Інфекційний ендокардит (ІЕ) – це інфекція ендокарда (внутрішньої порожнини серця). Поразка (бактеріальна, стрептококова або стафілококова, грибкова) проявляється гарячковим синдромом, шумом у серці, петехіями (шкірні висипання та точкові крововиливи), анемією та вегетаціями на ендокарді.
Чоловіки частіше одержують діагноз «інфекційний ендокардит», ніж жінки. Патологія зустрічається у дітей. Групу ризику поповнюють люди, які вживають внутрішньовенні наркотичні засоби, з ослабленим імунітетом, а також – пацієнти зі штучними клапанами серця або іншими внутрішньосерцевими пристроями.
Класифікація ІЕ
Підгострий інфекційний ендокардит розвивається непомітно, повільно прогресуючи. Джерело інфекції часто не виявляється. Збудники захворювання серця – це стрептококи (частіше: зелений, мікроаерофільний, анаеробний, стрептококи групи D, ентерококи).
Стрептококовий підгострий ендокардит розвивається на уражених клапанах після бактеріємії, що проходила без симптомів, через інфекції періодонту, гастроінтестинальні та урогенітальні інфекції.
Симптоми підгострого інфекційного ендокардиту:
- субфебрильна лихоманка – підвищена температура тіла, що не збивається (37,1 – 38,0 °C);
- нічна пітливість;
- слабкість;
- задишка;
- озноб;
- блідість;
- загальне нездужання;
- різка втрата ваги;
- клапанна недостатність;
- підвищення частоти серцевих скорочень (помірне);
- емболія сітківки (круглі геморагічні ушкодження сітківки із так званими «плямами Рота» («крововиливи у сітківку з білим центром»));
- петехії на верхній половині тулуба, кон’юнктиві та слизових оболонках. Також з’являються вузлики Ослера (опуклі утворення червоного кольору на долонях і стопах, а також – на подушечках пальців), плями Джейнуея (геморагічні буро-синюшні плями на долонях і підошвах), а також – підноготні крововиливи;
- порушення роботи ЦНС;
- ниркова та селезінкова емболії (повне чи часткове закорковування судин).
Гострий бактеріальний ендокардит розвивається та прогресує оперативно. Джерело інфекції легко виявляється. Збудники – це золотистий стрептокок, гемолітичний стрептокок групи А, пневмокок або гонокок.
Гостра стадія інфекційного ендокардиту розвивається на клапанах і проявляється такими симптомами:
- лихоманка;
- інтоксикація;
- серцеві шуми;
- болі у суглобах;
- розвиток септичного шоку;
- гнійний менінгіт (рідкісні випадки).
Також фахівцями виділяються первинний гострий інфекційний ендокардит та вторинний інфекційний ендокардит.
Інфекційний ендокардит протезованого клапана – це не більше 3% від загальної кількості випадків виявлення ІЕ.
Захворювання розвивається після заміни аортального клапана частіше, ніж при протезуванні мітрального. Збудники – бактерії, резистентні до протимікробних препаратів, і стрептокок. Симптоматика інфекційного ендокардиту протезованого клапана аналогічна гострому ІЕ.
Окремо виділяються ендокардит, пов’язаний із внутрішньовенною наркоманією, а також – внутрішньолікарняний інфекційний ендокардит (це наслідки ін’єкцій, гемодіалізу та хіміотерапії, для прикладу), грибковий ендокардит, що зустрічається серед пацієнтів, які приймають антибіотики широкого спектра дії.
Увага! При інфекційному ендокардиті у пацієнта розвивається поліпозно-виразкове ураження серця, що супроводжується системними запаленнями та серцевою недостатністю, що прогресує; утворюються тромби і так звані «імунні комплекси». Останні запускають різноманітні запальні процеси в організмі, через що ушкоджуються тканини.
Причини виникнення та розвитку інфекційного ендокардиту
Інфекційний ендокардит викликають різноманітні мікроскопічні грибки та бактерії.
Здорове серце стійкіше до інфекції (постійний кровотік запобігає осіданню бактерій і грибів на ендокард). Для розвитку інфекційного ендокардиту потрібні дві умови:
- Аномалія ендокарда.
- Наявність мікроорганізмів у русі крові (бактеріємія).
Найчастіше інфекційний ендокардит вражає ліві відділи серця (мітральний та аортальний клапани). Не більше 20% клінічних випадків, за статистикою кардіологів ЗОКЛ, це патологія правих відділів (трикуспідальний або пульмональний клапани).
Звідки беруться бактерії?
Мікроорганізми, які провокують інфекційний ендокардит, потрапляють з віддалених вогнищ інфекції (запалення сечовивідних шляхів і шкірний абсцес, запалення ясен). Бактерії вражають ендокард і через очевидні шляхи (місця, де проводилися ін’єкції медикаментів або наркотиків).
Збудники різняться за місцем інфікування, джерелом бактеріємії та факторами ризику, проте 80-90% клінічних випадків – це дія стрептококів і Staphylococcus aureus (золотистий стафілокок).
Механізм розвитку інфекційного ендокардиту:
- Бактеріємія. Мікроорганізми присутні в крові: підвищується температура тіла, з’являється слабкість, частішає пульс і порушується згортання крові.
Деякі фахівці стверджують, що неушкоджений ендокард стійкий до інфекцій. Механічні ушкодження – причина виникнення мікроскопічних тромбів, до яких і кріпляться бактерії. Підсумок цього процесу – інфекційний ендокардит.
- Адгезія, коли мікроорганізми кріпляться до аномального чи пошкодженого ендотелію за допомогою поверхневих адгезинів.
- Колонізація – розвивається запалення, що призводить до утворення та відриву вегетацій.
Після відокремлення вегетації відбувається затикання ними кровоносних судин (емболія), що призводить до відмирання тканин через порушення струму крові.
Ускладнення інфекційного ендокардиту
Локальні:
- абсцеси міокарда з руйнуванням тканин і з порушенням провідності;
- важка клапанна регургітація (зворотний рух крові), що призводить до серцевої недостатності та смерті через ураження мітрального або аортального клапана;
- аортит (запалення аорти);
- абсцеси клапанного кільця, обструктивні вегетації, грибкові аневризми (характерні для пацієнтів із клапанами-протезами).
Системні:
- так звані «імуноопосередковані небажані явища» та аутоімунні прояви;
- емболія шкірного покриву та сітківки ока;
- ураження правих камер серця – розвиток септичних емболій легеневої артерії, що призводить до інфаркту легені, до пневмонії та емпієми (скупчення гною);
- ураження лівих камер призводить до емболії органів, до порушень роботи ЦНС;
- інфекційні (мікотичні) аневризми, що виникають у великих судинах.
Сприятливі фактори для інфекційного ендокардиту:
- вроджені вади серця;
- попередній ендокардит;
- гіпертрофічна кардіоміопатія;
- пролапс мітрального (двостулкового) клапана;
- ревматичне ураження клапанів серця;
- кальцинований або двостулковий аортальний клапан;
- внутрішньовенне вживання наркотиків;
- дегенерація серцевих клапанів через вік;
- наявність штучного клапана, кардіостимулятора чи дефібрилятора.
Можна зустріти інформацію, що протезування клапанів і внутрішньосерцевих пристроїв – це ризик для розвитку інфекційного ендокардиту. Потрібно звертатися до справжніх професіоналів у галузі кардіології та кардіохірургії, які мають значний досвід у лікуванні серцевих інфекцій та патологій серцево-судинної системи. Звертайтесь до відділення кардіології Запорізької обласної клінічної лікарні!
Діагностика та лікування інфекційного ендокардиту в обласній клінічній лікарні
Діагностика інфекційного ендокардиту у Запоріжжі включає:
- аналізи крові та сечі;
- ЕКГ, хоч ЕКГ-зміни при інфекційних патологіях і незначні;
- ехокардіографію (УЗД серця; традиційно – трансторакальну);
- чресхарчова ехокардіографія серця проводиться, якщо у пацієнта встановлено штучний клапан;
- рентгенографія органів грудної клітки;
- КТ (для визначення навколоклапанних абсцесів і для виявлення мікотичних аневризм);
- позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)
Лікування інфекційного ендокардиту – це тривала етіотропна терапія (антибіотики приймаються внутрішньовенно, з урахуванням особливостей збудника) та хірургічне втручання (санація, пластика або заміна клапана).
При терапії ІЕ значну увагу приділяють стану зубів, аби зменшити ризик оральних джерел бактеріємії.
Джерела бактеріємії, так чи інакше, сануються:
- видалення некротичних мас;
- абсцеси дренуються;
- видалення інфікованих пристроїв і чужорідних матеріалів.
Хірургічне лікування бактеріального ендокардиту в обласній клінічній лікарні
Для ефективного лікування ІЕ потрібна хірургічна операція (некректомія, пластик клапана або його заміна). Показання для втручання:
- неефективність антибіотикотерапії;
- серцева недостатність;
- наявність ІЕ штучного, власного (нативного) аортального чи мітрального клапана;
- кардіогенний шок;
- неконтрольований інфекційний ендокардит;
- ризик розвитку емболії
Операція при інфекційному ендокардиті показана лише після проведення антибактеріальної терапії!
Головне завдання оперативного втручання при діагнозі «інфекційний ендокардит» – видалення максимальної кількості вегетацій і тканин, уражених інфекцією. Тактика оперативного лікування інфекційного ендокардиту підбирається фахівцями. В обласній клінічній лікарні Запоріжжя лікарі різних відділень завжди взаємодіють між собою, що позначається на оперативності, якості та ефективності терапії.
Очевидно, що інфекційний ендокардит – одна з найнебезпечніших кардіологічних хвороб. Навіть при інтенсивному лікуванні летальність при ІЕ в умовах спеціалізованого стаціонару залишається високою. Зазначимо, що спеціалісти ЗОКЛ беруть активну участь в акціях щодо диспансеризації населення!
Відсутність своєчасного та належного лікування дорівнює смерть! Не витрачайте дорогоцінний час, звертайтеся до відділення кардіології ЗОКЛ!
