Серопозитивний ревматоїдний артрит – це хронічне аутоімунне захворювання, що вражає переважно дрібні периферичні суглоби. Як правило, перші симптоми виявляються у віці 45-50 років, при цьому частота виникнення у жінок значно вища, ніж у чоловіків. Прогресування хвороби та відсутність своєчасно розпочатого лікування може призвести до повної втрати функцій уражених суглобів та інвалідності пацієнта.
Діагностика серопозитивного захворювання є менш складним завданням порівняно з його серонегативною формою. У ході аналізу крові пацієнтів виявляються характерні імуноглобуліни – ревматоїдний фактор, який організм формує для боротьби зі зміненими імуноглобулінами класу G, які зазнали впливу інфекції. Ці антитіла поєднуються в групи, що призводить до пошкодження суглобів. У разі хвороба характеризується стрімким прогресуванням.
Для своєчасної діагностики ревматоїдного артриту запишіться на огляд ревматолога обласної лікарні Запоріжжя онлайн:
Діагностика та лікування
Для діагностики ревматоїдного артриту використовують критерії Американської ревматологічної асоціації. Діагноз серопозитивний поліартрит встановлюється за наявності не менше 4 критеріїв, які повинні зберігатися протягом двох місяців. Ці критерії включають ранкову скутість, артрит трьох і більше суглобів, артрит суглобів кистей, симетричний артрит, ревматоїдні вузлики, наявність ревматоїдного фактора в аналізі крові та характерні рентгенологічні зміни.
Для оцінки структурних змін у суглобах використовується рентгенографія. Для раннього виявлення змін застосовуються магнітно-резонансна томографія чи ультразвук.
Основні цілі лікування включають купірування симптомів, усунення запалення, запобігання руйнації суглобів, порушень функції та деформації суглобів. Фахівці докладають усіх зусиль для досягнення тривалої ремісії та збереження якості життя пацієнта.
Лікування серопозитивного ревматоїдного артриту включає:
- медикаментозну терапію (НПЗП, базисні протизапальні ліки, біологічні препарати та ін.);
- внутрішньосуглобові ін’єкції препаратів для зняття гострих больових відчуттів та запального процесу;
- фізіотерапія (електрофорез, лазеротерапія, парафінотерапія та ін.);
- лікувальна гімнастика;
- масаж.
У разі розвитку серйозних структурних змін у суглобах може знадобитися операція – ендопротезування.
Механізм розвитку та етіологічні фактори
Механізм розвитку цього виду ревматоїдного артриту до кінця не повністю зрозумілий, але вважається, що в ньому беруть участь імунологічні, генетичні та навколишні фактори:
- Вчені припускають, що серопозитивний ревматоїдний артрит пов’язаний з порушенням імунологічної відповіді, при якій імунна система починає помилково атакувати власні тканини, зокрема суглоби. Можливо, цей процес активується внаслідок впливу зовнішніх факторів, зокрема інфекційних агентів.
- Одним із ключових маркерів даної форми артриту є наявність ревматоїдного фактора та антитіл до циклічного цитруліну, що містить пептиду в крові пацієнта. Ці антитіла можуть призвести до утворення комплексів імунних клітин, які атакують суглобові тканини.
- Дія навколишніх факторів: коли імунна відповідь активується, виникає запалення в ділянці суглобів. Цей процес стимулює вивільнення запальних медіаторів – цитокінів. З часом вплив запалення поступово призводить до руйнування хрящової тканини і кісток суглобів.
Серопозитивний, як і серонегативный ревматоїдний артрит, частіше виникає в пацієнтів із історією ревматичних захворювань серед кровних родичів.
Крім того, до провідних факторів ризику розвитку хвороби відносять жіночу стать, куріння та наявність вірусних захворювань в організмі.
Стадії перебігу артриту
Серопозитивний ревматоїдний артрит диференціюється за трьома ступенями активності:
- I ступінь: мінімальна активність, що виявляється незначними болями в суглобах і тимчасовою скутістю в ранковий час, без локальної гіпертермії.
- II ступінь: середня активність, з болями у спокої та русі, тривалою скутістю, обмеженням рухливості, стабільними ексудативними проявами у суглобах та помірною гіпертермією шкіри.
- III ступінь: висока активність, з сильною артралгією, явною ексудацією в суглобах, гіперемією та припухлістю шкіри, непрохідною скутістю, що різко обмежує рухливість.
Клінічна картина серопозитивного артриту
Серопозитивний ревматоїдний артрит характеризується симетричним ураженням суглобів, що найчастіше зачіпає плечі, лікті, кисті, коліна та гомілкостопи. Для цього виду хвороби характерна наявність певних маркерів у крові – ревматоїдного фактора та антитіл до циклічного цитрулінового пептиду.
Люди, які страждають від серопозитивного артриту, частіше схильні до системних проявів і вищого ступеня інвалідності. Серонегативний артрит, на відміну від серопозитивної форми, характеризується асиметричним ураженням суглобів і менш специфічними лабораторними маркерами.
Серопозитивний ревматоїдний поліартрит проявляється таким чином:
- симетричне ураження суглобів (патологічні процеси вражають кілька суглобів);
- біль, набряклість та обмеження рухливості у дрібних та великих суглобах;
- ранкова скутість, яка поступово проходить або стає менш вираженою протягом дня;
- загальна втома та слабкість;
- наявність характерних лабораторних маркерів у крові;
- можливі системні прояви, що впливають на органи та тканини поза суглобами: запалення судин ока, кон’юнктивіт, лихоманка, серцеві порушення, запалення легень тощо.
Розвиток системних симптомів суттєво погіршує якість життя пацієнтів та потребує комплексного підходу в лікуванні.
Серопозитивний ревматоїдний артрит є серйозним захворюванням, яке може призвести до інвалідизації людини та розвитку ускладнень з боку внутрішніх органів, включаючи серце, легені та органи зору. Тому важливо своєчасно звернутися до фахівця за перших ознак хвороби.
У ЗОКЛ лікарі ревматологи вищої категорії проведуть ретельну діагностику та розроблять індивідуальний план лікування з огляду на всі особливості кожного пацієнта. Консультація ревматолога ЗОКЛ щодо попереднього запису:
