Імунна система – це своєрідний «вартовий» нашого організму. В нормі вона захищає нас від чужорідних агентів, знищуючи патогенні мікроорганізми (віруси, бактерії тощо). За певних обставин імунітет помилково починає атакувати клітини свого організму як чужорідний агент, знищуючи їх. Так з’являються аутоімунні хвороби.
Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) – це хронічне захворювання щитоподібної залози запального генезу, при якому клітини імунної системи з невідомої причини «атакують» залозу, відбувається виражена лімфоїдна інфільтрація паренхіми та деструкція тироцитів (клітин щитоподібної залози).
Виділяють 2 форми патології АІТ:
- гіпертрофічний варіант (хвороба Хашимото) – це дифузне збільшення залози. Захворювання було відкрито й описано японським лікарем Хакару Хашимото у 1912 році; названо на його честь. Саме про цю форму ми сьогодні поговоримо більш детально, оскільки вона найчастіше зустрічається;
- атрофічна форма – залоза зменшена у розмірах, функція її помітно знижена.
Поширеність захворювання в Україні становить приблизно 3-11%. За статистикою, співвідношення жінок і чоловіків становить 10:1. У дітей хронічний тиреоїдит з’являється рідко, середній вік маніфестації патології складає 45-65 років.
Таке ендокринологічне захворювання, як хронічний аутоімунний тиреоїдит, вимагає кваліфікованої медичної допомоги – ендокринологи ЗОКЛ із радістю допоможуть у діагностиці та підборі лікування при цьому захворюванні!
Причини аутоімунного тиреоїдиту
На сьогодні немає точної інформації про причини розвитку зоба Хашимото, оскільки імунну систему вивчено не до кінця, а механізми аутоімунних патологій дуже складні.
Причиною АІТ може стати будь-який процес, що порушує цілісність залози та провокує попадання у кров її елементів (травми, запальні процеси, руйнування паренхіми щитоподібної залози радіоактивним йодом). Певну роль грають психічні травми, зв’язок з іншими аутоімунними захворюваннями, алергії. Серед факторів ризику варто виділити:
хронічні осередки інфекції в організмі;- безконтрольне вживання лікарських засобів (особливо – йоду);
- несприятлива екологічна ситуація;
- вагітність і пологи;
- перенесені вірусні хвороби у тяжкій формі;
- часті стреси.
Саме спадковість вважається найважливішим чинником ризику. Якщо у сім’ї є родичі із зобом, рекомендуємо ретельніше стежити за своїм здоров’ям і регулярно проходити обстеження у фахівців, навіть за відсутності симптомів.
Симптоми
Зоб Хашимото – характерні симптоми: збільшення розмірів щитоподібної залози, що при пальпації є щільною.
Тиреоїдит – це запальна патологія, але при цьому симптоми приховані, тому розпізнати хворобу складно. Хвороба розвивається повільно та поступово, тому тривалий час пацієнт не помічає змін у самопочутті.
Ознаки тиреоїдиту залежать від фази розвитку АІТ. У початковій стадії, що часто проходить без спостереження у лікаря, переважають симптоми гіпертиреозу (компенсаторна реакція на руйнування паренхіми залози, що провокує гіперфункцію щитоподібної залози, вивільнення гормонів у кровотік). Ознаки гіпертиреозу:
- збільшена щитоподібна залоза – збільшення розмірів шиї;
- офтмальмопатія («витрішкуватість») внаслідок набряку клітковини позаду очних яблук, що викликає їхнє «випинання» вперед;
- зниження ваги;
- підвищення температури;
- діарея;
- надмірна емоційність, дратівливість;
- тремтіння у руках;
- перебої у роботі серця;
- порушення сну, безсоння;
- підвищена пітливість;
- проблеми із концентрацією уваги;
- «припливи» почуття жару.
Через певний час настає фаза гіпотиреозу, що проявляється наступними симптомами:
- сонливість;
- сухість і блідість шкіри;
- випадання волосся, ламкість нігтів;
- набряклість обличчя та кінцівок;
- гіпотермія (знижена температура тіла), мерзлякуватість;
- проблеми із пам’яттю;
- закрепи;
- зниження частоти серцевих скорочень (брадикардія);
- депресія;
- підвищена стомлюваність;
- збільшення у вазі.
Особливості перебігу захворювання у дітей: серед молодих пацієнтів аутоімунний тиреоїдит Хашимото найчастіше діагностують у підлітковому віці (пік захворюваності припадає на 11-13 років). Крім перелічених вище симптомів, у дітей може зустрічатися пирхота у горлі, осиплість голосу, задишка, дискомфорт і почуття «грудка у горлі».
Аутоімунний тиреоїдит – симптоми у жінок при вагітності можуть не проявлятися, а деякі прояви жінка списує на особливості перебігу вагітності. Тому у таких випадках захворювання частіше діагностується випадково під час планових медичних оглядів. Іноді жінки самі помічають нехарактерне ущільнення в області щитоподібної залози. Крім того, АІТ небезпечний для здоров’я плода.
Не варто ігнорувати сигнали організму! За наявності найменших змін самопочуття негайно звертайтеся до ендокринолога – своєчасні діагностика та надання висококваліфікованої допомоги можуть урятувати життя!
Ускладнення тиреоїдиту
Несвоєчасне звернення до лікаря та недотримання рекомендацій фахівця можуть призвести до порушення функції інших органів і систем, а ще – до наступних наслідків:
- вітиліго – порушення пігментації шкіри, наявність «білих» плям;
- вторинне аутоімунне ураження надниркових залоз (хвороба Аддісона);
- хвороби хрящів і суглобів;
- цукровий діабет;
- лімфома щитоподібної залози (злоякісна пухлина).
Діагностичні методи виявлення АІТ
Обстеження пацієнта із підозрою на аутоімунний тиреоїдит у ЗОКЛ починається із консультації ендокринолога. Лікар уточнює симптоми, збирає анамнез хвороби, проводить зовнішній огляд і за допомогою пальпації визначає наявність/відсутність змін у структурі щитоподібної залози. Після цього лікар призначає лабораторні та інструментальні методи діагностики, які допоможуть поставити діагноз:
загальний та біохімічний аналізи крові із визначенням електролітного складу крові, ліпідограми, швидкості клубочкової фільтрації та рівня креатиніну;- аналіз крові на тиреоїдні гормони (тироксин, трийодтиронін, тиреотропний гормон) – зниження рівня Т3 та Т4 при підвищеному рівні ТТГ підтверджують діагноз гіпотиреозу;
- антитіла до тиреопероксидази, тиреоглобуліну та рецепторів тиреотропного гормону;
- УЗД щитоподібної залози.
Перелік діагностичних маніпуляцій може бути розширений і доповнений додатковими методами – все суто індивідуально. Діагностичний план підбирається лікарем персонально для кожного пацієнта (залежно від особливостей перебігу хвороби).
Лікування аутоімунного тиреоїдиту
На жаль, ефективної терапії, яка б допомогла вилікувати тиреоїдит Хашимото, на сьогодні не існує. Лікування тиреоїдиту спрямоване на стабілізацію стану пацієнта, зниження ризику ускладнень і на покращення якості життя. Медикаментозна терапія підбирається з урахуванням поточного стану хворого:
- при гіперфункції щитоподібної залози – медикаменти для профілактики ускладнень із боку серцево-судинної системи, за необхідності – тиреостатики;
- при гіпотиреозі – замісна гормональна регуляція (синтетичні гормони ЩЗ, дозування підбирається індивідуально та змінюється протягом курсу).
У певних випадках, якщо паренхіма щитоподібної залози сильно розростається та здавлює навколишні структури, або є підозра на злоякісну трансформацію, проводиться хірургічна операція – резекція (видалення) щитоподібної залози.
Впоратися із захворюванням народними методами або лише дієтою неможливо! Раціон і допоміжні препарати (вітаміни, БАДи) можуть позитивно впливати на самопочуття пацієнта, проте вони не замінять спеціальне лікування, підібране кваліфікованим фахівцем.
Контроль лікування? Після завершення курсу терапії та після досягнення стабілізації стану пацієнта необхідне постійне спостереження в ендокринолога. Пацієнт повинен мінімум 2 рази на рік відвідувати лікаря та проходити контрольні обстеження, які допоможуть контролювати перебіг хвороби та своєчасно виявити погіршення стану.
Профілактика
Аутоімунний тиреоїдит вважається захворюванням, поширеність якого зростає через техногенне забруднення навколишнього середовища, тому основна профілактика має бути спрямована на поліпшення екології. Але ж це від мене не залежить, скажете ви, та матимете рацію. Що можете зробити саме ви, щоб знизити ризик розвитку аутоімунного тиреоїдиту?
- Харчування – рекомендується дотримуватись дієти, яка перекриває добову потребу організму в йоді (150 мкг/добу).
- Вживання БАДів, вітамінів, лікарських препаратів – лише під контролем спеціаліста! Не займайтеся самолікуванням!
- Здоровий спосіб життя. Хоч і не встановлена пряма залежність від ожиріння, куріння чи вживання алкоголю із розвитком зоба Хашимото, все ж таки рекомендується підтримувати здоров’я організму фізичною активністю та відмовою від шкідливих звичок.
- Планові огляди у лікаря – своєчасні діагностика та лікування хронічних хвороб і вірусних інфекцій допомагають імунітету функціонувати правильно.
Ендокринологія у ЗОКЛ – чому нам довіряють?
Експертність. Ми співпрацюємо виключно із найкращими спеціалістами Запоріжжя. Наші лікарі регулярно проходять підвищення кваліфікації, беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конференціях і вивчають нові сучасні методики боротьби з ендокринопатіями.- Комплексний підхід. Пацієнти ЗОКЛ отримують повний спектр медичних послуг: на базі клініки можна отримати консультації вузькопрофільних фахівців усіх галузей медицини, пройти повну діагностику, за необхідності – хірургічне лікування будь-якої складності.
- Сервіс вищого рівня. Ми намагалися створити для пацієнта максимально комфортні умови (починаючи від прийому лікаря до перебування у стаціонарі).
- Чесна політика. Лікарі ЗОКЛ не зацікавлені у призначенні непотрібних аналізів і досліджень. Наша мета – стати вашим надійним медичним партнером, якому ви могли б довірити своє життя.
Ми гарантуємо конфіденційність, економію часу, нервів і коштів пацієнта. Кваліфікована допомога висококласних ендокринологів має бути доступна кожному жителю та гостю Запоріжжя. Ми – пряме підтвердження цієї тези!
