У житті кожного з нас трапляються травми. Одні проходять безслідно і забуваються, а деякі нагадують про себе дуже довго. Наприклад, житель Мелітополя Анатолій Михайлович і хотів би забути про невдале падіння, але не може, так як наслідки травми – перелом гомілкової кістки, не зростався більше ніж півтора роки. Відновити опорну функцію ноги і повернутися до повноцінного життя йому допомогли травматологи Запорізької обласної лікарні.
61-річний чоловік пошкодив ногу ще в 2015 році, коли допомагав матері в саду обрізати дерева. Один неточний рух і драбина раптом склалася, а нога при цьому опинилася між щаблями. Перелом у Анатолія Михайловича був дуже складний. У районній лікарні травматологи зробили все можливе, щоб допомогти пацієнтові, але зрощення кістки ніяк не було.
«Спочатку у мене на нозі був апарат зовнішньої фіксації, потім мені наклали гіпс. В цілому я мучився так півтора рок, а кістка не зросталася. Я виконував усі приписи травматологів, їздив на море, на грязі, в кінці кінців мені просто набридло чекати дива», – ділиться пацієнт.
За рекомендацією знайомих чоловік з останньою надією звернувся за допомогою до травматологів Запорізької обласної лікарні. Як відзначають фахівці, до них дуже часто потрапляють пацієнти з травмами гомілки, такі пошкодження зустрічаються у 60-70% осіб працездатного віку. Однак у Анатолія Михайловича перелом був з ускладненням у вигляді «помилкового суглоба». Це стан, коли порушується безперервність кістки і розвивається рухливість, невластива даному її відділу.
Анатолій Михайлович з лікарем Андрієм Завгороднім, травматологом ЗОКЛ
Для того, щоб допомогти пацієнту знову рухатися без проблем, лікарі відділення травматології провели операцію – артродез суглоба. «Ми використовували особливий ретроградний стрижень, виконали артродез, кісткову пластику. Це була найбільш оптимальна методика для пацієнта, завдяки якій відсутній і апарат зовнішньої фіксації, і гіпс. В ході цієї операції ми змогли правильно зіставити кістки і забезпечити раннє навантаження на пошкоджену кінцівку. Зараз пацієнт нарешті відновлює рухову функцію кінцівки. Звичайно, перший час він буде користуватися милицями, але після реабілітації зможе пересуватися самостійно», – коментує Ольга Богдан, завідуюча відділенням травматології Запорізької обласної лікарні.
Поки що пацієнт пересувається на милицях, але зовсім скоро зможе самостійно ходити
Анатолій Михайлович з нетерпіння чекає цього часу. Чоловік зізнається: вже дуже хочеться нормально ходити, а не пересуватися «на трьох ногах»: «Всі ці півтора роки я дуже мучився. Я розумів, що перелом – справа серйозна, за два дні не мине, але і не думав, що доведеться стільки чекати, щоб нарешті стати на ноги. Це було дуже складно: день за днем не бачити поліпшень. Мені вже так набридло ходити на милицях, у мене з'явився біль у спині і в суглобах, по господарству нічого не міг зробити. Завдяки травматологам обласної лікарні я тепер зможу позбутися милиць і нормально пересуватися. Я дуже вдячний фахівцям, що вони повернули мені можливість вільно рухатися».
