Хронічна ниркова недостатність (ХНН) – це серйозний стан, при якому функції нирок погіршуються поступово та протягом тривалого часу. Патологія розвивається роками та не викликає симптомів на ранніх стадіях. Єдиною ознакою може бути нездужання.
З розвитком хронічної ниркової недостатності та погіршенням її перебігу виникають виражені ознаки отруєння організму. Вони проявляються вираженою слабкістю, втратою апетиту, нудотою, блюванням, набряками м’яких тканин, сухістю та блідістю шкірних покривів. Сечівник може різко зменшитися, іноді – до повної відсутності рідини.
Класифікація захворювання
Сучасна система класифікації ХНН спирається на два основні критерії:
- швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ);
- наявність ознак пошкодження нирок, таких як протеїнурія та альбумінурія.
Залежно від комбінації цих факторів виділяють п’ять стадій хронічної ниркової недостатності:
- Перша стадія із нормальною функцією нирок до 90 мл/хв/.
- Друга стадія: легкий ступінь ХНН – до 6-87 мл/хв.
- Третя стадія: помірний ступінь ХНН – до 30-59 мл/хв/.
- Четверта стадія: важкий ступінь ХНН – до 15-29 мл/хв/.
- П’ята стадія: вкрай тяжкий ступінь ХНН, термінальний – до 15 мл/хв.
Причини розвитку хронічної ниркової недостатності
ХНН розвивається через різні захворювання, що ушкоджують ниркову тканину та призводять до загибелі нефронів – функціональних одиниць нирок.
Серед причин хронічної ниркової недостатності можна виділити:
- хронічні захворювання нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит, діабетична нефропатія, полікістоз нирок, нефролітіаз тощо);
- патології сечовивідних шляхів (стриктури уретри, камені у нирках і сечовому міхурі);
- хвороби серцево-судинної системи (ангіосклероз ниркових судин, гіпертонічна хвороба);
- цукровий діабет;
- системні патології (геморагічний васкуліт, амілоїдоз нирок);
- тяжкі ступені ожиріння, порушення ліпідного обміну;
- аутоімунні процеси;
- зловживання нестероїдними протизапальними препаратами;
- аномалії внутрішньоутробного розвитку
Симптоми хронічної ниркової недостатності
На ранніх стадіях хронічна ниркова недостатність може не проявлятися чи супроводжуватися загальним нездужанням, втомою, сухістю шкіри, свербінням, набряками, підвищеним кров’яним тиском і незначним порушенням сечовипускання.
На пізніх стадіях хронічна ниркова недостатність проявляється сильною інтоксикацією організму, що виявляється у втраті апетиту, нудоті, блювоті, діареї, головних болях, зниженні зору, анемії.
Симптоми хронічної ниркової недостатності супроводжуються такими станами:
- постійні спрага та сухість у роті;
- збільшення/зменшення кількості та частоти сечовипускання;
- кров у сечі чи піниста сеча (з’являється при пошкодженні ниркових клубочків і проникненні крові/білка у сечу);
- набряки обличчя, рук, ніг або всього тіла;
- високий кров’яний тиск;
- втома, слабкість, зниження апетиту та втрата ваги;
- головний біль, нудота, блювання та розлади травлення;
- зниження кількості гемоглобіну в крові.
Симптоми розвиваються поступово. Іноді хронічна ниркова недостатність залишається непоміченою, доки функції нирок не погіршаться настільки, що потрібна медична допомога.
У пацієнтів, які страждають на термінальну стадію хронічної ниркової недостатності, спостерігається різка втрата ваги, їхня шкіра набуває сіро-жовтого відтінку та стає млявою. Відзначаються свербіж шкіри, погіршення м’язового тонусу, тремор кистей і пальців. Почуття спраги та сухість у роті посилюються. Пацієнти відчувають апатію, сонливість та труднощі із концентрацією уваги.
При наростанні інтоксикації організму утворюється характерний запах аміаку з рота.
Діагностика ХНН
Діагностика хронічної ниркової недостатності заснована на зборі відомостей анамнезу та клінічної картини, лабораторних та інструментальних дослідженнях. Важливими показниками для діагностики є швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) і рівень креатиніну у крові. ШКФ відображає об’єм крові, що очищається нирками за одиницю часу. Рівень креатиніну в крові показує рівень накопичення продуктів обміну в організмі.
Основні методи діагностики ХНН:
- дослідження сечі за Зимницьким;
- загальне та біохімічне дослідження крові;
- проба Реберга-Тарєєва;
- ультразвукове дослідження нирок;
- для більш детальної оцінки нирок і навколишніх тканин проводиться КТ або МРТ;
- біопсія нирки для мікроскопічного аналізу
Лікування хронічної ниркової недостатності
Фахівці ЗОКЛ, які займаються урологією та нефрологією, мають значні досвід і можливості у лікуванні хронічної ниркової недостатності. Завдяки своєчасному втручанню та зусиллям, спрямованим на досягнення стійкої ремісії, часто вдається уповільнити розвиток захворювання та відкласти появу виражених клінічних симптомів.
При лікуванні пацієнтів із ранньою стадією хронічної ниркової недостатності особливу увагу наші лікарі приділяють заходам, спрямованим на запобігання прогресу основного захворювання. Лікування основного захворювання триває навіть за порушення ниркових функцій, проте у цей період акцент робиться на симптоматичній терапії. При необхідності можуть призначатися антибактеріальні та гіпотензивні препарати.
Лікування хронічної ниркової недостатності включає:
- дотримання дієти з обмеженням білка, солі та рідини;
- вживання медикаментозних засобів для контролю артеріального тиску;
- прийом препаратів для лікування анемії;
- застосування ліків для корекції порушень водно-електролітного та кислотно-основного балансу;
- вживання препаратів для профілактики та лікування ускладнень інфекційного характеру, які пов’язані зі зниженням імунітету та підвищеним ризиком запалення сечових шляхів (антибактеріальна терапія, імуномодулятори тощо).
При настанні термінальної стадії та у разі, якщо симптоматична терапія не приносить очікуваного покращення, лікарі призначають гемодіаліз (не менше 3-4 рази на тиждень). Це процедура, коли кров очищається від токсинів і надлишків рідини за допомогою спеціального апарату, підключеного до судин пацієнта.
У випадках тяжкої ниркової недостатності пацієнту виконують трансплантацію нирки.
Трансплантація нирки розглядається як лікувальна міра для поліпшення якості життя та його продовження, коли інші методи, такі як діаліз, не дають бажаних результатів. Процес трансплантації передбачає безліч аспектів, включаючи підбір сумісного донора, підготовку пацієнта та хірургічне втручання, тому потребує ретельних оцінок і підготовки з боку медичних фахівців.
Хронічна ниркова недостатність – це серйозна патологія, що потребує уваги, регулярного медичного спостереження та дотримання рекомендацій лікаря. Проте, попри тяжкість захворювання, фахівці Запорізької обласної лікарні володіють усіма методиками терапії, що можуть суттєво покращити прогноз та якість життя пацієнтів.
