Дорсопатія

Дорсопатія (у перекладі з латинської dorsum – спина) – назва групи захворювань хребта та прилеглих до нього м’яких тканин, для яких характерний больовий синдром у спині, що іррадіює у нижні та верхні кінцівки. Патологія діагностується у 80% дорослого населення та лідирує за поширеністю серед захворювань опорно-рухового апарату.

У сучасній медицині дорсопатії асоціюють з остеохондрозом хребта – дистрофічними змінами його кісткової та хрящової тканини. Це хронічне захворювання, що прогресує, – відбувається деформація форми та передчасне зношування хрящового диска. Ці зміни спричиняють поразку хребців, зв’язок, суглобів. В основі патогенезу патології лежить порушення корінцевого кровопостачання та погіршення живлення хребців, що призводить до зменшення вмісту мікроелементів, ферментів та вітамінів. Внаслідок цього відбуваються дистрофічні зміни, часом незворотні. Саме тому важливо своєчасно проводити діагностику та лікування мікроциркуляторних порушень.

Причини дорсопатій

На думку фахівців Запорізької обласної клінічної лікарні, головною причиною збільшення випадків дорсопатій в останні роки є зміна способу життя сучасної людини. Це пов’язано, перш за все, з автоматизацією процесів та зниженням ступеня фізичної активності більшості людей. Розвитку дорсопатії сприяють такі фактори:

• гіподинамія (малорухливість – велика кількість автомобілів, гаджетів, загальне зменшення активності населення);
• робота або навчання, пов’язані з тривалим (незручним) положенням сидячи, що формує неправильне навантаження на хребці;
• тривале перебування у несприятливих природних умовах, за яких поєднуються низька температура та висока вологість;
• низькоякісне харчування з дефіцитом корисних вітамінів та мінералів, необхідних для нормального харчування організму;
• робота, що провокує вимушене тривале навантаження на хребет (перебування за кермом, верстатом, прилавком, сидіння за комп’ютером);
• надмірна вага, що збільшує навантаження на хребці;
• спадковість – патології опорно-рухового апарату та його тканин, що передаються у спадок;
• плоскостопість – порушує правильну фізіологію у положенні стоячи та під час ходьби;
• метастазування при онкологічних захворюваннях;
• травматичні ушкодження.

І все ж, головною причиною дорсопатій залишаються зміни у хребті, пов’язані з віком – найчастіше виявляються у людей після 45 років (чим старша людина, тим більше патологічних змін у її хребцях), а також раніше, у разі травм, уражень інфекційного та метаболічного характеру.

Види дорсопатії та симптоми

Залежно від локалізації патологічних станів кісткових тканин дорсопатія може вражати шийний, грудний, поперековий відділи. Загальні прояви захворювання:

• безперервний біль у спині ниючого характеру з іррадіацією болю в кінцівку;
• відчуття оніміння, ломоти в ногах;
• гострий біль при різкій зміні положення тіла, під час кашлю чи чхання, при навантаженнях;
• помітна зміна обсягу виконуваних рухів;
• спазмування м’язів;
• у важких ситуаціях – слабкість та атрофія м’язів кінцівок.

Дорсопатія шийного відділу хребта (цервікальна дорсопатія) супроводжується хронічним болем у плечах та надпліччі, руках. Якщо відбувається здавлювання артерії хребта, приєднуються ниючі або інтенсивні головні болі, часті запаморочення, мушки та плями в очах.

При дорсопатії грудного відділу пацієнти говорять про виражений біль у грудній клітці – на кшталт «кіл» у грудях. З’являється неприємні відчуття у серці.

Дорсопатія поперекового відділу та дорсопатія нижніх кінцівок характеризуються нападоподібним больовим синдромом, що прострілює на тлі ниючих болів у ділянці крижів. Вони часто іррадіюють у ноги, у поодиноких випадках – органи малого таза. При активних навантаженнях больовий синдром посилюється, можуть виникнути судоми в литкових м’язах.

При ураженні нервових корінців (грижові та деформуючі кісткові утворення, спондилопатія, спондилоартроз) додаються яскраво виражені неврологічні розлади – зниження чутливості у кінцівках, порушення рефлексів, м’язова слабкість.

Найчастіше зустрічається полісегментарна та поширена дорсопатія, яка вражає весь хребет. Рідше діагностують одиничну форму, коли патологія обмежується ураженням одного або кількох хребців у різних частинах хребта.

Діагностика

Первинна діагностика цієї патології у Запорізькій обласній клінічній лікарні проводиться лікарями-неврологами. При підозрі на дорсопатію призначається комплексне обстеження – до нього залучаються нейрохірург, ортопед-травматолог, також інші фахівці за наявності в пацієнта хронічних захворювань.

Діагностичний комплекс заходів включає:

• нейроортопедичний огляд пацієнта, бесіда та збір скарг, аналіз історії хвороби;
• рентгенологічне дослідження хребта;
• КТ чи МРТ хребетного стовпа;
• нейрофізіологічні методи – електроміографія, електронейрографія;
• денситометрія.

При необхідності за призначенням лікаря може бути проведено ультразвукове обстеження, дослідження судин, аналізи крові, сечі та інших.

Лікування

Отримані під час обстежень результати дозволяють підібрати ефективні методи лікування. Найкращий результат досягається шляхом їх комбінації – комплексне лікування, яке застосовується в ЗОКЛ, за статистикою дає гарний ефект.

Перший крок – проводиться медикаментозна терапія для усунення больового синдрому. З цією метою використовуються нестероїдні знеболювальні препарати та м’язові релаксанти. При гострому болю пацієнту рекомендують дотримуватися постільного режиму та фіксації хребта спеціальним корсетом. Важливо обмежити надмірну фізичну активність, спати лише на ортопедичному матраці. Нервова напруга, спричинена постійним болем, знімається заспокійливими препаратами. Для стимуляції репарації, поліпшення біохімічних процесів у нервовій, кістковій та хрящовій тканинах прописують вітамінні комплекси з кальцієм, вітамінами Д та групи В, препарати хондроїтину, гіалуронової кислоти.

Головне завдання терапії на цьому етапі – попередити перехід хвороби у хронічну форму та зробити все можливе для виключення рецидиву. З цією метою до комплексу заходів додають фізіотерапевтичні методи – фізіопроцедури, лікувальний масаж та фізкультура, мануальна терапія.

До хірургічного методу вдаються у разі запущеної форми захворювання, коли консервативні методи лікування не працюють. Операції проводяться у випадках сильного руйнування міжхребцевих дисків, посттравматичного спондильозу різних відділів хребта, прогресуючого парезу, паралічу при дуже сильному больовому синдромі. Післяопераційний період передбачає реабілітаційні заходи – медикаментозна та фізіотерапія, ЛФК, обмеження фізичної активності.

У Запоріжжі всі методи, які застосовуються для ефективного лікування дорсопатій, мають фахівці обласної клінічної лікарні. Щодня неврологи та нейрохірурги ЗОКЛ стикаються з гострими та хронічними формами захворювання, цілодобово допомагаючи своїм пацієнтам. Проводять комплексну діагностику, забезпечують адекватне лікування, гідні умови перебування у клініці та уважне ставлення до кожного пацієнта. Дорсопатія на початкових етапах виліковна, а в найважчих випадках вона може бути виведена в стадію ремісії та проходити з мінімальним відчуттям дискомфорту. Головне – довірити розв’язання проблеми досвідченим лікарям, які зроблять все можливе, аби покращити якість життя пацієнта!