Загальний аналіз калу (копрограма) – це лабораторне дослідження, що дозволяє виявити порушення у травній системі, оцінити ферментативну функцію підшлункової залози та жовчного міхура, виявити запальні процеси та інфекційні захворювання у кишківнику. Копрограма допоможе лікареві дізнатися про те, як працює шлунково-кишковий тракт.
Аналіз калу на копрограму виконується у клініко-діагностичній лабораторії Запорізької обласної лікарні, де можна пройти широкий спектр лабораторних тестів, включаючи загальний аналіз калу.
Пройти лабораторне дослідження на копрограму можна заповнивши онлайн форму.
Показання до призначення копрограми
Копрограма – це лабораторний тест, який є важливим елементом першого етапу діагностики хвороб ШКТ. За результатами аналізу лікар визначає подальшу тактику обстеження пацієнта, виявляє захворювання та підбирає ефективне лікування.
Здати аналіз калу на копрограму необхідно за таких симптомів:
- порушення частоти та консистенції випорожнень (запор/діарея);
- біль і дискомфорт у животі;
- нудота та блювання;
- погіршення апетиту;
- зниження ваги без змін у харчуванні;
- здуття живота.
За наявності симптомів з боку шлунково-кишкового тракту необхідно звернутися до гастроентеролога за консультацією. Визначити захворювання та рекомендувати здачу калу на копрограму може лише фахівець. Не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням, це може серйозно нашкодити здоров’ю!
Підготовка до дослідження
Аби загальний аналіз калу показав вірогідні результати, потрібно дотримуватись наступних правил:
- за 4-5 днів до аналізу обмежити вживання смажених і копчених страв. За 2-3 дні виключити продукти, які можуть вплинути на забарвлення калу (печінка, буряк, червоні ягоди, зелені овочі, томати) та продукти, що можуть не повністю перетравлюватися у кишківнику (кукурудза, бобові);
- за 3 дні скасувати вживання проносних, сорбентів і ферментів, не використовувати ректальні свічки та клізми. Копрограма виконується для калових мас, одержаних шляхом природного спорожнення кишківника;
- перед забором біоматеріалу проведіть туалет анальної області та статевих органів (без використання гелю/мила), спорожніть сечовий міхур (у калі для аналізу не повинно бути домішок сечі). Жінкам не рекомендується здавати загальний аналіз калу під час менструації;
- матеріал не повинен контактувати з водою унітаза, кал збирається спеціальною ложечкою із різних місць випорожнень у пластиковий контейнер із герметичною кришкою. Загальна кількість біоматеріалу – 15-20 г (об’єм чайної ложки);
- контейнер з біоматеріалом необхідно доставити до клініко-діагностичної лабораторії якнайшвидше (максимум – протягом 2 годин з моменту забору).
Показники копрограми
Комплекс характеристик калу, які оцінює копрограма, можна поділити на макроскопічні та мікроскопічні. До макроскопічних відносяться:
- консистенція та форма – ці показники залежать від вмісту в калі води (у нормі вона становить 75% +/-5%), консистенція помірно щільна, кал оформлений;
- колір. Характерний відтінок каловим масам надає пігменту стеркобілін. У нормі колір калу коричневий. Він також може змінюватися залежно від особливостей харчування: молочні продукти й овочі надають світлий відтінок, м’ясні продукти та червоні ягоди затемняють кал, буряк і томати надають червоного відтінку. Дотримання рекомендацій щодо підготовки до дослідження допоможуть виключити вплив фізіологічних причин зміни кольору;
- запах – кал має специфічний запах, у нормі він не різкий;
- реакція рН – нейтральна або слаболужна.
Мікроскопічне дослідження виявляє такі показники:
- м’язові волокна – це залишки тваринної їжі. Перетравлені волокна можуть бути присутніми у мінімальних кількостях, слабоперетравлені та неперетравлені м’язові волокна у нормі не повинні бути присутніми;
- клітковина – це залишки рослинних волокон. Нормою вважається присутність незначної кількості розчинної клітковини;
- слиз відсутній;
- еритроцити, лейкоцити, крохмаль (внутрішньоклітинний, позаклітинний), жири та жирні кислоти, патогенна флора, мила у нормі відсутні.
Для оцінки стану та визначення найбільш відповідного методу лікування, заздалегідь, запишіться на прийом.
Значення результатів
Ми вже ознайомились з основними показниками, які досліджує загальний аналіз калу. Тепер розберімося докладніше: які відхилення від норми допомагає виявити копрограма, та про що це може говорити?
Консистенція:
- якщо у калових масах вміст води перевищує 85%, кал буде рідкий, неоформлений, що може свідчити про діарею;
- пінистий кал – ознака порушення секреторної функції шлунка або недостатності панкреатичної функції;
- при зменшенні відсотка води у калі до 50-60% він стає твердим, що говорить про зневоднення. Твердий кал є наслідком уповільненого просування калових мас товстим кишківником – виникає закреп. Це може бути пов’язано зі зниженням кишкової перистальтики, порушенням балансу кишкової мікрофлори (дисбіоз), механічними перешкодами (пухлинами, поліпами), неправильним харчуванням (дефіцит рослинної їжі, рідини) тощо.
Колір:
- знебарвлення – це ознака порушення жовчовидільної функції печінки або відтоку жовчі;
- дуже темний колір – ознака підвищення вмісту стеркобіліну. Однією з причин є посилене руйнування еритроцитів (гемолітична анемія, паразитарні інфекції);
- чорний (схожий на дьоготь) кал – ознака внутрішньої кровотечі у верхніх відділах ШКТ (шлунок, тонка кишка), такий колір набуває гемоглобін після контакту зі шлунковим соком;
- червоний – це ознака кровотечі у нижніх відділах кишківника (товстої кишки), коли кров не контактує зі шлунковим соком і не змінює колір;
- зелений – ознака кишкових інфекцій, дисбактеріозу, гнильних процесів у кишківнику.
Запах:
- кислий – це ознака посиленого бродіння. Може вказувати на нестачу травних ферментів, а також – на інфекційні процеси;
- смердючий – ознака гнильних процесів у кишківнику, що може бути пов’язане із дефіцитом ферментів, харчовими інфекціями, дисбактеріозом.
Реакція рН:
- зрушення у кислу сторону – погіршення перетравлення білків з їхнім розкладанням у кишківнику під впливом бактерій;
- зрушення у лужний бік – порушення розщеплення вуглеводів, посилені процеси бродіння у ШКТ.
- Поява м’язових волокон у калі (креаторея) – ознака порушень перетравлення білків у кишківнику чи швидкого просування їжі по ШКТ (прискорена перистальтика);
- Значна кількість клітковини (розчинної) говорить про зменшення кількості або зниження активності шлункового соку, жовчі;
- Амілорея – присутність крохмалю у калі. Внутрішньоклітинний крохмаль може виявлятись при порушенні роботи шлунка, процесах гниття у кишківнику, позаклітинний – при зниженні активності ферментів підшлункової залози, прискореній перистальтиці;
- Нейтральний жир у калі (стеаторея) – ознака зниженої активності підшлункової залози. Жирні кислоти з’являються у калових масах при прискореній перистальтиці. Одночасна наявність нейтральних жирів і жирних кислот – це ознака недостатнього вироблення жовчі печінкою чи порушень її надходження із печінки до кишківника;
- Еритроцити у калі з’являються через кровотечу в товстій кишці, лейкоцити – при запальних захворюваннях кишок;
- Паразити та гельмінти у калових масах – ознака інфікування ШКТ найпростішими.
Копрограма є важливим інструментом оцінки здоров’я травної системи. Результати дослідження допомагають лікарю встановити точний діагноз, визначити необхідність додаткових досліджень і призначити відповідне лікування.
Копрограма у клініко-діагностичній лабораторії ЗОКЛ – гарантія максимально точних і вірогідних результатів аналізів! Довіряйте професіоналам!
