Рак печінки

Рак печінки (гепатоцелюлярна карцинома) є злоякісним новоутворенням, що походить з клітин — гепатоцитів. Це онкологічне захворювання є найбільш поширеною формою первинного раку печінки та без своєчасної діагностики та лікування може призвести до смерті протягом декількох місяців.

Рак печінки може бути первинним, коли розвиток новоутворення походить з клітин печінки, і вторинним, або метастатичним, коли пухлинні клітини поширюються з інших органів печінку. Злоякісні пухлини, що виникають первинно у печінці, зустрічаються значно рідше, ніж вторинні.

Серед усіх видів злоякісних захворювань рак печінки займає шосте місце за частотою появи і четверте місце за смертністю від раку. Щорічно у світі діагностується близько 800 тисяч нових випадків раку печінки. Як правило, у 5-6 разів частіше хворіють чоловіки віком 50-65 років.

Протягом тривалого часу рак печінки може протікати без клінічної симптоматики, проте продовжує швидко прогресувати. Часто це злоякісне новоутворення виявляється вже на пізніх стадіях, коли пухлина досягає великих розмірів або має численні метастази у віддалені органи.

Лікування раку печінки

Лікування раку печінки, в першу чергу, залежить від стадії, на якій виявлено пухлину, та загального стану пацієнта.

Радикальним методом лікування цього виду злоякісного новоутворення є хірургічне лікування. Основними критеріями для резекції печінки є:

• Клас А, В за Чайлд-П’ю
• Відсутність портальної гіпертензії
• Відповідне розташування пухлини
• Адекватний резерв печінки
• Відповідний печінковий залишок

Також для лікування раку печінки часто застосовується трансплантація органу. Критерії для трансплантації включають:

• • Критерії Об’єднаної мережі з розподілу органів (UNOS):
    • Рівень Альфа-фетопротеїну ≤ 1000 нг/мл і пацієнт має пухлину до 2–5 см у діаметрі або 2–3 пухлини діаметром 1–3 см
    • Відсутність макросудинного залучення
    • Відсутність позапечінкового захворювання

Додаткові методи лікування раку печінки включають:

• Радіочастотна абляція печінки — це процедура, при якій проводиться теплове руйнування пухлинної тканини. Вона застосовується у випадках, коли новоутворення невеликого розміру розташоване близько до поверхні або як паліативне лікування.
• Емболізація печінкової артерії. Методика заснована на блокуванні кровоносних судин, які живлять пухлину, за допомогою спеціальних речовин.
• Променева терапія.

Одним із перспективних напрямів у лікуванні онкології раку печінки є таргетна терапія. Таргетні препарати розроблені таким чином, щоб безпосередньо взаємодіяти з певними молекулами або білками, характерними для пухлинних клітин. Це допомагає знизити ризик пошкодження здорових тканин та зосередитись на знищенні саме злоякісних пухлин.

Препарати, що застосовуються в таргетній терапії, можуть використовуватися як самостійне лікування або в комбінації з іншими методами, такими як імунотерапія. У деяких випадках вони можуть бути застосовані для зменшення розмірів пухлини перед операцією, що робить її більш ефективною, або після операції для запобігання рецидиву.

Переваги лікування раку у ЗОКЛ

У Запорізькій обласній клінічній лікарні створено всі необхідні умови для ретельної діагностики та ефективного лікування раку печінки. У медичному закладі встановлено передове обладнання експертного рівня, що забезпечує можливість візуалізації пухлин розміром від 1 мм та проведення складних малоінвазивних операцій. Для здійснення таких втручань на базі лікарні облаштовано сучасний хірургічний стаціонар із операційними блоками, обладнанням для реанімації та палатою інтенсивної терапії.

Лікування раку печінки та інших онкологічних захворювань здійснюється лікарями-онкологами та онкохірургами, які мають високу кваліфікацію та досвід роботи в даній галузі медицини.

Основними перевагами лікування раку у ЗОКЛ є:

• наявність сучасного діагностичного та лікувального обладнання від світових виробників;
• лікування ґрунтується на міжнародних рекомендаціях;
• мультидисциплінарний підхід до лікування раку;
• розроблення ефективних реабілітаційних програм;
• індивідуальний підхід до лікування кожного пацієнта;
• комфортні умови перебування у стаціонарі, затишні палати.

Причини раку печінки

У більшості випадків рак печінки безпосередньо пов’язаний з хронічним вірусним гепатитом B і C. Механізм цього процесу полягає у пошкодженні гепатоцитів вірусами, що викликає хронічне запалення клітин печінки та жовчних проток, порушуючи їх функцію.

Рак печінки може розвиватися на тлі таких факторів ризику:

• цироз печінки будь-якої етіології;
• гемохроматоз;
• алкогольна хвороба печінки;
• лікарський гепатит;
• серцева недостатність;
• паразитарні інфекції (описторгосп, амебіаз, шистосоматоз);
• куріння;
• сифіліс.

Потенційними канцерогенами є:

• афлатоксин B1, що виробляється пліснявими грибками аспергілами;
• промислові хімікати (нітрозаміни, пестициди, що містять хлор, миш’як та ін.)
• фармакологічні препарати (наприклад, анаболічні стероїди).

Симптоми та ознаки раку печінки

На ранніх стадіях розвитку рак печінки протікає безсимптомно і може бути виявлений випадково під час проведення обстеження щодо іншого захворювання. Найчастіше даний вид онкологічного захворювання розвивається у пацієнтів, які страждають на гепатит або цироз, і при систематичному диспансерному спостереженні можливе виявлення ранньої стадії раку печінки.

У міру зростання пухлини у пацієнтів виникають такі симптоми раку печінки:

• дискомфорт та болючість у верхніх відділах живота та правого підребер’я;
• погіршення апетиту;
• нудота;
• безпричинне зниження ваги;
• збільшення розмірів живота, викликане збільшенням печінки, зростанням пухлини або скупченням рідини в черевній порожнині;
• жовтий відтінок шкіри, видимих ​​слизових оболонок та склер;
• поява судинних зірочок на шкірі та варикозного розширення вен передньої черевної стінки;
• носові кровотечі;
• виражена загальна слабкість;
• підвищення температури тіла, головний біль та інші симптоми інтоксикації організму під час розпаду пухлини.

Більшість ознак раку печінки неспецифічні, проте їхня поява вказує на можливу патологію цього органу. Тому своєчасне звернення до лікаря та проведення якісного обстеження дозволять встановити діагноз та розпочати відповідне лікування.

Класифікація

Первинний рак печінки зазвичай походить з гепатоцитів, основних клітин печінки (гепатоцелюлярна карцинома або печінково-клітинний рак), або з епітеліальних клітин жовчних проток (холангіоцелюлярний рак або холангіокарцинома).

Рідко зустрічається рак печінки змішаної структури, неепітеліальні пухлини, карциносаркоми, гепатобластоми та інші форми. Первинний рак печінки зазвичай представлений одиночними чи множинними утвореннями. Він характеризується схильністю до дифузного зростання та швидкої інвазії судин, що сприяє його поширенню по всій печінці.

До 90% випадків злоякісних уражень печінки належать до метастатичного раку. Це означає поширення пухлин із первинних вогнищ інших органів, таких як товста кишка, підшлункова залоза, шлунок, легені.

Діагностика раку печінки

Люди, які перебувають у групі ризику внаслідок наявності гепатиту або цирозу, повинні регулярно проходити диспансерне спостереження у гастроентеролога з метою періодичного огляду та обстеження для виявлення перших ознак раку печінки. Основними методами скринінгу раку печінки є аналіз на альфа-фетопротеїн та ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Для пацієнтів з підозрою раку печінки діагноз може бути підтверджений за допомогою наступних методів дослідження:

• комп’ютерна чи магнітно-резонансна томографія з використанням контрастних речовин;
• надшкірна пункційна або аспіраційна біопсія пухлини під ультразвуковим контролем для подальшого гістологічного аналізу.

Лікування раку печінки розробляється на основі діагностичних даних, до уваги беруть самопочуття пацієнта, наявність ускладнень та супутні патології.

Прогноз та профілактика раку печінки

Прогноз виживання при раку печінки залежить від стадії захворювання та віку пацієнта. При виявленні пухлини на ранніх стадіях та успішному хірургічному лікуванні виживання протягом 5 років становить близько 60-70%. Однак, на більш пізніх стадіях прогноз зазвичай несприятливий. П’ятирічне виживання становить 4-14%.

Без медичного втручання рак печінки розвивається дуже швидко, і летальний кінець настає протягом півроку після встановлення діагнозу.

Профілактика раку печінки включає низку важливих заходів. Насамперед, це вакцинація проти вірусного гепатиту B, оскільки цей вірус є основною причиною розвитку раку печінки. Також необхідно уникати зловживання алкоголем та куріння. Дотримання правил безпеки під час роботи з небезпечними хімічними речовинами також відіграє важливу роль у запобіганні розвитку патологічних процесів.

Для людей з хронічним гепатитом важливо дотримуватися рекомендацій фахівців – гастроентеролога (гепатолога) та інфекціоніста. Це включає дотримання щадного режиму та дієти, регулярне проходження контрольних обстежень. Такий комплексний підхід допомагає зменшити ризик розвитку раку печінки та тим самим покращити тривалість та якість життя пацієнта.