Гліома стовбура головного мозку – це один із небезпечніших видів пухлин, що розвивається з гліальних клітин у місці з’єднання спинного та головного мозку. Цей відділ грає найважливішу роль у роботі організму – у ньому зосереджені нервові центри, відповідальні за серцебиття, дихання, рухові та інші необхідні функції.
Гліальні пухлини – найпоширеніший тип первинної пухлини головного мозку, що має нейроектодермальне походження. Такі утворення формуються безпосередньо з мозкових тканин (гліальних клітин), які оточують нервові стовбури та виконують функції захисту та допомоги передачі нервовим імпульсам. Вони мають різні форми, структуру та розміри.
Гліома стовбура головного мозку (ГМ) має дифузну форму, характеризується інфільтративним зростанням, що ускладнює можливість чітко встановити межу між раковими та здоровими тканинами. Ці пухлини розвиваються переважно первинно. Метастазують рідко.
Для своєчасної діагностики гліоми стовбура головного мозку заповніть онлайн форму зворотного зв’язку та запишіться на прийом до нейрохірурга обласної лікарні Запоріжжя.
Причини, що викликають розвиток дифузних гліом
Згідно з епідеміологією, цей тип патології частіше діагностують у дітей, підлітків і молодих людей. Переважно – у чоловіків, ніж у жінок. У дорослих своєрідний «пік» захворювання трапляється у віці 40-50 років. Гліома стовбура головного мозку у дітей зустрічається від 3 до 10 років і посідає третє місце за частотою випадків, після лейкемії та лімфоми.
Точні причини появи гліом не встановлені, однак онкологами виділений ряд факторів, які провокують захворювання:
- віруси та онкогени в анамнезі хворого;
- генетична схильність;
- надмірна дія канцерогенів, токсичних і хімічних речовин, радіації, іонізувального випромінювання;
- тканинні та клітинні зміни на ембріональному рівні.
Симптоми гліоми головного мозку
Гліальні утворення стовбура через своє розташування супроводжуються неврологічною симптоматикою. На ранніх етапах першими проявами захворювання бувають явні слабкість і сонливість, через що часто ставиться неправильний діагноз і призначається невідповідне лікування. До інших загальних симптомів захворювання відносяться:
- порушення вестибулярного апарату: проблеми під час ходьби, втрата рівноваги, оніміння у кінцівках, слабкість;
- погіршення гостроти зору, роздвоєння зображення;
- проблеми зі слухом;
- невиразне мовлення;
- напади нудоти та блювання (незалежно від приймання їжі);
- слабкість м’язів обличчя;
- складності при ковтанні;
- сильний головний біль (особливо – вранці).
Симптоматика поступово наростає. Це відбувається протягом довгого часу або різко – за лічені тижні, що свідчить про стрімкий розвиток пухлини. Запишіться на огляд, якщо спостерігаєте такі симптоми.
Різновиди та стадії захворювання
Пухлина стовбура головного мозку у дорослих і дітей, за цитологічним аналізом, поділяється на види:
- астроцитоми (становлять понад половини випадків гліом, найагресивніша її форма – це мультиформна гліобластома);
- епендимоми;
- олігодендроми;
- змішаний тип.
Лікувальна тактика та прогнози залежать від стадії злоякісності пухлини. Класифікація ВООЗ поділяє гліому на стадії:
0 – рання стадія (цитологія не виявляється);
1 – повільно прогресивна (доброякісна гліома);
2 – виявляються первинні ознаки злоякісності (повільне збільшення утворення);
3 – анапластична олігодендрогліома або астроцитома (високий ступінь злоякісності);
4 – об’ємне агресивне злоякісне утворення – гліобластома. Виявляються некрози та вторинна форма онкології, останній ступінь, неоперабельна.
Діагностика гліальної пухлини стовбура головного мозку
При підозрі на гліому СГМ проводиться комплексна діагностика, оскільки на початковому етапі характерні симптоми можуть бути відсутніми. У Запорізькій обласній клінічній лікарні застосовують новітнє обладнання нейровізуалізації, яким володіють лише спеціалізовані клініки країни:
- магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ) показує розташування пухлини, його структуру, обсяг і ступінь інфільтрації;
- комп’ютерна томографія (КТ) призначається, коли провести МРТ неможливо. Дослідження менш інформативне.
«Золотий стандарт» діагностики гліоми стовбура ГМ – це біопсія з подальшим аналізом атипових клітин. Її проведення часто утруднене через складності доступу до пухлини та через її близькість до нервових центрів. Проводиться у випадках, коли забір клітин не погіршує стан пацієнта і тим більше не загрожує його життю.
Проводяться лабораторні дослідження крові та сечі (іноді їхні результати, навіть при тяжкій стадії гліом, залишаються у межах норми).
Головне завдання діагностики будь-якої форми гліоми ЦНС – виявити її на початкових стадіях. З появою тривожних симптомів слід терміново звернутися до фахівців, які проведуть збір анамнезу та визначать тактику подальших дій. У Запоріжжі з цією проблемою можна звернутися до обласної клінічної лікарні. У відділенні нейрохірургії можна пройти комплексну діагностику з подальшим лікуванням виявленого захворювання.
Лікування гліоми головного мозку
Діагностикою та лікуванням патологій головного та спинного мозку займаються фахівці відділення нейрохірургії ЗОКЛ, які понад 20 років борються з гліальними утвореннями пацієнтів. У відділенні працюють найкращі лікарі області, які оперують пухлини всіх доступних локалізацій.
Нейроонкологи обласної лікарні Запоріжжя при лікуванні використовують комплексний підхід, оскільки вид терапії завжди залежить від локалізації та ступеня злоякісності гліоми, її розмірів і загального стану здоров’я пацієнта.
Такий ефективний метод боротьби з онкологією, як операція щодо видалення пухлини, при гліомі стовбура ГМ використовується рідко. Головним протипоказанням для оперативного втручання є область її розташування – поблизу життєво важливих центрів. Іноді пухлина стовбура головного мозку у дорослих видаляється за допомогою мікрохірургії з передопераційним і післяопераційним курсами хіміопрепаратами. Таке втручання потребує філігранної точності хірурга, тому проводиться лише фахівцями високої кваліфікації.
При лікуванні цього виду гліоми переважає комплексне використання променевої терапії, симптоматичної та у деяких випадках – хіміотерапії.
Високу ефективність при лікуванні гліом СГМ показує променева хірургія та її інноваційний напрямок – стереотаксична хірургія з використанням високих доз іонізувального випромінювання, що уповільнює розвиток утворення та допомагає позбутися його. Якщо захворювання – на початковій стадії, можливе повне одужання чи тривала ремісія. Також захворювання може призвести до рецидиву.
З променевою дією або після неї може проводитися хіміотерапія, що покращує ефект лікування та знижує променеве навантаження. Проте, призначення протипухлинних препаратів – суворо індивідуальне (при гліомах стовбура ГМ терапевтичний ефект є не у всіх пацієнтів). Це обмежує застосування хіміопрепаратів під час терапії гліальних пухлин цього типу.
Зменшити больовий синдром і знизити внутрішньочерепний тиск, незалежно від основних методів лікування, допомагає симптоматична терапія. Онколог призначає пацієнту глюкокортикостероїди, знеболювальні та седативні препарати.
Гліома стовбура головного мозку – це важка й агресивна форма онкології, що потребує системного підходу і термінового лікування. Прогноз не завжди позитивний і залежить насамперед від стадії, ступеня злоякісності та загального стану пацієнта.
Фахівці Запорізької обласної клінічної лікарні закликають кожного жителя міста й області за перших дискомфортних відчуттів звертатися за допомогою до ЗОКЛ. Тут завжди нададуть спеціалізовану допомогу та проведуть ефективне лікування. Пам’ятайте: комплексна діагностика та своєчасне лікування значно полегшують процес одужання та покращують якість життя!
Гліома стовбура головного мозку – це один із небезпечніших видів пухлин, що розвивається з гліальних клітин у місці з’єднання спинного та головного мозку.
Гліальні пухлини – найпоширеніший тип первинної пухлини головного мозку, що має нейроектодермальне походження. Такі утворення формуються безпосередньо з мозкових тканин (гліальних клітин), які оточують нервові стовбури та виконують функції захисту та допомоги передачі нервовим імпульсам.
Точні причини появи гліом не встановлені, однак онкологами виділений ряд факторів, які провокують захворювання:
· віруси та онкогени в анамнезі хворого;
· генетична схильність;
· надмірна дія канцерогенів, токсичних і хімічних речовин, радіації, іонізувального випромінювання;
· тканинні та клітинні зміни на ембріональному рівні.
Гліальні утворення стовбура через своє розташування супроводжуються неврологічною симптоматикою. На ранніх етапах першими проявами захворювання бувають явні слабкість і сонливість, через що часто ставиться неправильний діагноз і призначається невідповідне лікування. До інших загальних симптомів захворювання відносяться:
· порушення вестибулярного апарату: проблеми під час ходьби, втрата рівноваги, оніміння у кінцівках, слабкість;
· погіршення гостроти зору, роздвоєння зображення;
· проблеми зі слухом;
· невиразне мовлення;
· напади нудоти та блювання (незалежно від приймання їжі);
· слабкість м’язів обличчя;
· складності при ковтанні;
· сильний головний біль (особливо – вранці).
Симптоматика поступово наростає. Це відбувається протягом довгого часу або різко – за лічені тижні, що свідчить про стрімкий розвиток пухлини.
При підозрі на гліому СГМ проводиться комплексна діагностика, оскільки на початковому етапі характерні симптоми можуть бути відсутніми. У Запорізькій обласній клінічній лікарні застосовують новітнє обладнання нейровізуалізації, яким володіють лише спеціалізовані клініки країни:
· магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ) показує розташування пухлини, його структуру, обсяг і ступінь інфільтрації;
· комп’ютерна томографія (КТ) призначається, коли провести МРТ неможливо. Дослідження менш інформативне.
«Золотий стандарт» діагностики гліоми стовбура ГМ – це біопсія з подальшим аналізом атипових клітин. Її проведення часто утруднене через складності доступу до пухлини та через її близькість до нервових центрів. Проводиться у випадках, коли забір клітин не погіршує стан пацієнта і тим більше не загрожує його життю.
Проводяться лабораторні дослідження крові та сечі (іноді їхні результати, навіть при тяжкій стадії гліом, залишаються у межах норми).
Такий ефективний метод боротьби з онкологією, як операція щодо видалення пухлини, при гліомі стовбура ГМ використовується рідко. Головним протипоказанням для оперативного втручання є область її розташування – поблизу життєво важливих центрів. Іноді пухлина стовбура головного мозку у дорослих видаляється за допомогою мікрохірургії з передопераційним і післяопераційним курсами хіміопрепаратами. Таке втручання потребує філігранної точності хірурга, тому проводиться лише фахівцями високої кваліфікації.
При лікуванні цього виду гліоми переважає комплексне використання променевої терапії, симптоматичної та у деяких випадках – хіміотерапії.
Високу ефективність при лікуванні гліом СГМ показує променева хірургія та її інноваційний напрямок – стереотаксична хірургія з використанням високих доз іонізувального випромінювання, що уповільнює розвиток утворення та допомагає позбутися його. Якщо захворювання – на початковій стадії, можливе повне одужання чи тривала ремісія. Також захворювання може призвести до рецидиву.
З променевою дією або після неї може проводитися хіміотерапія, що покращує ефект лікування та знижує променеве навантаження. Проте, призначення протипухлинних препаратів – суворо індивідуальне (при гліомах стовбура ГМ терапевтичний ефект є не у всіх пацієнтів). Це обмежує застосування хіміопрепаратів під час терапії гліальних пухлин цього типу.
Зменшити больовий синдром і знизити внутрішньочерепний тиск, незалежно від основних методів лікування, допомагає симптоматична терапія. Онколог призначає пацієнту глюкокортикостероїди, знеболювальні та седативні препарати.
