Кіста яєчника – це доброякісне утворення у тканині яєчника. Кісти яєчників бувають різних видів, розмірів, мають різну структуру, клінічні ознаки, а також відрізняються підходами до лікування.
Кісти яєчників виникають у жінок будь-якого віку, та частіше зустрічаються у жінок репродуктивного віку.
Причини розвитку кісти яєчника
Причини розвитку кіст яєчників бувають різними. Найбільш поширеними є:
- гормональна дисфункція, що призводить до порушення процесів дозрівання домінантного фолікула й овуляції. У результаті фолікул не лопається та не виділяє яйцеклітину, а продовжує рости та наповнюватись рідиною, утворюючи фолікулярну кісту;
- запальні процеси викликають порушення кровообігу та лімфотоку, а також можуть стимулювати зростання епітелію;
- ендокринні захворювання. Такі патології, як гіпотиреоз (зниження функції щитоподібної залози), синдром полікістозних яєчників (порушення роботи яєчників через надлишок чоловічих гормонів), гіперпролактинемія (підвищення рівня пролактину в крові) впливають на гормональний баланс і регуляцію менструального циклу;
- хірургічне переривання вагітності. Ця процедура може травмувати тканину яєчника чи викликати гормональний збій, тим самим провокуючи формування кіст.
Запис до лікаря гінеколога здійснюється лише за попереднім записом
Як проявляється кіста яєчника? Основні симптоми й ознаки
У деяких випадках кісти яєчників протікають безсимптомно та виявляються лише при проходженні профілактичного гінекологічного огляду або УЗД.
У деяких випадках кіста яєчника викликає такі симптоми:
- біль або дискомфорт унизу живота – одна із найбільш поширених ознак кісти яєчника. Біль може бути тупим, гострим або мати тягучий характер; посилюється під час руху, при статевому акті, зміні положення тіла чи поворотах тулуба;
- порушення менструального циклу. Симптоми включають збільшення обсягу менструальних кровотеч, хворобливі менструації, а також – можливу їх відсутність (аменорея);
- прискорене сечовипускання та запори, що обумовлені великими розмірами новоутворення та здавлюванням сечового міхура та кишківника;
- зміна форми живота. Збільшення обсягу та його нерівномірна форма можуть бути обумовлені як великим розміром кісти яєчника, так і наявністю асциту (скупчення рідини у черевній порожнині).
Види кіст яєчника
Залежно від причини й етіологічних факторів виділяють різні види кіст яєчників:
- Фолікулярна кіста яєчника – найбільш поширений вид кістозних утворень у гінекології. Вона утворюється, коли домінантний фолікул не лопається та продовжує зростати. Сюди відноситься функціональна кіста яєчника, що не викликає будь-яких симптомів і не потребує лікування.
- Ендометріоїдна кіста яєчника. Розвивається із тканин, подібних до внутрішнього шару матки (ендометрію). Вона часто асоціюється з ендометріозом і може спричиняти хворобливі симптоми.
- Дермоїдна кіста. Цей тип кісти яєчників містить різні типи тканин, включаючи волосся, шкіру, зуби та навіть нервові тканини. Зазвичай є доброякісною, однак може бути великою та викликати дискомфорт.
- Кіста жовтого тіла яєчника. Формується на місці жовтого тіла, що не регресує. Як і у випадку із фолікулярною кістою, кіста жовтого тіла не досягає великих розмірів і може зникати самостійно у міру розсмоктування рідини всередині неї й у міру зменшення розмірів кістозної порожнини.
- Муцинозна. Більшість новоутворень – багатокамерні, наповнені густим слизом.
- Параоваріальна кіста яєчника – це доброякісне утворення, що формується із тканин придатка яєчника та частіше не викликає симптомів.
- Геморагічна кіста яєчника. Утворюється через кровотечу кісти жовтого тіла чи фолікулярної, іноді цей стан називають «крововилив у яєчник». Геморагічна кіста зазвичай не є злоякісною та може вирішитися самостійно.
Можливі ускладнення
Кісти яєчника можуть викликати різні ускладнення, особливо якщо вони залишаються непоміченими чи не лікуються. До найпоширеніших ускладнень ставляться:
- розрив кісти (супроводжується гострими, інтенсивними болями внизу живота);
- перекрут ніжки кісти (проявляється нудотою, блюванням, гострими болями, підвищенням температури тіла до 39 градусів);
- утворення спайок;
- безпліддя;
- ускладнений перебіг вагітності;
- злоякісна трансформація клітин.
Якщо лопнула кіста яєчника, виникають гострі інтенсивні болі внизу живота, такий стан потребує екстреної медичної допомоги.
Діагностика кісти яєчника
Діагностика кіст яєчника – це процес обстеження, який дозволяє визначити наявність, тип і розмір новоутворення. Насамперед проводиться гінекологічний огляд за допомогою дзеркал. Ця процедура допомагає встановити: чи є болючість, збільшення розмірів або деформація придатків матки (маткових труб та яєчників)?
Далі проводиться низка діагностичних досліджень:
- аналіз крові, що дозволяє оцінити рівень гормонів (естрогенів, прогестерону, пролактину тощо), а також – білка CA-125, який підвищується при злоякісних утвореннях яєчників;
- лапароскопія – у черевну порожнину вводять тонкий інструмент із камерою (лапароскоп), який дозволяє оглянути яєчники та інші органи малого таза, а також – видалити утворення;
- ультразвукове дослідження із використанням колірної доплерографії (дозволяє виявити тип, розмір і структуру кісти);
- комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.
Запис до лікаря гінеколога здійснюється лише за попереднім записом
Лікування кісти яєчника
Лікування кіст яєчників відрізняється залежно від їхньої класифікації, розміру, клінічних ознак, результатів дослідження, загального стану пацієнтки та планів у майбутньому мати дитину.
У деяких випадках кісти яєчника не вимагають лікування та можуть самостійно розсмоктуватися чи зникати. В інших може знадобитися медикаментозне чи хірургічне лікування.
Функціональна кіста яєчника, фолікулярна та кіста жовтого тіла часто розсмоктуються самостійно протягом кількох менструальних циклів і не вимагають лікування. Для прискорення процесу призначаються гормональні препарати, такі як оральні контрацептиви чи прогестерон.
Параоваріальна кіста яєчника не впливає на гормональний фон, але викликає дискомфорт і біль у животі, але може ніяк не проявлятися. Лікування залежить від їхнього розміру та наявності ускладнень. Невеликі кісти діаметром до 6 см залишаються під наглядом. При виявленні кіст, що перевищують 6 см у розмірі чи викликають виражені симптоми, може знадобитися хірургічне видалення.
Ендометріоїдна кіста яєчника викликає сильні болі та інші дискомфортні симптоми. Для усунення симптомів лікар може призначити протизапальні препарати, гормональні засоби (контрацептиви) чи гонадотропін-релізинг-гормони (ГнРГ), аби придушити менструальний цикл і зменшити активність ендометріозу.
Якщо новоутворення стає великим, викликає сильний біль, або є підозра на злоякісне утворення, може знадобитися хірургічне видалення.
Операція може бути виконана із використанням лапароскопії (мінімально інвазивної хірургії) чи лапаротомії (відкрита хірургія), залежно від розміру кісти та складності доступу. Після проведення оперативного лікування віддалену пухлину відправляють до лабораторії на гістологічне дослідження.
За наявності кіст у молодих жінок репродуктивного віку, коли необхідно зберегти можливість зачати та виносити дитину, виконують малоінвазивні хірургічні процедури.
У жінок клімактеричного віку для запобігання можливих онкологічних процесів проводять операцію, під час якої видаляють кісту разом із придатками.
Фахівці Запорізької обласної лікарні прикладають максимум зусиль для своєчасної діагностики й ефективного лікування кіст яєчника будь-якого виду та локалізації. Наші гінекологи віддають перевагу малотравматичним органозбережним втручанням. Завдяки сучасному устаткуванню нашим лікарям вдається досягти максимальних результатів у лікуванні гінекологічних патологій.
Подбайте про своє здоров’я – звертайтесь на консультацію до найкращих гінекологів Запоріжжя. Наші спеціалісти 24/7 – на варті жіночого здоров’я!
