрепаратами призначається перед хірургічним втручанням (внутрішньовенно пацієнту вводять препарати для знищення злоякісних клітин). Це скорочує кількість мікрометастазів, зменшує розмір пухлини та створює умови для радикальної операції. Таким чином передопераційна хіміотерапія робить втручання безпечнішим та ефективнішим. Курс займає 8-10 тижнів.
Часто остеосаркома розташована так, що прооперувати її неможливо (наприклад, пухлина лобової кістки). Тоді нейроонколог призначає радіотерапію як самостійний вид лікування.
Променева дія на пухлину проводиться рідко, тому що злоякісні клітини остеосаркоми мало чутливі до радіаційної дії. Її також використовують на поширених стадіях для зниження ступеня больового синдрому.
Прогноз остеосаркоми черепа
Остеосаркома черепа завжди вважалася агресивною пухлиною, що навіть після вилучення давала невтішний прогноз. Однак, сучасна онкологія вводить нові хіміотерапевтичні схеми у тактику ведення онкологічних пацієнтів, що значно покращує результати проведеної терапії.
Завдяки використанню сучасних методів діагностики та лікування, висококласного обладнання, інноваційних хіміопрепаратів показники виживання покращуються. Зростає і кількість пацієнтів, які всупереч страшній хворобі продовжують жити та радіти кожному дню. Пацієнти Запорізької обласної клінічної лікарні розуміють: остеосаркома черепа – складне випробування на життєвому шляху, з яким можна та потрібно боротися.
Остеосаркома черепа або остеогенна саркома – це злоякісна пухлина, що вражає плоскі кістки черепа та складається з кісткової тканини. Патологія зустрічається у 9% випадків з усіх злоякісних новоутворень кісток і відрізняється бурхливим зростанням, агресивним перебігом і швидким метастазуванням. Рекомендується раннє лікування, що значно збільшує шанс на одужання.
Найчастіше пухлина вражає склепіння та основу черепа. Мішенями склепіння переважно стають скронева кістка, а також – клиноподібна кістка, тім’яна та потилична. Рідше остеосаркома утворюється на лобовій кістці, після чого може проростати до порожнини черепа чи назовні, даючи виразки. Для лобової остеосаркоми характерні круглоклітинні та веретеноподібно-клітинні форми. Іноді вражаються відразу кілька ділянок кісткової тканини.
Важливо відрізняти остеосаркому від метастазів у кістки (вони є наслідком поширення первинних пухлин, що розвинулися в інших органах). Від інших злоякісних і доброякісних пухлин кісток остеосаркома відрізняється тим, що її клітини можуть виробляти кісткову тканину (незрілу, що не здатна кальцинуватися).
Точні причини, через які виникає остеосаркома черепа, невідомі. Онкологи схиляються до думки, що існують фактори, що призводять до хвороби:
вплив іонізувального випромінювання (променеве лікування, що проводилося раніше щодо іншого онкологічного захворювання);
генетичні захворювання (спадкова ретинобластома, синдроми Лі-Фраумені, Ротмунда-Томпсона, Блума, Вернера);
наявність у кістках новоутворень доброякісного характеру;
серйозні травми черепа.
Загальний клінічний стан пацієнта на початку захворювання залишається незмінним, а симптоматика може виявитися з розвитком новоутворення.
Остеосаркома черепа часто має агресивну течію, тому досить швидко її можна побачити візуально. На черепі формується своєрідна шишка, яка представляє плоске та щільне піднесення з помітними зовні розширеними венами на шкірі. Утворення супроводжується ознаками запальної реакції в ураженому місці та почервонінням шкіри.
Якщо остеосаркома проростає всередину черепа, вона супроводжується характерними симптомами:
· головні болі;
· підвищений внутрішньочерепний тиск;
· при пальпації – пульсування.
Залежно від локалізації новоутворення можуть виявлятися інші ознаки, що визначаються місцем здавлювання мозкових структур.
До загальних симптомів відносяться:
· підвищення температури тіла вище 38 градусів;
· надмірне потовиділення у нічний час;
· зниження апетиту;
· різка втрата ваги.
Спосіб лікування визначається стадією та локалізацією пухлини. Клінічна картина у кожному окремому випадку може помітно відрізнятися (навіть за однакової форми раку). У терапії остеосаркоми черепа застосовують такі методи:
· хірургічне лікування;
· хіміотерапія;
· радіотерапія;
· променеве лікування.
Хірургічне втручання полягає у видаленні кісток черепа, уражених пухлиною, з подальшою їхньою заміною металевим або титановим імплантатом. Особливістю проведення такої операції в обласній клінічній лікарні Запоріжжя є використання спеціальної системи нейронавігації, що дозволяє точно визначити здорові та уражені клітини пухлини. Під контролем сучасного мікроскопа HS Hi-R 700 фірми «HAAG-STREIT SURGICAL» хірург має можливість повністю ліквідувати вогнище патології. Обладнання має високі точність маневрування та гнучкість позиціювання.
Коли утворення має низку злоякісність, хірургічної операції достатньо. У більшості випадків лікування включає післяопераційну хіміотерапію, повний курс якої може тривати до 12 місяців (її дія спрямована на повне знищення метастазів).
Терапія хіміопрепаратами призначається перед хірургічним втручанням (пацієнту внутрішньовенно вводять препарати для знищення злоякісних клітин). Це скорочує кількість мікрометастазів, зменшує розмір пухлини та створює умови для радикальної операції. Таким чином, передопераційна хіміотерапія робить втручання більш безпечним та ефективним. Курс займає 8-10 тижнів.
Часто остеосаркома розташована так, що прооперувати її неможливо (наприклад, пухлина лобової кістки). Тоді нейроонколог призначає радіотерапію як самостійний вид лікування.
Променева дія на пухлину проводиться рідко, тому що злоякісні клітини остеосаркоми мало чутливі до радіаційної дії. Його також використовують на поширених стадіях зниження ступеня больового синдрому.
