«Як же у тебе так вийшло?» – Так ми зазвичай реагуємо, бачачи знайомих, які дбайливо притримують загіпсовану кінцівку. Чомусь прийнято вважати, що для того, щоб травмуватися обов’язково потрібні якісь особливі обставини: аварія, падіння з висоти, заняття в спортзалі. Але практика травматологів показує, що впасти і отримати найскладніший перелом можна, що називається, на рівному місці.
З такою прикрою випадковістю зіткнулася Раїса Василівна, мешканка с. Преображенка Оріхівського району. Жінка згадує, в той день на самопочуття не скаржилася, вранці вийшла на подвір’я, щоб навести порядок. Коли нахилялася за віником, у неї різко закрутилася голова і вона впала. Думала, що сильно забилася, але самостійно піднятися вже не змогла.
Єдине, що жінка пам’ятає про той момент – гострий, нестерпний біль. На допомогу їй прийшли чоловік і зять, які відразу ж викликали швидку. Раїсу Василівну доставили в Оріховську ЦРЛ, де медики діагностували у неї складний черезвертлюговий перелом стегна, а через два дні її перевезли до відділення травматології Запорізької обласної лікарні.
«У нас в районі мені могли тільки накласти гіпс, так як у них не було спеціального обладнання для лікування таких переломів, – розповідає Раїса Василівна. – Мій лікар наполягав на переведенні в Запорізьку обласну лікарню, говорив, що там мене за дві секунди поставлять на ноги, навіть після такої травми. Але я все відмовлялася, дуже переживала. Мені 77 років, вік уже не той для операції, але я все ж піддалася на вмовляння рідних, і мене перевели в область».
Уже тепер жінка розуміє, що лікарі і її близькі були абсолютно праві, адже якби не їхня наполегливість, вона ще кілька місяців була б прикута до ліжка через об’ємну гіпсову пов’язку на всю ногу.
Приклад блокуючого остеосинтезу гамма-стрижнем
Ольга Богдан, завідуюча відділенням травматології Запорізької обласної лікарні, розповідає, що завдяки новітній методиці, яку вони використовували оперуючи Раїсу Василівну, пацієнтка вже скоро повернеться до звичного способу життя.
«Ми використовували сучасну систему блокуючого остеосинтезу гамма-стрижнем, щоб зафіксувати кісткові фрагменти. Головна її перевага – відсутність обмежень руху: практично відразу після операції пацієнтка може навантажувати оперовану кінцівку. Це дуже підходить людям у віці. Крім того, використання подібної системи дозволяє уникнути великого розрізу в області введення стрижня », – коментує Ольга Вікторівна.
Операцію Раїса Василівна перенесла добре. Хоч і була в свідомості – лікарі використовували спинальную анестезію, ні болю, ні дискомфорту не відчувала. Зараз вона вже стає на милиці, зізнається, що поки страшнувато робити кроки, але до кінця пройти весь шлях відновлення їй допомагає надійна опора – її сім’я. Жінка каже, що персонал відділення і атмосфера в ньому теж сприяють успішній боротьбі з хворобою: «Ми тут всі лежимо, не рухаємося, але санітарочки і медсестри нам дуже допомагають. І принести, і подати, підтримати тих, хто тільки-тільки починає підніматися – завжди приходять на допомогу».
Скоро жінка поїде додому. На контрольному знімку через місяць буде видно, як прижилася конструкція, але через це Раїса Василівна абсолютно не переймається, адже стержні, які фіксують кісту, їй зовсім не заважають. Жінка дуже рада, що все таки прийняла правильне рішення: «Нехай у мене ще трохи паморочиться голова і без милиць я ще не можу, але відчуваю: я жива! Ще трохи і знову буду твердо стояти на ногах».
