Проктит – це запалення слизової оболонки прямої кишки. Якщо не почати лікування вчасно, невинне, на перший погляд, захворювання може ускладнитися глибоким ураженням прямої кишки. Більше третини пацієнтів із запальними кишковими захворюваннями стикаються саме із цією патологією.
Проктологічні захворювання через делікатність нерідко стають причиною несвоєчасного звернення за допомогою до фахівця. Таке захворювання, як проктит, – не виняток. Його перші симптоми часто ігноруються пацієнтом – хвороба прогресує та може стати причиною розвитку серйозніших патологій. Тому проктит прямої кишки вимагає невідкладного звернення до проктолога.
Як не пропустити виникнення та розвиток проктиту?
Пацієнти з проктитом відзначають у себе тенезми (почуття необхідності дефекації при відсутності фекалій), скаржаться на тупий біль, печіння та свербіж в анальному отворі. Для своєчасної діагностики заповніть онлайн форму зворотного зв’язку.
Відзначають й інші симптоми:
- відчуття чужорідного тіла в анусі;
- посилення больових відчуттів після спорожнення;
- виділення слизу, іноді – з кров’яними виділеннями;
- часті закрепи, діарея;
- нетримання калу.
Про запущену патологію свідчить загальна інтоксикація організму з підвищенням температури, слабкістю, відсутністю апетиту; можливе різке схуднення.
Причини виникнення проктиту
Причини, що можуть призводити до запалення прямої кишки, – різноманітні. Серед них:
- інфекційні – запалення слизової можуть викликати бактерії, віруси, гриби, найпростіші;
- паразитарні інвазії – захворювання викликають трихомонади, балантидії, дизентерійна амеба та інші паразити, які потрапляють в область прямої кишки;
- порушення харчування (відсутність режиму, зловживання гострою, солоною, жирною їжею, алкоголем), що призводить до запорів, які провокують розвиток проктиту;
- травматичні – потрапляння стороннього тіла, механічні подразнення, хімічні та термічні опіки.
Форми та види проктиту
Класифікують гостру та хронічну форми хвороби.
Гострий проктит буває:
- катарально-геморагічний – набрякла слизова з крововиливами;
- катарально-гнійний – слизова покрита гнійним нальотом;
- поліпозний – розростання слизової по типу множинних поліпів;
- ерозивний (виразковий) – на слизовій виявляються виразки різних розмірів.
Гостра форма захворювання виникає раптово та стрімко розвивається. Проктит супроводжується підвищенням температури тіла, печінням та анальною сверблячкою, відчуттям важкості внизу живота, помилковими позивами до спорожнення кишківника, виділенням слизу з анального отвору. Ця форма патології зустрічається не часто та характеризується важким перебігом.
Хронічний проктит буває:
- атрофічний – характеризується згладжуванням і витонченням складок слизової оболонки;
- гіпертрофічний – характеризується потовщенням складок слизової оболонки (вони набувають пухкого виду).
Хронічний проктит прямої кишки зустрічається набагато частіше. Це пов’язано з тим, що поза періодів загострень патологія протікає практично без симптомів. Перебіг захворювання супроводжується відчуттями дискомфорту, анальних свербіння та печіння, слизовими та гнійними виділеннями, на які пацієнти не звертають увагу.
Виділяють і такі види захворювання:
- променевий і постпроменевий проктит, який розвивається через променеву терапію;
- гонорейний – розвивається у результаті зараження заднього проходу гнійними виділеннями, що містять гонококи, шляхом попадання із сечостатевих шляхів;
- сфінктерний (вогнищевий і дистальний) – виникає у результаті запалення прямої кишки на кінцевій, найближчій до анального отвору, ділянці;
- хламідійний – розвивається на тлі враження сечостатевої системи бактеріями Chlamydia trachomatis.
Консультація проктолога в обласній лікарні Запоріжжя відбувається за попереднім записом.
Діагностика проктиту
Для призначення будь-якого лікування необхідна комплексна діагностика. Для початку проктолог опитує пацієнта, оглядає область ануса та проводить пальцеве дослідження. Призначається посів калу – його досліджують на наявність гельмінтів і різних бактерій. Також лікар проводить ректоскопію – огляд стінок прямої кишки за допомогою ректоскопа. Цей метод дозволяє відрізнити проктит від інших захворювань зі схожими симптомами.
При необхідності призначається колоноскопія, аби виключити запальні патології кишківника. Цей вид ендоскопічного дослідження проводиться під седацією (стан розслаблення або сну), завдяки чому процедура стає безболісною та не доставляє дискомфорту. В арсеналі відділення ендоскопії – найсучасніше ендоскопічне обладнання експертного класу.
Обов’язково проводиться проктоскопія або сигмоскопія, під час яких визначається стадія запалення слизової оболонки прямої кишки. Береться ректальний мазок, який тестують на наявність Neisseria gonorrhoeae і Chlamydia spp., збудників кишкових інфекцій і вірусних патогенів.
Остаточний діагноз встановлюють на підставі дослідження калу, виключення інфекційних, паразитарних та інших захворювань.
Проктит – лікування
Методику лікування проктиту проктологи Запорізької обласної клінічної лікарні підбирають індивідуально, опираючись на клініку захворювання, причини його виникнення, симптоми, форми, а також – супутні патології. Пацієнтам на ранній стадії призначають медикаментозний курс лікування, при важкій стадії проктит лікується комплексно; необхідне постійне спостереження лікаря.
Медикаментозне лікування полягає у призначенні антибактеріальних, протипаразитарних, протигрибкових медикаментів, також – протизапальних і гормональних препаратів. Обов’язково – болезаспокійливі. При наявності запорів проктолог прописує проносні препарати та спеціальну дієту, що передбачає відмову від продуктів, які викликають запалення кишківника.
Значну роль відіграє місцеве лікування. Залежно від випадку воно включає:
- клізми, свічки із протизапальною дією, зменшують свербіння;
- теплі трав’яні ванночки;
- болезаспокійливі мазі, що прискорюють загоєння, масла.
Щоб уникнути ускладнень, запишіться на огляд, заповнивши форму.
Не втрачайте час!
Почувши діагноз «проктит», пацієнту стає страшно, стан розгубленості переходить у заперечення. Іноді люди не вживають відповідних заходів, приймають болезаспокійливі засоби та продовжують страждати від дискомфорту. Лікування проктиту не можна відкладати. Без своєчасного надання допомоги хвороба прогресує, зачіпаючи здорові тканини, переходить із початкової стадії у складнішу, коли лікарям буквально доводиться рятувати життя пацієнта.
Аби уникнути ускладнень патології, потрібно пересилити страх і діяти. Головне – не залишатися з проблемою тет-а-тет, а довірити її розв’язання висококваліфікованим фахівцям.
Спеціалісти відділення проктології Запорізької обласної клінічної лікарні володіють усіма сучасними методиками лікування проктологічних захворювань. Завдяки передовим методам діагностики та високій кваліфікації лікарів делікатні проблеми вирішуються швидко й ефективно, з максимальним комфортом для пацієнта.
При перших симптомах проктологічних захворювань не варто займатися самолікуванням і відкладати візит до лікаря. Пам’ятайте, що рання діагностика та своєчасне лікування допоможуть уникнути серйозних наслідків!
Записуйтеся на безплатну консультацію до кращих проктологів Запорізького регіону!
Проктит – це запалення слизової оболонки прямої кишки. Якщо не почати лікування вчасно, захворювання може ускладнитися глибоким ураженням прямої кишки. Більше третини пацієнтів із запальними кишковими захворюваннями стикаються саме з цією патологією.
Пацієнти з проктитом відзначають у себе тенезми (почуття необхідності дефекації при відсутності фекалій), скаржаться на тупий біль, печіння і свербіж в анальному отворі.
Відзначають й інші симптоми:
· відчуття чужорідного тіла в анусі;
· посилення больових відчуттів після спорожнення;
· виділення слизу, іноді – з кров’яними виділеннями;
· часті закрепи, діарея;
· нетримання калу.
Про запущену патологію свідчить загальна інтоксикація організму з підвищенням температури, слабкістю, відсутністю апетиту; можливе різке схуднення.
Причини, які можуть призводити до запалення прямої кишки, – різноманітні. Серед них:
· інфекційні – запалення слизової можуть викликати бактерії, віруси, гриби, найпростіші;
· паразитарні інвазії – захворювання викликають трихомонади, балантидії, дизентерійна амеба та інші паразити, що потрапляють в область прямої кишки;
· порушення харчування (відсутність режиму, зловживання гострою, солоною, жирною їжею, алкоголем), що призводить до запорів, які провокують розвиток проктиту;
· травматичні – потрапляння стороннього тіла, механічні подразнення, хімічні та термічні опіки.
Для призначення будь-якого лікування необхідна комплексна діагностика. Спочатку проктолог опитує пацієнта, оглядає область ануса та проводить пальцеве дослідження. Призначається посів калу – фекалії досліджують на наявність гельмінтів і різних бактерій. Лікар проводить і ректоскопію – огляд стінок прямої кишки за допомогою ректоскопа. Цей метод дозволяє відрізнити проктит від інших захворювань зі схожими симптомами.
Якщо необхідно, призначається колоноскопія, аби виключити запальні патології кишківника. Цей вид ендоскопічного дослідження проводиться під седацією (стан розслаблення або сну), завдяки чому процедура безболісна та не доставляє дискомфорту. В арсеналі відділення ендоскопії – найсучасніше ендоскопічне обладнання експертного класу.
Обов’язково проводиться проктоскопія або сигмоскопія, під час яких визначається стадія запалення слизової оболонки прямої кишки. Береться ректальний мазок, який тестують на наявність Neisseria gonorrhoeae і Chlamydia spp., збудників кишкових інфекцій і вірусних патогенів.
Остаточний діагноз встановлюють на підставі дослідженні калу, виключення інфекційних, паразитарних та інших захворювань.
Методику лікування проктиту лікарі підбирають індивідуально, виходячи з клініки захворювання, причин його виникнення, симптомів, форми, а також – супутніх патологій. Пацієнтам на ранній стадії призначають медикаментозний курс лікування, при важкій стадії проктит лікується комплексно.
Медикаментозне лікування полягає у призначенні антибактеріальних, протипаразитарних, протигрибкових медикаментів, також – протизапальних і гормональних препаратів. Обов’язково – болезаспокійливі. При наявності закрепів проктолог прописує проносні препарати та спеціальну дієту – відмова від продуктів, що викликають роздратування кишківника.
Значну роль відіграє місцеве лікування. Залежно від випадку воно включає:
· клізми, свічки з протизапальною дією, що зменшують свербіння;
· болезаспокійливі мазі, які прискорюють загоєння, масла.
