Гермінома головного мозку – це дізонтогенетичне новоутворення, що відноситься до досить рідкісних типів пухлин, тому що є наслідком порушення ембріонального розвитку плода. Утворення локалізується у глибинних структурах головного мозку та у 80% випадків є злоякісним, має агресивний перебіг і схильність до метастазування в усі органи.
Ця унікальна пухлина розвивається при неправильній закладці з ембріональних тканин або жовчного мішка на початкових етапах розвитку ембріона (I триместр вагітності). Найчастіше утворення вражає пінеальну область мозку, та навіть – шишкоподібне тіло, гіпофізарну структуру та III шлуночок. Пухлина пінеальної області діагностується більш ніж у половині клінічних випадків. Частіше гермінома – це одиничне утворення, та у 1⁄4 випадків має множинний характер.
Причини розвитку герміноми головного мозку
Зароджуючись внутрішньоутробно, захворювання здебільшого маніфестує у дітей і підлітків віком 10-20 років, частіше – у хлопчиків і молодих чоловіків. Доброякісні пухлини часто проходять без симптомів і виявляються після 20-30 років.
Причинами, які викликають внутрішньоутробну мутацію генів, що відповідають за формування плода, є різні фактори несприятливого впливу, що вражають ембріон через організм матері:
- радіоактивне опромінення;
- куріння та зловживання алкоголем;
- різні інтоксикації;
- контакт із канцерогенними речовинами;
- вірусні та інфекційні захворювання в анамнезі;
- приймання певних медикаментів безпосередньо до та під час вагітності.
Для своєчасної діагностики герміноми головного мозку заповніть онлайн форму зворотного зв’язку і запишіться на прийом до нейрохірурга обласної лікарні Запоріжжя.
Симптоми герміноми головного мозку
Говорячи про основні прояви захворювання, очевидна їхня залежність від локалізації пухлини.
Пухлина у дні шлуночка зі збільшенням порушує відтік ліквору, наслідком є гідроцефалія. У хворого спостерігаються ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску: тупий головний біль, нудота, що не залежить від приймання їжі, іноді – блювота. У важких випадках з’являються напади епілепсії та непритомність. Утворення поблизу III шлуночка супроводжується інтенсивним головним болем, який ніби розпирає, відчуттям тиску в очах, нудотою та блюванням.
Гермінома хіазмально-селярної області через близькість до зорових нервів часто проявляється порушеннями зорових функцій: гострота зору знижується, з’являється нечіткість видимої картинки, може порушитися поле зору, з’явиться косоокість, двоїння.
Розташування пухлини в області гіпофізу впливає на вироблення гормонів, що зумовлює розвиток різних патологій ендокринної системи (порушення росту, менструального циклу у жінок, ановуляція, статева дисфункція, нецукровий діабет, зниження потенції у чоловіків).
Гермінома головного мозку може супроводжуватися психоемоційними розладами.
Діагностика герміноми головного мозку
Своєчасно визначити цей вид пухлин глибинних структур головного мозку проблематично через відсутність клінічних симптомів на початку захворювання. З появою перших проявів патології важливо прийти на консультацію до фахівця. З цією проблемою можна звернутися до Запорізької обласної клінічної лікарні. У відділенні неврології та нейрохірургії можна пройти комплексну діагностику із подальшим лікуванням виявленого захворювання.
Нейроонкологія в обласній лікарні Запоріжжя – це унікальний для всього регіону напрямок роботи. Фахівці відділення – єдині лікарі в області, які проводять оперативне лікування пухлин доступних локалізацій.
Під час першого візиту лікар проводить детальне опитування, з’ясовує скарги пацієнта та хронологію їхньої появи, після – оглядає хворого, оцінює необхідні неврологічні рефлекси.
Складність у визначенні такої пухлини полягає у тому, що її тканини слабо виражені та тлі здорових. Тому поставити чи спростувати діагноз «гермінома головного мозку» може тільки кваліфікований спеціаліст, призначивши низку досліджень:
- ехоенцефалографія визначає підвищений внутрішньочерепний тиск, також, за наявності великого утворення, серединні частини мозку зміщуються убік, що помітно під час обстеження;
- МРТ і комп’ютерна томографія допомагають розпізнати новоутворення, оцінити його поширеність організмом, локалізацію, структуру й обсяг, поширення на сусідні тканини;
- біохімічний аналіз крові, завдання якого – визначити маркери пухлинного процесу (плацентарна лужна фосфатаза, альфа-фетопротеїн, хоріонічний гонадотропін);
- стереотаксична біопсія – це малоінвазивний хірургічний метод, який дозволяє взяти частину патологічної тканини з подальшим дослідженням для визначення структури та характеру утворення;
- морфологічне дослідження пухлини проводиться після хірургічного видалення (якщо втручання показане).
Попередньо записавшись на прийом, можна пройти дослідження в обласній клініці Запоріжжя. Заповніть онлайн форму та фахівці нашого кол центру зв’яжуться з Вами через кілька хвилин.
Лікування герміноми головного мозку
Лікування або нівелювання мозкової герміноми проводиться такими способами:
- хірургічна операція;
- променева терапія;
- хіміотерапія;
- симптоматичне лікування.
Хірургічний метод лікування є основною методикою, завдання якої – усунути пухлину. Застосування втручання можливе лише у незначній частині клінічних випадків. Нейрохірурги обласної лікарні Запоріжжя, вирішуючи питання щодо можливості видалення новоутворення, керуються такими принципами, як місце пухлини та можливість доступу до неї, кількість утворень та їхні розміри. Операції на серединних структурах головного мозку вважаються одним із найскладніших, тому роботу нейрохірурга можна порівняти з ювелірною, оскільки вибрати правильний доступ до пухлини та провести процедуру можуть лікарі найвищої кваліфікації.
Хірургічне втручання протипоказане, якщо пухлина характеризується дисемінованим зростанням або неоперабельним розташуванням – застосовують спрямовану променеву терапію та хіміотерапію. Такі методи є додатковим заходом для операції при виявленні герміноми головного мозку злоякісного характеру.
Променева терапія спрямована на придушення вогнища герміноми. Якщо новоутворення має невеликий розмір, на допомогу приходить стереотаксична радіохірургія. Процедура полягає в одноразовому спрямованому опроміненні пухлини високою дозою випромінювання з мінімальним торканням здорових тканин мозкових структур. Побічною дією променевого лікування є підвищення ризиків виникнення побічних ускладнень від променевого впливу на мозок. При цьому правильний підбір дози забезпечує виживання пацієнтів до 97%.
З променевою дією часто поєднується хіміотерапія, що значно покращує ефект і знижує променеве навантаження. Успішне застосування хіміопрепаратів, правильні їхній підбір і дозування пришвидшують повернення пацієнту уваги та пам’яті, покращують емоційний стан людини, позитивно впливають на сон.
Симптоматична терапія полягає у призначенні препаратів для зниження набряку, усунення больового синдрому, профілактики порушень з боку ШКТ. З появою епілептичних нападів призначається протисудомне лікування.
Тактика лікування, застосування того чи іншої методу – все це визначається, виходячи з характеристик пухлини, а ще – з орієнтацією на вік пацієнта.
Прогноз і профілактика
Гермінома головного мозку належить до того виду новоутворень, які відрізняються відносно сприятливим прогнозом. За статистикою онкологів обласної клінічної лікарні Запоріжжя, гермінома головного мозку добре піддається лікуванню хіміопрепаратами й опроміненню.
Якщо ви або ваші близькі відчуваєте тривожні симптоми, які можуть вказувати на будь-які захворювання головного мозку, не відкладайте візит до фахівця! Чим раніше поставлений діагноз, тим швидше буде розпочато ефективне лікування!
Гермінома головного мозку – це дизонтогенетичне новоутворення, що відноситься до рідкісних типів пухлин, тому що є наслідком порушення ембріонального розвитку плода. Утворення локалізується у глибинних структурах головного мозку та у 80% випадків є злоякісним, має агресивну течію та схильність до метастазування в усі органи.
Причинами, що викликають внутрішньоутробну мутацію генів, які відповідають за формування плода, є різні фактори несприятливого впливу, що діють на ембріон через організм матері:
· радіоактивне опромінення;
· куріння та зловживання алкоголем;
· різні інтоксикації;
· контакт із канцерогенними речовинами;
· вірусні та інфекційні захворювання в анамнезі;
· приймання певних медикаментів до та під час вагітності.
Говорячи про основні прояви захворювання, очевидна їхня залежність від локалізації пухлини.
Пухлина у дні шлуночка зі збільшенням порушує відтік ліквору. Наслідком є гідроцефалія. У хворого спостерігаються ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску: тупий головний біль, нудота, що не залежить від приймання їжі, іноді – блювота. У важких випадках з’являються напади епілепсії та непритомність. Утворення поблизу III шлуночка супроводжується інтенсивним розпираючим головним болем, відчуттям тиску в очах, нудотою та блюванням.
Гермінома хіазмально-селярної області через близькість до зорових нервів часто проявляється порушеннями зорових функцій: гострота зору знижується, з’являється нечіткість видимої картинки, може порушитися поле зору, з’явитися косоокість, двоїння.
Розташування пухлини в області гіпофізу впливає на вироблення гормонів, що призводить до розвитку різних патологій ендокринної системи (порушення розвитку, менструального циклу у жінок, ановуляція, статева дисфункція, нецукровий діабет, зниження потенції у чоловіків).
Гермінома мозку може супроводжуватися психоемоційними розладами.
Складність у визначенні такої пухлини полягає у тому, що її тканини слабо виражені (у порівнянні зі здоровими). Тому поставити чи спростувати діагноз «гермінома головного мозку» може лише кваліфікований спеціаліст, призначивши низку досліджень:
· ехоенцефалографія визначає підвищений внутрішньочерепний тиск, також, за наявності великого утворення, серединні частини мозку зміщуються вбік, що помітно під час обстеження;
· МРТ і комп’ютерна томографія допомагають розпізнати новоутворення, оцінити його поширеність, локалізацію, структуру та обсяг, розростання на сусідні тканини;
· біохімічний аналіз крові, завдання якого – визначити маркери пухлинного процесу (плацентарна лужна фосфатаза, альфа-фетопротеїн, хоріонічний гонадотропін);
· стереотаксична біопсія – це малоінвазивний хірургічний метод, який дозволяє взяти частину патологічної тканини з подальшим дослідженням для визначення структури та характеру утворення;
· морфологічне дослідження пухлини проводиться після хірургічного видалення (якщо втручання показане).
Лікування або нівелювання мозкової герміноми проводиться такими способами:
· хірургічна операція;
· променева терапія;
· хіміотерапія;
· симптоматичне лікування.
Хірургічний метод лікування є основною методикою, завдання якої – усунути пухлину. Застосування втручання можливе лише у незначній частині клінічних випадків. Нейрохірурги обласної лікарні Запоріжжя, розв’язуючи питання щодо можливості видалення новоутворення, керуються такими принципами, як місце пухлини та можливість доступу до неї, кількість утворень та їхні розміри. Операції на серединних структурах головного мозку вважаються одними з найскладніших, тому роботу нейрохірурга можна порівняти з ювелірною, оскільки вибрати правильний доступ до пухлини та провести процедуру можуть лікарі вищої кваліфікації.
Хірургічне втручання протипоказане, якщо пухлина характеризується дисемінованим зростанням або неоперабельним розташуванням – застосовують спрямовану променеву терапію та хіміотерапію. Такі методи є додатковим заходом для операції при виявленні герміноми головного мозку злоякісного характеру.
Променева терапія спрямована на придушення вогнища герміноми. Якщо новоутворення має невеликий розмір, на допомогу приходить стереотаксична радіохірургія. Процедура полягає в одноразовому спрямованому опроміненні пухлини високою дозою випромінювання з мінімальним торканням здорових тканин мозкових структур. Побічною дією променевого лікування є підвищення ризиків виникнення ускладнень від променевого впливу на мозок. У цьому випадку правильний підбір дози забезпечує виживання пацієнтів до 97%.
З променевою дією часто поєднується хіміотерапія, що значно покращує ефект і знижує променеве навантаження. Успішне застосування хіміопрепаратів, правильні їхній підбір і дозування прискорюють повернення пацієнту уваги та пам’яті, покращують емоційний стан людини, позитивно впливають на сон.
Симптоматична терапія полягає у призначенні препаратів для зниження набряку, усунення больового синдрому, профілактики порушень з боку ШКТ. З появою епілептичних нападів призначається протисудомне лікування.
Тактика лікування, застосування того чи іншої методу – все це визначається, виходячи з характеристик пухлини, а ще – з орієнтацією на вік пацієнта.
