Пухлина сечового міхура – це неконтрольоване збільшення кількості клітин у тканині сечового міхура, що буває злоякісним (рак) або доброякісним. Пухлина сечового міхура розвивається з різних типів клітин і має різні форми та характеристики. Рак сечового міхура може інвазувати навколишні тканини та поширюватися на інші органи в організмі.
Причини розвитку патології
Основними факторами розвитку пухлини сечового міхура виступають:
- куріння – найбільш небезпечний фактор (тютюновий дим містить канцерогенні речовини, що можуть накопичуватися у сечовому міхурі при проходженні через нирки та сечовий шлях);
- особливості професії. Деякі професії, що пов’язані з контактом із хімічними речовинами (арсен, анілін, хлор), збільшують ризик розвитку раку сечового міхура;
- забруднення навколишнього середовища;
- хронічні інфекції сечовивідних шляхів;
- генетичні фактори;
- вік і стать. Ризик розвитку раку сечового міхура збільшується з віком, а чоловіки схильні до цього захворювання частіше;
- інші медичні стани (хронічний цистит чи уретральні стриктури, пієлонефрит).
Пухлина сечового міхура розвивається із довгострокового впливу кількох факторів і рідко має одну причину. Ведення здорового способу життя, включаючи відмову від куріння та мінімізацію контакту із потенційними канцерогенами, а також – регулярні профілактичні огляди, значно знижують ризик утворення пухлини сечового міхура.
Симптоми пухлини сечового міхура
Симптоми раку сечового міхура варіюються залежно від стадії та показників захворювання. Наявність пухлини у сечовому міхурі проявляється такими симптомами:
- кров у сечі (гематурія), що також буває мікроскопічним (невидимим неозброєним оком) або видимим;
- часті сечовипускання (навіть при порожньому сечовому міхурі);
- труднощі при сечовипусканні (онкологія сечового міхура викликає звуження сечівника);
- біль і печіння при сечовипусканні;
- біль унизу живота чи в попереку;
- втрата ваги та погіршення загального стану (спостерігаються при просунутій стадії раку сечового міхура).
Симптоми раку сечового міхура можуть розвиватися поступово, тому часто прояви патології приймаються за симптоми інших захворювань. Якщо ви помітили у себе вищезазначені нездужання, потрібно звернутися до уролога ЗОКЛ щодо діагностики та з’ясування причини цього стану.
Діагностика раку сечового міхура
Дослідження раку сечового міхура включають методи та процедури, які допомагають визначити наявність пухлини, її стадію та характеристики. Нижче наведені основні способи діагностики пухлини сечового міхура, доступні на базі ЗОКЛ:
- аналіз на виявлення прихованої крові, аномалій та інших ознак захворювання. Макроскопічна та мікроскопічна гематурія (наявність крові у сечі) – індикатор онкології сечового міхура;
- цистоскопія – це процедура, при якій гнучка трубка (цистоскоп) через уретру вводиться у сечовий міхур для візуального огляду слизової оболонки сечового міхура. Цистоскопія дозволяє виявити пухлини, а також – взяти зразки тканини для подальшого дослідження;
- ультразвукове дослідження (УЗД) – для оцінки розмірів і форми міхура, а також – для визначення наявності пухлин чи інших аномалій;
- комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) надають більш докладну інформацію про структуру сечового міхура та його навколишні тканини; використовуються для оцінки стадії раку;
- урографія – це рентгенологічне дослідження, при якому пацієнту вводять контрастну речовину для візуалізації сечових шляхів і виявлення аномалій;
- біопсія (витяг біоптату) потрібна для отримання зразка тканини сечового міхура для подальших досліджень під мікроскопом і визначення типу раку.
Після підтвердження наявності пухлини сечового міхура проводиться стадійна оцінка визначення того, наскільки поширене захворювання, що включає додаткові обстеження (лімфосцинтиграфія, наприклад).
В обласній лікарні Запоріжжя діагностика раку сечового міхура виконується фахівцями відділення урології й онкологами. Рішення щодо лікування приймається на онкоконсиліумі. Наші лікарі визначають методику для виконання втручання, розробляють план реконструкції сечового міхура та підбирають лікувальні заходи у післяопераційний період. Точне визначення протоколу лікування допомагає обрати кращий спосіб терапії, планувати подальші медичні процедури, надавати пацієнтові точніші прогнози.
Лікування пухлини сечового міхура
Тактика лікування пухлини сечового міхура залежить від стадії хвороби, характеристик пухлини, віку та індивідуальних особливостей організму пацієнта.
Доброякісні пухлини сечового міхура видаляються за допомогою цистоскопії, коли використовується електрокоагуляція або електрорезекція. Іноді потрібне проведення трансвезикальної та трансуретральної резекції сечового міхура.
Злоякісні новоутворення видаляються при трансуретральній резекції або радикальній цистектомії, що включає видалення сечового міхура з подальшим його відтворенням із кишки. Для запобігання розповсюдженню раку на інші органи потрібна хімієтерапія.
Нижче наші фахівці навели методи лікування раку сечового міхура, що можуть бути використані як індивідуально, так і в комбінації:
- трансуретральна резекція сечового міхура (ТУР) – найпоширеніша ендоскопічна операція на пухлину сечового міхура, що потрібна для лікування поверхневого раку. Хірург видаляє пухлину та навколишню здорову тканину через цистоскоп;
- цистектомія (відкрита або лапароскопічна) проводиться при просунутій стадії раку та при високому ризику рецидивів. Під час процедури проводиться видалення всього або частини сечового міхура. Це може бути резекція сечового міхура чи створення нового сечового міхура із частини кишки;
- лімфодисекція. Під час цистектомії проводиться видалення навколишніх лімфатичних вузлів для оцінки наявності метастазів;
- лазерна терапія – видалення стінки сечового міхура разом із пухлиною з використанням лазера;
- радіотерапія використовується як самостійний метод лікування чи у поєднанні з операціями для лікування раку сечового міхура. Радіаційна терапія проводиться із використанням зовнішніх променів (зовнішня променева терапія) чи внутрішнього опромінення (брахітерапія);
- хімієтерапія застосовується до чи після операції для контролю росту ракових клітин і зменшення ризику рецидиву. Застосовується при розвинених стадіях пухлини сечового міхура для зменшення симптомів і збільшення виживання;
- імунотерапія. Для прикладу, може використовуватися BCG-терапія – вакцинація сечового міхура з бактерією Mycobacterium bovis, що сприяє стимуляції імунної системи та боротьбі з онкоклітинами;
- таргетна терапія – ліки, спрямовані на конкретні біохімічні мішені в онкологічних клітинах; використовуються у пацієнтів із просунутим раком сечового міхура, коли хімієтерапія неефективна;
- лікування метастазів. Якщо рак сечового міхура поширився на інші органи, потрібне системне лікування для керування метастазами, включаючи хімієтерапію та таргетовану терапію.
Наші фахівці надають паліативне лікування при раку сечового міхура. Ця терапія спрямована на полегшення симптомів і покращення якості життя пацієнта, коли рак вже знаходиться на просунуті стадії чи не може бути повністю вилікуваний. В обласній лікарні Запоріжжя можна пройти симптоматичне лікування.
Відновлювальні заходи включають фізичну реабілітацію, психологічну підтримку та зміни у способі життя (дієта, заняття спортом та ін.). Важливо не забувати, що регулярні скринінги в обласній лікарні Запоріжжя – важливий елемент на шляху до стовідсоткового одужання.
Реабілітація після хірургії при раку сечового міхура залежить від стадії захворювання та інших факторів. Процес відновлення кожного пацієнта індивідуальний. Наші фахівці підберуть персональні реабілітаційні програми та докладуть усіх зусиль, аби позбавити вас від підступного захворювання.
Діагноз «пухлина сечового міхура» – не вирок! Довірте своє здоров’я найкращим онкоурологам регіону. Наші фахівці зроблять усе можливе, щоб зберегти життя своїм пацієнтам та повернути його якість!
