Еректильна дисфункція, на відміну від інших проблем зі здоров’ям чоловіка, займає особливе місце. Через інтимний характер патології візит до лікаря відкладається, застосовуються «чудодійні» препарати та з’являється надія на те, що патологія «пройде». Та стан чоловіка погіршується. Повернути повноцінне сексуальне життя можливо. Сучасне лікування еректильної дисфункції здатне допомогти навіть у дуже складних випадках.
Еректильна дисфункція (ЕД) – це збій ерекції, коли чоловік неспроможний до повноцінного статевого акту. Жорсткість, об’єм і форма пеніса не дозволяють це зробити навіть при сильному збудженні. Ерекція вважається нормальною, якщо сексуальна близькість має завершення. Коли ланцюжок фізіологічних процесів порушується, наприклад, виникають проблеми з ерекцією, відсутні сім’явипорскування чи/та оргазм, інші зміни, йдеться про дисфункцію.
Фізіологічно під час акту у статевому члені одночасно посилюється приплив артеріальної крові та скорочуються поперечні м’язи промежини та простати. Завдяки переповненню кров’ю порожнин печеристих тіл відбувається ерекція. При цьому губчасте тіло напружується слабше, тому викид сперми відбувається без перешкод.
Важливо!
Часто проблеми з ерекцією називають «імпотенцією». Однак, імпотенція – це повне статеве безсилля, коли можливості чоловіка не дозволяють здійснити статевий акт (спостерігається повна відсутність еякуляції чи оргазму). Діагноз «імпотенція» трапляється досить рідко (часто йдеться про дисфункцію).
Причини та види еректильної дисфункції
Еректильна дисфункція часто поєднується з іншими захворюваннями або психічними особливостями чоловіка (як самостійна недуга зустрічається рідко).
Виділяють дві основні групи причин, що призводять до дисфункції:
- Органічні причини обумовлені фізіологічними перешкодами. Сюди відносять захворювання сечостатевої системи (провідне місце займає простатит), серцево-судинні патології (характерні для чоловіків зрілого віку), цукровий діабет і гормональні розлади. Негативно на еректильній функції позначаються вроджені та набуті захворювання, а також – травми статевих органів, хвороба Пейроні. Негативно впливають і шкідливі звички (вживання алкоголю та наркотиків, тютюнова залежність).
- Психогенні (функціональні) причини зводяться до психоемоційної нестабільності, що спричинена стресом, неврозом, тривожністю, хронічною втомою чи психологічною травмою. Часто психогенні порушення є наслідком невдалого статевого акту чи неадекватної поведінки жінки під час сексу.
Трапляються змішані причини, коли у чоловіка є проблеми і фізичного, і психоемоційного характеру.
Виходячи з причин, які викликають порушення ерекції, розрізняють такі типи захворювання:
- психогенна дисфункція;
- органічна (простатична);
- ендокринна дисфункція;
- судинна.
Невтішна статистика
За статистикою фахівців обласної клінічної лікарні Запоріжжя, в Україні від еректильної дисфункції страждають від 2 до 4 млн чоловіків. Порушення ерекції, тією чи іншою мірою, мають близько 40% чоловіків віком від 40 до 55 років і 10% – від 20 до 30. У віці 60+ патологія зустрічається частіше. Проте, лише 2-3 особи із 10 звертаються за допомогою до лікаря. Інші залишаються наодинці з проблемою.
Які симптоми повинні насторожити чоловіка?
Аби уникнути незворотних змін, які настають за відсутності своєчасного та якісного лікування, звертатися до лікаря потрібно за наявності наступних ознак:
- відсутність ерекції вранці після сну;
- еякуляція під час акту досить прискорена;
- при сильному збудженні статевий член під час коїтусу залишається м’яким, його розміри не збільшуються;
- під час мастурбації досягти повноцінної ерекції неможливо (раніше подібна проблема не спостерігалася);
- зниження сексуального бажання;
- порушення оргазму.
Часто чоловік списує це фіаско на втому, стрес або алкоголь. При повторенні та посиленні симптомів пацієнт розуміє: проблема існує!
Коли треба бити на сполох?
За наявності тривожних симптомів протягом більш ніж двох місяців, а також – коли проблеми з ерекцією спостерігаються частіше, ніж у чверті випадків контактів, потрібно обов’язково звертатися до лікаря за консультацією. Чим раніше проведені діагностика та терапія, тим легше будуть усунені проблеми сексуального характеру.
Діагностика еректильної дисфункції
Лікуванням захворювань чоловічої статевої сфери займаються уролог та андролог-сексолог.
За статистикою фахівців відділення урології Запорізької обласної клінічної лікарні, основною причиною звернення за допомогою стає ситуація, коли спостерігається повний розлад процесу збудження пеніса (навіть при значному сексуальному збудженні наповнення кров’ю печеристого тіла не відбувається).
Правильна діагностика еректильної дисфункції починається з розмови з пацієнтом і проведення фізикального огляду пеніса та яєчок, аби перевірити чутливість нервів органу. Додатково призначаються ультразвукова фармакодоплерографія статевого члена (для оцінки кровопостачання), лабораторні аналізи.
Необхідно здати низку клінічних аналізів крові для діагностики цукрового діабету, атеросклерозу та гіпогонадизму, що провокують порушення ерекції. Досліджується рівень статевих гормонів. За наявності проблем серцево-судинної та ендокринної систем пацієнт обстежується фахівцями за напрямками.
При підозрі на психогенну дисфункцію проводиться психологічний тест (для визначення стресу, депресії, які можуть викликати еректильну дисфункцію).
Лікування еректильної дисфункції
Сучасна андрологія має широкий вибір методик медикаментозного та хірургічного лікування, завдяки чому вилікувати ЕД вдається практично у 90% випадків.
Розробляючи тактику лікування, андрологи та урологи Запорізької обласної клінічної лікарні практикують ступеневий підхід, який передбачає поетапне застосування методів. Кожен підбирається індивідуально, починаючи із щадного (змінюється при неефективності або нестерпності пацієнтом).
Успішне лікування ЕД залежить від причини, які спричинила хворобу. Якщо причина визначена, та вона є виліковною, всі дії спрямовуються на її усунення.
Якщо порушення ерекції спричинене запальними захворюваннями органів статевої системи, призначається антибактеріальна, противірусна чи протигрибкова терапія. Для прикладу, еректильна дисфункція при простатиті – одна з найбільш поширених форм ЕД. У цьому випадку всі дії будуть спрямовані на лікування простатиту (ефективність показує масаж простати).
При гормональних порушеннях призначаються препарати, що регулюють рівень гормонів в організмі (насамперед – тестостерону). При варикозному розширенні вен лікування еректильної дисфункції починають із препаратів, які тонізують вени.
Поліпшити потенцію, коли захворювання несе психогенний характер, допомагає психотерапія. Це робота із психологом і сексологом, що дозволяє чоловікові розв’язати психологічні проблеми, знімає блоки, які перешкоджають нормальному виконанню сексуальної функції.
Медикаментозне лікування еректильної дисфункції включає:
- застосування препаратів із групи інгібіторів ферменту фосфодіестерази;
- інструментальні методики (вакуумні еректори);
- інтракавернозні ін’єкції – це введення у печеристі тіла або уретру спеціальних судиннорозширювальних препаратів;
- УХТ – ударно-хвильова терапія статевого члена, що повертає стінкам судин еластичність і сприяє відновленню кровопостачання;
- магнітолазерна терапія;
- озонотерапія.

Іноді чоловікові може допомогти лише хірургічна операція. Залежно від форми та причини еректильної дисфункції виконуються такі втручання:
- перев’язування глибокої вени пеніса;
- артеріальне шунтування;
- ендопротезування при склерозуванні чи рубцевих змінах статевого члена;
- операція щодо реконструкції кровотоку пеніса у разі посттравматичної артеріогенної ЕД.
Важливо!
Лікування еректильної дисфункції потрібно проводити обов’язково, оскільки, за відсутності нормальної кількості та якості статевого життя, у сечостатевій системі чоловіка розвиваються застійні та запальні процеси (хронічний простатит, епідидиміт, везикуліт, наприклад).
Профілактика
Запобігти еректильному порушенню можна, якщо виконувати профілактичні заходи. Вони зводяться до уважного ставлення до свого здоров’я та своєчасного лікування хронічних захворювань.
Важливо:
- не зловживати алкоголем і відмовитися від куріння;
- худнути за наявності зайвої ваги;
- дотримуватись активного способу життя;
- контролювати співвідношення роботи, відпочинку та сну (фізична перевтома чоловіка негативно позначається на його сексуальних можливостях).
Лікування еректильної дисфункції в Запоріжжя
Через страх почути невтішні діагноз і прогноз більшість чоловіків не поспішає звертатися до лікаря, залишаючись наодинці зі своєю проблемою. Проте, втрата чоловічої сили набирає обертів, а ситуація ускладнюється.
Фахівці відділення урології Запорізької обласної клінічної лікарні щодня доводять пацієнтам: еректильна дисфункція – це патологія, яку можна подолати, яка не має шансів стати причиною важкої емоційної кризи та проблем зі здоров’ям!
Андрологи ЗОКБ індивідуально розробляють плани терапії, що повертає гармонію та яскравість інтимної близькості.
Еректильна дисфункція часто поєднується з іншими захворюваннями або психічними особливостями чоловіка (як самостійна недуга зустрічається рідко).
Виділяють дві основні групи причин, які призводять до еректильної дисфункції:
· Органічні причини зумовлені фізіологічними перешкодами. Сюди відносять захворювання сечостатевої системи (провідне місце займає простатит), серцево-судинні патології (характерні для чоловіків зрілого віку), цукровий діабет і гормональні розлади. Негативно на еректильній функції позначаються вроджені та набуті захворювання, а також – травми статевих органів, хвороба Пейроні. Негативно впливають і шкідливі звички (вживання алкоголю та наркотиків, тютюнова залежність).
· Психогенні (функціональні) причини зводяться до психоемоційної нестабільності, що спричинена стресом, неврозом, тривожністю, хронічною втомою чи психологічною травмою. Часто психогенні порушення є наслідком невдалого статевого акту чи неадекватної поведінки жінки під час сексу.
Трапляються змішані причини, коли у чоловіка є проблеми і фізичного, і психоемоційного характеру.
Щоб уникнути незворотних змін, які настають за відсутності своєчасного та якісного лікування, звертатися до лікаря потрібно за наявності наступних ознак:
· відсутність ерекції вранці після сну;
· еякуляція під час акту є досить прискореною;
· при сильному збудженні статевий член під час коїтусу залишається м’яким, його розміри не збільшуються;
· під час мастурбації досягти повноцінної ерекції неможливо (раніше подібна проблема не спостерігалася);
· зниження сексуального бажання;
· порушення оргазму.
За наявності тривожних симптомів протягом більш ніж двох місяців, а також – коли проблеми з ерекцією спостерігаються частіше, ніж у чверті випадків контактів, потрібно обов’язково звертатися до лікаря за консультацією. Чим раніше проведено діагностику та терапію, тим легше буде усунуто проблеми сексуального характеру.
Сучасна андрологія має широкий вибір методик медикаментозного та хірургічного лікування, завдяки чому вилікувати ЕД вдається практично у 90% випадків.
Медикаментозне лікування еректильної дисфункції включає:
· застосування препаратів із групи інгібіторів ферменту фосфодіестерази;
· інструментальні методики (вакуумні еректори);
· інтракавернозні ін’єкції – це введення у печеристі тіла або уретру спеціальних судинно-розширювальних препаратів;
· УВТ – ударно-хвильова терапія статевого члена, що повертає стінкам судин еластичність і сприяє відновленню кровопостачання;
· магнітолазерна терапія;
· озонотерапія.
Іноді чоловікові може допомогти лише хірургічна операція. Залежно від форми та причини еректильної дисфункції виконуються такі втручання:
· перев’язування глибокої вени пеніса;
· артеріальне шунтування;
· ендопротезування при склерозуванні чи рубцевих змінах статевого члена;
· операція з реконструкції кровотоку пеніса у разі посттравматичної артеріогенної ЕД.
Запобігти еректильній дисфункції можна, якщо виконувати профілактичні заходи. Вони зводяться до уважного ставлення до свого здоров’я та своєчасного лікування хронічних захворювань.
Важливо:
· не зловживати алкоголем і відмовитися від куріння;
· худнути за наявності зайвої ваги;
· дотримуватись активного способу життя;
· контролювати співвідношення роботи, відпочинку та сну (фізична перевтома негативно впливає на сексуальні можливості).