Багато людей, незалежно від віку, страждають на різні захворювання вух. Але рідко хто в цьому випадку одразу біжить до лікаря, частіше ставлять собі діагноз самі та починають лікування: вигрівають, полощуть, п’ють пігулки… Але підступність цього симптому в тому, він характерний для різних захворювань, які потребують різного підходу. Ось і виходить, що причина в одному, а людина лікує інше. В результаті хвороба прогресує та призводить до ускладнень, які навіть лікареві вилікувати непросто. Тому, щоб не прогаяти дорогоцінний час і відразу почати лікування, важливо з’ясувати, що це: запалення або інша причина, і вжити заходів. Розібратися в цьому нам допоміг лікар відділення мікрохірургії ЛОР-органів ЗОКЛ Ігор Аркадійович Раскін.
Взагалі видів патології середнього вуха досить багато. Захворювання середнього вуха діляться на – хронічні та гострі. Хронічні захворювання середнього вуха – це ті, які протікають тривалий час (3 місяці і більше), і пацієнти, як правило, переважно про них знають. Самостійно такі захворювання лікувати не можна. Обов’язково потрібно консультуватися з певною періодичністю у лікаря. Періодичність залежить від характеру перебігу захворювання. Для профілактики запроваджується спеціальна диспансеризація населення. Це робиться для того, щоб пацієнти, які з тієї чи іншої причини не можуть звернутися самостійно до лікаря, мали можливість зробити обстеження та отримати професійну консультацію лікаря.
Переважна більшість пацієнтів, які страждають на хронічний або гострий отит середнього вуха, можуть отримати в результаті своєчасного лікування абсолютно соціально адекватний слух. А при патології внутрішнього вуха, в результаті якої уражаються нервовий рецепторний апарат, що сприймає звук і відправляє його в центр головного мозку, ось там клініка часом дуже змащена і виражається в зниженні слуху. Клініка обласної лікарні має єдиного у Запоріжжі та області спеціаліста, який покликаний займатися безпосередньо саме цією патологією. Це лікар-сурдолог. У зв’язку з актуальністю захворювань вуха, ця спеціальність виділена з отоларингології.
Якщо говорити про загальні симптоми захворювання вуха, то до них відносяться зниження слуху, біль, виділення.
Загострення середнього хронічного отиту багато в чому схоже на початок гострого захворювання. Це, як правило, теж гостра патологія – посилення виділення з вуха, болі у вусі, поява шуму у вусі. Те саме виникає і при гострому отиті. Побутова думка, що можна застудити вухо, неправильна. Переохолодити вухо неможливо через його досить глибоке розташування в черепі. Середнє вухо хворіє завжди на тлі вірусної інфекції, яка вражає верхні дихальні шляхи (ГРВІ, грип). У таких випадках необов’язкове негайне звернення до лікарні – можна надати першу допомогу в домашніх умовах. Насамперед вухо, як і інші ЛОР-органи, при такому захворюванні не вигрівається. Тому що процедури, що зігрівають, спрямовані на посилення кровообігу в даній ділянці, а у нас всі органи верхніх дихальних шляхів не люблять набряку, який утворюється в результаті інтенсивного кровообігу. Тому така процедура може лише погіршити ситуацію. При катаральній (початковій) стадії, при якій уражається слизова оболонка, виділення немає. І якщо починаємо гріти вухо, то починається ексудатільна стадія, тобто. починається виділення, що сприяє розвитку гнійної стадії гострого отиту.
Іноді бувають блискавичні форми, коли буквально за дві-три години починаються інтенсивні виділення з вуха. Це відбувається зазвичай у дітей. Тут слід зазначити, що якщо є виділення з вуха, то спиртові краплі не можна капати. А якщо виділення немає, а є тільки біль у вусі, шум і гудіння, то в таких випадках, навпаки – спиртові краплі капати треба. Значить, якщо ми маємо гострий початок гострого отиту, і людина впевнена, що отитом вона раніше не хворіла, хронічного отиту у неї теж немає, і немає виділення, то тоді, як правило, капають 70% борний спирт (якщо ні, можна горілку). Але, в жодному разі не можна капати спирт у чистому вигляді при його концентрації 96 %, тому його необхідно розвести водою на 2 частини спирту – 1 частину кип’яченої води. Розчин слід закапати у вухо, щільно прикрити ватою зовнішній слуховий прохід, і відразу слід капати судинозвужувальні краплі в ніс. Після цього потрібно звернутися до лікаря.
❕ При хронічному отиті спиртові краплі ніколи не використовують.
Чим небезпечне захворювання внутрішнього вуха? – Це патологія, яка потребує негайного звернення до лікаря. Навіть якщо людина прокинулася вночі від раптової втрати слуху – слід негайно викликати швидку допомогу та їхати до обласної клінічної лікарні, де їй нададуть екстрену стаціонарну допомогу у будь-який час доби. Хоча не завжди біль у вусі, шум, дзвін свідчать про захворювання саме вуха. Ці симптоми можуть бути й проявом та інших хвороб, наприклад, гіпертонічний або гіпотонічний криз та маса супутніх патологій головного мозку та вірусних інфекцій, інтоксикацій будь-якого характеру – отруєнь.
Для профілактики захворювання про вуха потрібно дбати щодня:
- дотримуватися правил особистої гігієни
- не чистити вуха гострими предметами, не намагатися залізти у вухо якомога глибше, оскільки існує небезпека пошкодження барабанної перетинки.
- після прийняття ванни або душу потрібно просушити шкіру зовнішніх слухових проходів
- уважно ставитися до вух при запальних процесах носоглотки.
- менш слухати музику через навушники, на роботі дотримуватися техніки безпеки, якщо вона стосується слуху (при вібрації, шумі). Оскільки звук, що перевищує 80 децибелів (дуже гучний крик), є шкідливим фактором на слуховий орган. Тому у молодих людей, які зловживають прослуховуванням музики в гучному режимі (особливо у навушниках), ми спостерігаємо незворотне зниження слуху.
Отже, дотримання всіх цих правил та своєчасне звернення до фахівця – запорука здоров’я ваших органів слуху.
