Поєднана травма – це наявність множинних пошкоджень у двох і більше анатомічних областях, яке не залежить від кількості патологій і від функціональної спрямованості систем та органів людини. Отримати їх пацієнт міг одночасно або за короткий проміжок часу. Наприклад, при пошкодженні органів черевної чи грудної порожнини, а також – головного мозку, травмується опорно-руховий апарат або з’являються тяжкі пошкодження інших органів або порожнин.
Фахівці виділяють 7 основних анатомо-функціональних систем: голова, шия, груди, хребет, живіт, таз, верхні та нижні кінцівки.
Поєднані травми є видом політравми. Головна відмінність поєднаної травми полягає у тому, що ушкодження мають різну локалізацію та потребують диференційованих методів лікування. В області травматології поєднані травми – це найчастіша причина летальних наслідків та інвалідності пацієнтів.
Класифікація тяжкості поєднаного травмування
Розподіл поєднаних травм на види залежить від анатомічних структур, тканин та органів, що уражені, а також – від характеру патологічних порушень, які виникли через вплив травматичного механічного фактора:
- Ушкодження м’яких тканин: забиття, підшкірні гематоми, садна, рани (забиті, рубані, колоті, рвані), розриви та інші поразки;
- Травмування зв’язково-капсульного апарату суглобів – це розтягнення, розриви гомілковостопного суглоба, гемартрози, розриви менісків і зв’язок колінного суглоба;
- Травматичні вивихи;
- Переломи кісток;
- Пошкодження внутрішніх (порожнинних) органів.
При оцінці поєднаної травми до уваги беруться такі важливі пункти:
- Тяжкість тілесного ушкодження стосується ступеня заподіяння шкоди здоров’ю людини. Фахівці оцінюють порушення структури та функцій травмованих органів і систем.
- Тяжкість стану пацієнта – реакції організму людини на травму функціональними змінами систем життєдіяльності.
Нещодавно існував поділ поєднаних травм за тяжкістю на наступні категорії:
– легкі – незначне пошкодження, що безслідно загоюється;
– поєднані травми середньої тяжкості, що не становлять значної небезпеки для життя людини (це, по суті, тимчасова непрацездатність);
– важкі – поєднана травма, що тягне за собою втрату будь-якого органу чи його функції. Такі ушкодження потребують тривалого лікування;
– вкрай важкі поєднані пошкодження є несумісними із життям. Часто такі травми призводять до смерті.
Сьогодні ж фахівці відділення травматології обласної клінічної лікарні використовують різноманітні шкали:
- шкала глибини коми Глазго (GCS – Glasgow Coma Scale);
- скорочена шкала пошкоджень (AIS – Abbreviated Injury Scale);
- шкала тяжкості ушкоджень (ISS – Injury Severity Scale);
- сортувальна шкала TRISS.
Причини поєднаного травмування:
- ДТП;
- техногенні катастрофи;
- множинні ушкодження організму під час падіння (так, утворюється кататравма – падіння з висоти від 3 м);
- виробничі травми;
- завали сипучими та (чи) об’ємними матеріалами;
- стихійні лиха;
- озброєні конфлікти та ситуації, коли можливе травмування через вплив механічних факторів.
Також фахівці виділяють провідні та супутні фактори:
- Провідні фактори – це такі, ступінь впливу яких на розвиток порушень функцій органів і систем організму є найбільшим.
- Супутні вносять додаткові розлади, що впливають на прогнози щодо життєдіяльності пацієнта після проходження необхідного курсу лікування.
Зважаючи на перерахований розподіл виділяють і такі групи факторів поєднаного травмування:
- механічні (фактори, що мають високу кінетичну енергію: кулі, ракети, падіння, тиск, стиснення);
- термічні (бойові та токсичні хімічні речовини, технічні отруйні рідини);
- фізичні фактори (радіоактивні речовини та іонізувальні випромінювання, електричний струм, а також – травмування магнітними, електричними, магнітоелектричними полями).
Симптоми політравми
Перебіг поєднаної травми можна порівняти з іншим поняттям – «травматична хвороба». Її вираженість залежить від тяжкості травми та від травматичного шоку, ступеня крововтрати та порушень функції головного мозку (наявність черепно-мозкових розладів), а також – від роботи системи дихання. Усі клінічні прояви поєднаного травмування залежать від анатомічної локалізації ушкоджень. Як правило, точну клінічну картину визначає провідне ушкодження, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого.
Увага! Провідних пошкоджень може бути кілька.
Симптоми поєднаного травмування бувають:
- місцеві (залежать від травмованої області);
- загальні (різноманітні прояви травматичного шоку: падіння артеріального та венозного тиску, частий серцевий ритм, незначна кількість сечі, що виділяється, пригнічена свідомість або надмірна рухова активність).
Закриті поєднані травми внутрішніх органів клінічно виявляються не завжди, тому поставити точний діагноз здатний лише висококваліфікований спеціаліст відділення травматології. Наприклад, закрита травма грудної клітини проявляється блідістю шкірного покриву, складністю дихання та втратою свідомості. Для професіонала перераховані вище симптоми є ознаками поєднаного травмування. Необхідна велика кількість діагностичних досліджень.
Так чи інакше, фахівці користуються наступною класифікацією поєднаних травм:
- поєднана черепно-мозкова травма й опорно-рухового апарату;
- поєднана абдомінальна та черепно-мозкова травма;
- абдомінальна та торакальна;
- травма черевної порожнини й опорно-рухового апарату;
- опорно-рухового апарату та грудної порожнини;
- ураження опорно-рухового апарату та торакоабдомінальна травма;
- пошкодження очеревини та хребта;
- політравма черева та таза.
При поєднаній черепно-мозковій травмі є ураження головного мозку середнього або важкого ступеня тяжкості, а також – ушкодження опорно-рухового апарату та переломи ребер. Клінічно виявляються мозкові розлади, порушення гемодинаміки та дихальної функції, що супроводжують травматичний шок.
Для черепно-мозкової політравми характерні:
- амнезія;
- дезорієнтація;
- порушення симетрії рефлексів;
- неврологічна симптоматика.
Переломи черепа часто мають закритий характер і бувають комбінованими (ушкодження склепіння й основи черепа).
На практиці спеціалісти відділення травматології ЗОКЛ спостерігають два механізми переломів черепа:
І фаза – череп ламається через удар по голові;
ІІ та ІІІ фази – це поєднані пошкодження черепа, що виникають від удару головою чи при падінні.
При поєднаній травмі грудної клітини утворюється дихальна недостатність. Можливі масивні крововиливи та травматичний шок.
Політравма грудної клітини – це:
- дихальна недостатність;
- скупчення рідини чи повітря у грудній порожнині.
Для травми очеревини характерні внутрішньочеревна кровотеча або ушкодження порожнинного органу. Черепно-мозкова супутня травма проявляється мозковими розладами, травма грудей – дихальними патологіями, пошкодження опорно-рухового апарату – травматичним шоком.
При травмуванні черевного відділу виявляються:
- симптоми подразнення очеревини;
- особливості внутрішньої кровотечі
Травма опорно-рухового апарату – провідна при пошкодженнях таза, переломах хребта з пошкодженням спинного мозку, при відривах верхніх та (або) нижніх кінцівок. Серед супутніх травм – черепно-мозкові ушкодження легкого та середнього ступенів тяжкості, травми грудини й очеревини.
Для комбінованого травмування опорно-рухового апарату характерні:
- переломи;
- вивихи;
- розриви м’язів і сухожилля.
Головна небезпека цього виду поєднаного травмування – це можливе порушення функцій організму, важливих для життєдіяльності людини. Часто така патологія супроводжується травматичним шоком.
Зазначимо те, що травматологи виділяють «гострий період» поєднаного травмування, для якого характерні:
- травматичний шок (як самостійний патологічний процес);
- значна крововтрата та зрив адекватного кровопостачання органів і систем, що призводить до зниження серцевого викиду та до порушення регуляції судинного тонусу.
Під час травматичного шоку розподіл кровопостачання залежить від функціональної важливості органу. Так, менше страждає мозковий і коронарний кровотоки, а найбільше – рухові м’язи та шкірний покрив;
- пошкодження органів і жирова емболія.
Переважання одного з перерахованих вище процесів визначає клініку та тактику подальшого лікування пацієнта.
На практиці лікарі відділення травматології обласної лікарні Запоріжжя часто зустрічають переломи кісткового скелета та поранення органів грудної порожнини. Так, залежно від механізму ураження, переломи ребер поділяються на:
- прямі поєднані травми ребер (утворюються в області удару);
- непрямі (знаходяться на відстані від області удару);
- комбіновані.
Травма двох і більше областей без можливості визначення провідного ушкодження вважається найнебезпечнішим видом поєднаної травми.
Для фахівця важливо виявити та дослідити так зване «провідне ушкодження», що сприяє оперативному та якісному аналізу розвитку станів, які загрожують здоров’ю та життю пацієнта. Серед них:
- пригнічена свідомість;
- рясні зовнішні та внутрішні кровотечі;
- патологічний характер дихальних рухів
Що таке «травматичний шок»?
Травматичний шок – це патологічний процес, що гостро розвивається, який загрожує життю людини. Характеризується важкими порушеннями роботи ЦНС, систем кровообігу та дихання, обміну речовин в організмі.
Етіологічні фактори травматичного шоку:
- масивна крововтрата – панівний фактор травматичного шоку;
- виражений больовий синдром;
- дихальна недостатність;
- ендотоксемія (накопичення у крові та тканинах організму ендотоксинів – отруйних речовин);
- порушення працездатності систем та органів.
Ступені травматичного шоку:
- Легкий ступінь (свідомість збережена);
- Шок середнього ступеня (оглушення);
- Тяжкий ступінь (оглушення та сопор);
- Термінальний стан (кома).
Діагностика та лікування в обласній лікарні Запоріжжя
Для початку кожному травмованому пацієнту потрібна консультація зі спеціалістом обласної лікарні Запоріжжя. До приїзду бригади швидкої медичної допомоги переміщати постраждалого не можна. Це необхідно лише для порятунку людини.
В обласній лікарні Запоріжжя наша команда проведе якісну діагностику, що передбачає оцінку тяжкості політравми, виявлення конкретних пошкоджень, які загрожують здоров’ю та життю пацієнта. Спочатку лікарі вимірюють пульс, артеріальний тиск і проводять оперативний аналіз на визначення групи крові. У залежності від області травмування проводиться рентгенологічне дослідження.
УЗД необхідну у разі пошкодження черевної області. Рентген-дослідження – універсальний спосіб визначення переломів і зміщень.
Якщо необхідно, призначаються тонкі види дослідження політравми (біохімічний аналіз крові).
Після повноцінної діагностики пацієнту, який отримав політравму, потрібна протишокова терапія. Кровотечі зупиняються за допомогою джгута чи затиску. При внутрішньому крововиливі показане оперативне хірургічне втручання. Найчастіше операції потрібні при лікуванні комбінованої травми голови (здавлення мозку, внутрішньочерепні гематоми). Травми грудної порожнини передбачають дренування при пневмотораксі та гемотораксі.
Якщо у пацієнта діагностовані переломи, фахівці повністю знерухомлюють тіло, фіксуючи пошкоджені кінцівки. Лікування поєднаних травм має проводитись кількома фахівцями.
Після втручання пацієнт перебуває у палаті інтенсивної терапії. Людині призначається індивідуально підготовлений комплекс лікування політравми. Рекомендуються інфузія кровозамінників, медикаменти для відновлення функцій органів прокуратури та систем, заміна дренажу, перев’язки тощо. Усі показання залежать від виду пошкоджень та їхньої кількості.
Варто зазначити, що лікування поєднаної травми – це досить тривалий процес, який загрожує утворенням і розвитком ускладнень.
Головні завдання лікування та реабілітації при поєднаному травмуванні – це максимальне скорочення періоду системних гемодинамічних порушень під час гострої реакції організму на поєднану травму.
Правило «золотої години»
При отриманні поєднаної травми ефективність лікування повністю залежить від правильності та швидкості доставлення потерпілого до відділення травматології Запорізької обласної клінічної лікарні.
За годину після множинного травмування шанси на сприятливий результат значно зменшуються. При відсутності діагностики та лікування політравми з настанням кожної пів години можливості на виживання скорочуються втричі.
Традиційно, догоспітальна допомога – за лікарськими бригадами швидкої медичної допомоги. Необхідні заходи фахівці обласної лікарні Запоріжжя здатні виконувати як на місці події, так і під час транспортування до закладу.
Перше, що необхідно, – підтримати життєдіяльність організму, для чого потрібно зупинити кровотечі, при необхідності – застосувати кисень і (або) здійснити штучне дихання, непрямий масаж серця.
Наші спеціалізовані бригади здійснюють ШВЛ, декомпресію плевральної порожнини, внутрішньовенне введення кровозамінників і накладання протишокового костюма.
Важливе завдання – забезпечення безпеки під час вилучення постраждалого з місця події, для чого всі отримані переломи іммобілізують.
Відділення травматології Запорізької обласної клінічної лікарні відповідає вимогам, що необхідні для лікування пацієнтів, які мають поєднані травми:
- цілодобова готовність 24/7;
- оперативна діагностика у межах однієї медичної установи;
- необхідні обладнання, апаратура та інструментарій для проведення реанімаційних заходів;
- наявність у відділенні протишокового операційно-реанімаційного блоку;
- професійний персонал;
- комфорт і безпека;
- швидкість.
Іноді ж урятувати життя людини чи надати їй необхідну до прибуття професіоналів допомогу можете лише ви. Для цього потрібно знати про порядок проведення долікарських медичних заходів, а також – негайно звертатися до кращих фахівців регіону – до обласної лікарні Запоріжжя!
