Атріовентрикулярна блокада (AV блокада) – серцева патологія, за якої порушується провідність електричного імпульсу збудження від передсердь до шлуночків. На ранніх стадіях захворювання показано динамічне спостереження, оскільки нетяжка АВ блокада може бути нормою для людини. Медикаментозна терапія проводиться залежно від стадії захворювання. У разі тяжких необоротних порушень провідності пацієнту імплантують у серце електрокардіостимулятор.
Складна, на перший погляд, назва походить від латинських слів atrium – передсердя та ventriculus – шлуночок, саме у цих структурах порушується провідність нервового імпульсу. Ритмічність роботи серця формується у синусовому вузлі передсердя, далі проходить до шлуночків через АВ-вузол. При блокаді рух імпульсу сповільнюється або взагалі припиняється, він не сягає шлуночків. У результаті вони скорочуються надто повільно чи невчасно. Щоб серце не зупинилося, шлуночки запускають власні механізми для створення ритму і забезпечують серцеві скорочення з нижчою частотою.
Внаслідок таких порушень у хворого розвивається брадикардія – надто повільні скорочення шлуночків. Прогресуючи, захворювання провокує ще більше зниження частоти скорочень, страждає на кровопостачання тканин, починається кисневе голодування мозку. За своєчасної відсутності адекватного лікування відбуваються незворотні зміни, які можна виправити лише хірургічним шляхом, встановивши електрокардіостимулятор. Тривалість повного циклу розвитку від початку захворювання до термінальної фази може становити від 3-х до 10 років.
AV блокада – у чому небезпека?
Ступінь небезпеки цієї патології залежить від її стадії. Без правильного лікування захворювання може призводити до серцевої недостатності, ектопічних аритмій, ІХС, захворювання нирок. Повна блокада стає частою причиною зупинки серця. Саме тому кардіологи Запорізької обласної клінічної лікарні закликають мешканців усього регіону не залишати поза увагою порушення у системі провідності серця навіть за відсутності тяжких проявів хвороби.
Причини патології
В основі порушення роботи системи провідності серця людини можуть бути причини функціонального та органічного характеру.
Функціональні – визначаються підвищенням тонусу парасимпатичного відділу ЦНС. До них відносяться:
- надмірні фізичні навантаження (важкі види спорту);
- вживання медпрепаратів, що погіршують провідність.
До органічних факторів відносять супутні кардіопатології, які значно підвищують ризик виникнення блокад:
- ідіопатичний фіброз;
- інфаркт міокарда;
- міокардит різного генезу;
- ішемічна хвороба серця;
- склероз судин;
- кардіоміопатія;
- вада серця;
- аутоімунні захворювання: системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит та ін.;
- вроджена серцева патологія чи патологія клапана.
Саме ці захворювання часто вражають серцеву атріовентрикулярну сполуку – найчутливішу ланку системи проведення.
Симптоми та класифікація AV блокад
Ознаки серцевих блокад виявляються на початку захворювання, що дає можливість кардіологам провести своєчасну діагностику патології та призупинити розвиток хвороби. Характер проявів патології залежить від її тяжкості та супутніх серцевих захворювань.
АВ блокада 1 ступеня характеризується уповільненим проходженням імпульсу з передсердь у шлуночки на будь-якій ділянці провідності. Проходить безсимптомно і найчастіше виявляється випадково під час проведення електрокардіографії серця. Атріовентрикулярна блокада 1 ступеня найчастіше не вимагає лікування – пацієнт повинен перебувати під наглядом кардіолога та систематично проходити профогляди, які включають ЕКГ контроль або добове моніторування ЕКГ.
АВ блокада 2 ступеня діагностується, коли до шлуночків доходить лише частина імпульсів збудження, іноді з періодично повним блокуванням 2-3-х імпульсів (часткова блокада). Основні скарги пацієнтів – раптова слабкість, задишка, часті запаморочення, непритомність, рідко – напади стенокардії. Трапляється, що пацієнт може раптово знепритомніти.
АВ блокада 3 ступеня відбувається у разі повної відсутності нервових імпульсів до шлуночків. При цьому частота скорочень передсердь залишається у нормі, а шлуночків – уповільненою. Частота імпульсів може бути від 20 (коли вогнище розташоване в області волокон Пуркіньє) до 45 за хвилину (пучок Гіса). Такий стан викликає сильну слабкість, запаморочення, серцевий біль, непритомність, втрату свідомості та судоми. При ЧСС 20 і нижче пацієнт непритомний, оскільки забезпечення киснем головного мозку (ГМ) недостатньо. Це найважчий тип брадіаритмії – повна АВ блокада, яка загрожує повною зупинкою роботи серця.
AV блокада 2 ступеня та AV блокада 3 ступеня вимагають хірургічного лікування – проводиться встановлення електрокардіостимулятора. На цих стадіях відбувається гіпоксія органів (особливо ГМ). У разі, коли асистолія шлуночків триває понад 10-20 секунд, розвивається напад Морганьї-Адамса-Стокса – непритомність, можливі судоми, спричинені гіпоксією мозку.
За своєю стійкістю блокади класифікуються на транзиторну (минущу), інтермітувальну (перемежується) і хронічну (постійну).
Методи діагностики блокадних станів
Діагностика атріовентрикулярної блокади потребує розширеного підходу. У Запоріжжі спеціалізовану планову та екстрену лікувально-діагностичну допомогу всім пацієнтам із проблемами серця надають працівники відділення кардіології обласної клінічної лікарні.
Для діагностики АВ блокад у клініці проводиться комплексне дослідження із застосуванням сучасних методик. Золотий стандарт визначення причин та характеру порушень провідності – метод ЕКГ (ехокардіографія серця). Дослідження проводиться після огляду пацієнта кардіологом, уважного прослуховування серцевого ритму, оцінки анамнезу та аналізу його скарг. Під час опитування лікар також з’ясовує наявність серцевих захворювань та приймання медикаментів, які можуть порушувати АВ-провідність.
Для визначення ступеня тяжкості патології додатково можуть бути використані:
- холтер-моніторинг – добове моніторування серцевого ритму;
- велоергометрія – оцінка функцій серця та судинної системи з фізичним навантаженням.
Лабораторні аналізи крові (загальний, клінічний, на гормони та електроліти) призначаються для з’ясування причин функціонального порушення за наявності хронічних патологій у хворого.
Лікування АВ блокади
AV блокада 1 ступеня при безсимптомному перебігу вимагає спостереження динаміки. Якщо захворювання виникло на тлі приймання провокуючих порушення препаратів, слід провести коригування дози, якщо можливо – скасувати. Лікування АВ блокади 1 ступеня також включає терапію, спрямовану на боротьбу з основним захворюванням серця, яке викликало блокаду, та корекцію електролітного обміну. Ця тактика також використовується при лікуванні блокади 2 ступеня.
Медикаментозна терапія блокад при серцевих патологіях включає приймання адреностимуляторів, що проводиться курсами. При неефективності терапії призначається тимчасова чи постійна електрокардіостимуляція серця. При недостатності серцевої діяльності у хронічній формі лікувальний курс складають діуретики, глікозиди та вазодилататори.
Лікування АВ блокади 3 ступеня хірургічне, яке полягає в імплантації штучного водія ритму – електрокардіостимулятора (ЕКС). Він відновлює нормальні функції серця (ритм, частота), усуває симптоми. Пацієнти з ЕКС краще переносять фізичні навантаження і менш схильні до зупинки серця. Якість життя пацієнта з ЕКС помітно покращується.
Ціна кардіостимулятора залежить від характеристик та завдань пристрою. Стимуляція ЕКС може бути двокамерною, однокамерною шлуночковою, однокамерною з детекцією передсердної активності. Вибір необхідного пристрою індивідуальний.
Приймаючи рішення щодо необхідності імплантації кардіостимулятора, кардіологи та кардіохірурги Запорізької обласної клінічної лікарні керуються багатьма критеріями, головні з них:
- тяжка стадія блокади, її характер та локалізація блоку;
- ЧСС нижче 40 ударів на хвилину у спокої;
- наявність яскраво виражених симптомів;
- ступінь прогресування стану;
- наскільки пошкоджена система провідності та чи оборотні причини, що її викликали.
ЕКС не встановлюють при блокадах 1 стадії без симптомів, а також при важких, але оборотних блокадах (коли причину патології можна усунути медикаментозним шляхом).
Імплантація ЕКС у ЗОКЛ виконується у плановому порядку. Втручання проводиться під загальним наркозом. Кардіохірург по судинах через підключичну вену до серця проводить електроди, фіксуючи їх у серці. Сам портативний пристрій вшивається під шкіру, після чого накладаються шви. Пристрій програмує лікар – задаються індивідуальні параметри, що регулюють ритм, що проводить імпульси з правильним інтервалом. Після операції пацієнта відпускають додому на 5-7 добу. Контрольна консультація аритмолога та, при необхідності, коригування параметрів приладу призначається через 1 місяць, далі через пів року та рік.
Час роботи електростимулюючого пристрою становить 7-10 років і залежить від багатьох факторів. ЕКС при атріовентрикулярній блокаді у дітей розрахований на менший період, що пов’язано зі зростанням дитини, її фізіологічними особливостями. Контроль за параметрами функціонування ЕКС займається дитячий аритмолог.
Профілактика серцевих блокад
AV блокада є наслідком розвитку захворювань серцево-судинної системи людини, попередити які можливо, дотримуючись простих рекомендацій. Кардіологи ЗОКЛ закликають кожного мешканця області вести здоровий спосіб життя, виключати шкідливі продукти з раціону, контролювати вагу, залишатися активними фізично.
Не менш важливо при перших симптомах дискомфорту (запаморочення, біль у серці, слабкість) звертатися за медичною допомогою. Профілактичний огляд кардіолога в ЗОКЛ – це не лише турбота про здоров’я, а й попередження можливих серцевих патологій, а також своєчасне лікування.
