Чи замислювалися ви коли небудь, як це жити, коли твій час вимірюється не днями й подіями, а медичними процедурами? Коли замість планів на вихідні — чергова дорога до лікарні, замість подорожей — години біля апарата, від якого залежить твоє існування. Коли кожен день — це боротьба не за мрії, а просто за можливість прокинутися завтра. Як зберегти віру і чекати на диво, якщо твоє життя роками тримається лише на тонкій нитці надії?
Ігор Володимирович протягом шести років жив із відповідями на ці запитання. Його дні були розбиті на цикли: кожні три доби — лікарня, апарат, аналізи, знову лікарня… Гемодіаліз диктував свій ритм, позбавляв свободи й надій, залишаючи лише виснажливу боротьбу за кілька годин відносно нормального життя.
«Спочатку було неймовірно важко. Голова боліла після процедур, доводилося постійно їздити на діаліз. Але з часом звик. Їздити своєю машиною стало набагато зручніше, ніж у спеціальному транспорті», — розповідає пан Ігор.
Радісна звістка пролунала близько третьої ночі. З лікарні повідомили, що знайдено донора, і операцію можна провести вже наступного дня. Серце пацієнта стислося від хвилювання та довгоочікуваної надії. Шість років боротьби, нескінченні процедури та ночі без сну — і нарешті він отримав шанс на нове життя, на свободу і повноцінне існування.
«Було страшно і хвилююче. Але думка про те, що більше не потрібно буде їздити на діаліз три рази на тиждень, давала неймовірну силу. Я відчував, що це мій шанс», — ділиться Ігор Володимирович.
Операція пройшла успішно. Після багатьох років болю та виснаження діаліз залишився в минулому. Пацієнт поступово повертає сили, і кожен новий день для нього — не просто життя, а доказ того, що навіть після тривалої боротьби можна відчути справжню свободу.
«Вперше Ігор потрапив до нашого відділення восени 2024 року, коли у нього діагностували полікістоз нирок. Спочатку пересадка відкладалася, але згодом з’явилася можливість отримати донорський орган, і пацієнт пройшов операцію. Наразі його стан стабільний: стенд видалено, концентрацію ліків підібрано, діаліз більше не потрібен. Прогнози позитивні, і Ігор готується до виписки додому», — коментує завідувач відділення трансплантації та нефрології Євген Гайдаржі.
Почуте від лікаря стало для пана Ігоря мов ковток свіжого повітря. Це була обіцянка нового життя, яке вже не вимірюється діалізом, а наповнюється надією, мріями й вірою в завтра.
Трансплантація — це не просто медична процедура. Це нова сторінка життя, шанс відчути свободу, повноцінність і радість, яку шість років було так важко уявити. Історія Ігоря Володимировича — доказ того, що навіть після довгих років боротьби життя може подарувати другий шанс.
Поверніть собі якість життя – зверніться до нашого контакт-центру за телефонами:
- (068) 812 – 97 – 76
- (066) 146 – 03 – 17
Чекаємо вас за адресами у Запоріжжі:
- Оріхівське шосе, 10;
- Культурна, 177А;
- Перемоги, 78.
