Ніхто з нас не застрахований від травм у побуті. «Запаморочилося у голові, потемніло в очах, ноги підкосилися …» На примі у травматолога, найчастіше, саме такими словами люди старшого віку починають свою розповідь про те, як трапилася їх травма.
Надію Василівну, пацієнтку з Новомиколаївки у відділення травматології Запорізької обласної клінічної лікарні привів чотирифрагментарний перелом верхнього відділу плечової кістки. Напередодні свого 61 дня народження жінка чекала приїзду дітей і онуків, готувала святкову вечерю, дуже поспішала, але прикра випадковість затьмарила її свято.
«Я лізла на горище за цибулею, на верхньому щаблі драбини у мене запаморочилося у голові і я полетіла вниз – прямо на асфальт. В ту ж секунду відчула дуже різкий біль в правому плечі, насилу перевернулася на лівий бік. Побачивши це, до мене підбіг чоловік, підняв мене і одразу повіз в лікарню, – розповідає Надія Василівна. – У районній лікарні мені зробили рентген, який показав перелом, слава Богу, без зміщення. Мені наклали гіпс і відправили додому. Через місяць я «примудрилася» у себе у дворі – на рівному місці впасти знову і прямо на цю ж руку. Коли мені зробили повторний рентген, лікарі вжахнулися – кістка розсипалася на уламки. Наш місцевий травматолог одразу ж зв’язався з фахівцями Запорізької обласної лікарні, і вони наполягли на негайній госпіталізації ».
Такі переломи, як у Надії Василівни найчастіше трапляються у літніх людей, які страждають на остеопороз, коли кістки втрачають колишню міцність і стають крихкими. Одразу після перелому потерпілий відчуває біль в області плеча, рухи рукою стають різко болючими, але частіше рухи плечем взагалі неможливі. Також візуально можна спостерігати деформацію плеча. Нерідко у пацієнтів з такою травмою порушується чутливість кінцівки, оніміння і набряклість, приблизно через добу з’являється синець.
«Пацієнтка поступила до нас після двох послідовних переломів з перервою на місяць-півтора. Подивившись контрольні рентгенівські знімки, ми переконалися, що маємо справу зі складним четирехфрагментним переломом проксимального відділу плечової кістки. З огляду на характер ушкодження, було прийнято рішення про ендопротезуванні правого плечового суглоба. Для Запорізької області – це перша операція, коли пацієнтці виконали ендопротезування плечового суглоба після складного перелому », – розповідає Ольга Богдан, завідуюча відділенням травматології Запорізької обласної лікарні.
Ендопротезування – це високотехнологічна операція із заміни зруйнованого хворобою або травмою суглоба штучним. Такі операції виконуються, коли консервативне лікування неефективне або кістка не можна відновити хірургічним шляхом. В ході операції зруйнована частина суглоба видаляється, а на її місце встановлюється штучний імплантат. Переваги даної операції в тому, що обсяг рухів кінцівки відновлюється, пацієнт позбавляється від пекучого болю і може повернутися до повноцінного активного життя в найкоротші терміни.
За виконання унікальної операції взялися кращі фахівці у своїй справі: хірургічну бригаду очолював Максим Леонідович Головаха, професор, доктор медичних наук, завідувач кафедрою травматології і ортопедії Запорізького державного медичного університету та Ольга Вікторівна Богдан, завідуюча відділенням травматології Запорізької обласної лікарні.
«Існує група переломів, при яких вкрай низький відсоток самостійного зрощення – випадок Надії Василівни саме такий, – коментує професор Головаха. Крім того, в такому випадку великий ризик асептичного некрозу головки плечової кістки, простіше кажучи, вона б зруйнувалася з часом. Тому ми прийняли рішення провести ендопротезування. Операція пройшла успішно, жінці встановили однополюсний анатомічний протез плечового суглоба і найближчий результат дуже хороший. Тепер пацієнтці потрібна правильна реабілітація ».
Ендопротезування в Україні тільки починає розвиватися, але вже зараз і лікарі, і пацієнти розуміють, що це справжній порятунок для тих, хто через травму не може вести повноцінне життя, обслуговувати себе в побуті і живе з постійним болем. Особливо це важливо для пацієнтів у віці, адже шанси отримати серйозний перелом у них більше, а відновлюють сили організму в рази менше, чому молодих. Зазнавши всі ці жахи на собі, Надія Василівна вдячна Богу, що потрапила в руки до справжніх професіоналів:
«Я так боялася, що залишуся інвалідом, що біль, з якою я жила практично місяць залишиться зі мною на все життя. Але золоті руки Максима Леонідовича та Ольги Вікторівни врятували мене – я так їм вдячна! Зараз пройшло всього 3 дні після операції, а я вже можу рухати рукою, розробляти її. Я така щаслива, що потрапила саме в це відділення, саме до цих фахівців. Спасибі всім їм за допомогу, за доброзичливість, за простоту, за співпереживання, за те, що не відмовляються від «важких» випадків, а роблять щось нове заради порятунку простих пенсіонерів з області, як я ».
