Тромбофлебіт – це запалення стінок вен (флебіт), у яких формується тромб. Термін «тромбофлебіт» утворено від двох грецьких слів «thrombos» – потік крові та «phleps/phlebos» – вена.
Причини формування тромбів у судинах
Основними причинами формування тромбів у судинах є:
- уповільнення кровотоку венами (венозний стаз);
- підвищене згортання крові (гіперкоагуляція);
- порушення цілісності стінок вен.
Як правило, тромбофлебіт нижніх кінцівок є ускладненням варикозної хвороби та розвивається у розширених поверхневих венах ніг. Хворі на варикоз, які не стежать за своїм станом і не проводять відповідного лікування, мають 10-30-відсотковий ризик розвитку гострого тромбофлебіту ніг.
Тромбофлебіт вен нерідко розвивається на фоні хронічної венозної недостатності. При варикозі розвиток тромбофлебіту ніг провокується уповільненням кровотоку у розширених (варикозних) венах. Через застій крові утворюються тромби, які закорковують дрібні вени.
Важливим фактором є зміни, що відбуваються при варикозі з внутрішньою венозною стінкою: вона втрачає свої антитромботичні властивості. Тромбофлебіту передує стан – згущення крові та зміна її складу через застій, що призводить до підвищення її згортання.
Поштовхом до розвитку тромбофлебіту, навіть в ідеально здорових венах, можуть стати:
- онкологія (міграційний тромбофлебіт);
- запальні захворювання будь-яких внутрішніх органів;
- нейротрофічні розлади;
- інфекційні хвороби чи перехід на стінку вени запального процесу із рани;
- алергія;
- травми;
- ендокринні розлади;
- вагітність і пологи;
- гінекологічні операції (аборти) та будь-які хірургічні втручання.
Іноді тромбофлебіт ніг – це післяпологове ускладнення або ускладнення тривалої катетеризації вен (так званий постін’єкційний тромбофлебіт).
Тромб, як правило, розвивається на гомілці.
Якщо гострий тромбофлебіт нижніх кінцівок не лікувати, може розвинутись висхідна форма гострого тромбофлебіту. Тромби, що утворилися у венах, можуть розсмоктуватися. Однак в інших випадках можуть закоркувати судину та порушити кровообіг.
Процес тромбоутворення може поширюватись. Швидкість розповсюдження тромбозу різна. Вже протягом першої доби вся вена може бути тромбована, та часто процес розвивається повільніше.
Тромб також може відірватися та потоком крові бути віднесений до кровоносних судин інших органів, викликаючи закорковування цих судин і серйозні ускладнення (тромбоемболія легеневої артерії). Це найнебезпечніша форма тромбофлебіту. Тромб починає поширюватися нагору венами.
Вся небезпека гострого тромбофлебіту нижніх кінцівок при варикозі – вени розширені, клапани замикаються погано. Якщо шматочок тромбу відірветься, практично немає перешкод на шляху цього тромбу нагору. Ризик розвитку тромбоемболії легеневої артерії надзвичайно високий.
Як проявляється тромбофлебіт поверхневих вен?
Гострий тромбофлебіт поверхневих вен починається з болю у ногах, не дуже сильного. Болить шкіра в області підшкірних вен. Шкіра над венами червоніє, запалюється, стає теплішою. Спостерігається невелике підвищення температури – до 37,5. Рідко – до 38.
Через деякий час (зазвичай за 5-6 днів) температура повертається до норми чи залишається на рівні субфебрильної. Деякі тромбофлебіти нижніх кінцівок протікають без підвищення температури тіла. Супутній симптом тромбофлебіту поверхневих вен (його гострої форми) – це невеликий набряк тієї ноги, де сформувався тромб. Шкіра під час вен запалюється смугами. Потім проявляються ущільнені ділянки різної величини. Їхній розмір залежить від діаметра вен із тромбом. Ці ущільнені ділянки добре промацуються та насправді є тромбами. Ходьба також супроводжується хворобливістю.
Діагностика тромбофлебіту підшкірних вен
Для вірогідного підтвердження наявності тромбу, а також – для визначення характеристик його положення у вені, рівня поширення тромбу (чи не перейшов він на глибоку венозну систему?) та характеру (оклюзивний або не оклюзивний) застосовують ультразвукову доплерографію та ультразвукове дуплексне сканування.
Встановлений діагноз «гострий тромбофлебіт поверхневих вен» – це «наказ» до негайної госпіталізації до стаціонару, незалежно від того, чи потрібна операція.
Лікування гострого тромбофлебіту підшкірних вен
Існує два основні способи лікування гострого тромбофлебіту поверхневих вен – консервативний та хірургічний.
Консервативна терапія:
- постільний режим на весь гострий період тромбофлебіту, при якому хвора нога повинна знаходитись у піднесеному положенні;
- компресійна терапія (еластичне бинтування чи компресійний трикотаж);
- місцеве застосування мазей (гепаринова мазь, наприклад);
- призначення нестероїдних протизапальних препаратів, які також мають знеболювальну дію;
- флеботоніки (детралекс, троксерутин тощо);
- дезагреганти (ацетилсаліцилова кислота, пентоксифілін);
- фізіотерапія.
Хірургічне лікування
Основним показанням до оперативного лікування тромбофлебіту є наростання тромбу по ходу великої підшкірної вени вище за середню третину стегна або наявність тромбу в просвіті загальної стегнової або зовнішньої клубової вени, що підтверджено дуплексним скануванням.
Загальновизнаною операцією при висхідному тромбофлебіті великої підшкірної вени є операція Троянова-Тренделенбурга (перев’язування великої підшкірної вени).
Якщо ви займаєтеся самолікуванням варикозного тромбофлебіту, це загрожує для вашим здоров’ю та життю. Категорично заборонено самостійно призначати собі спазмолітики та проводити теплові процедури. Ці маніпуляції здатні спровокувати тромбоемболію у легеневу артерію.
При перших проявах тромбофлебіту слід звертатися до фахівця.
