Трансплантації – це метод, що полягає в пересадці реципієнту органу або тканини, взятих у донора. При цьому варто пам’ятати, що трансплантація – це не про смерть, а про життя.
Якщо говорити мовою цифр, то в Іспанії 80% громадян готові стати посмертними донорами, в США – 90%. В нашій державі – близько 20% населення. Так, поки що цифра невелика. Але це тільки початок сприйняття суспільством можливості допомогти тим, кому вкрай необхідна допомога.
Варто зауважити, що в нашій країні органи від померлих донорів можна пересаджувати доволі давно. Втім, до 2018 року були певні неузгодження на законодавчому рівні щодо такої пересадки. Тож, частіше трансплантація здійснювалася від родинного донора. З 2018 року ситуація змінилася. На законодавчому рівні був визначений порядок надання трансплантологічної допомоги, створений регуляторний орган – «Український центр трансплант-координації» тощо. Поправки у законодавчій базі приймаються й донині.
Згідно з українським законодавством, основними принципами застосування трансплантації є:
- добровільність;
- гуманність;
- анонімність;
- надання донорських органів потенційним реципієнтам за медичними показаннями;
- врахування черговості (крім родинного та перехресного донорства);
- безоплатність трансплантації за кошти державного бюджету для донора та реципієнта;
- достойне ставлення до тіла людини у разі посмертного донорства;
- безперервність отримання медичної допомоги особами, яким трансплантовано анатомічні матеріали.
Від живого донора можлива трансплантація нирки, гемопоетичних стовбурових клітин, пересадка частини печінки. Затверджений порядок вилучення органів і у померлого донора – серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза, селезінка, кишківник, матка, паращитоподібної залози, гортань, трахея тощо.
Кожна повнолітня дієздатна особа може надати прижиттєву згоду на посмертне донорство. Для цього треба написати письмову заяву і подати її трансплант-координатору будь-якого центру трансплантації. На підставі заяви буде сформована відповідна картка в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів і тканин (ЄДІСТ). І лише після констатації смерті головного мозку заявника, інформація з картки стане доступною працівникам медичних закладів.
Заяву треба подавати особисто і мати при собі паспорт або ID-картку та ІПН. Планується, що прижиттєву заяву щодо посмертного донорства можна буде подати через застосунок «Дія».
Протягом життя людина може неодноразово змінювати своє рішення про згоду або незгоду. Остання заява, що вноситься до ЄДІСТ, є вирішальною і нівелює всі попередні.
Важливо! Згідно з розділом 4 статті 17 Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у померлих осіб, які належать до:
- категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- осіб, визнаних в установленому законом порядку недієздатними;
- осіб, особистість яких не встановлена (невстановлені особи);
- осіб, які загинули в результаті проведення антитерористичної операції та інших бойових дій під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та інших бойових дій.
Також законодавство України забороняє укладання договорів, що передбачають купівлю-продаж анатомічних матеріалів людини! У цьому питанні наша держава керується Стамбульською декларацією про трансплантаційний туризм і торгівлю органами, що була прийнята у 2008 році.
На сьогодні в ЗОКЛ вже виконано понад 600 пересадок нирок. Саме в обласній лікарні Запоріжжя було проведено перші в Україні успішні трансплантації серця та печінки від трупного донора. Проводиться тут як органна, так і клітинна трансплантація.
Наші лікарі виконують дійсно унікальні операції. Тож, нам є про що розповісти. І ми це обов’язково зробимо у наступних публікаціях.
