Клімактеричний синдром у жінок – проблема, з якою стикаються чимало представниць слабкої статі при настанні певного віку. У медицині цей синдром відомий як «синдром клімаксу» (або просто – клімакс), який охоплює період від початку поступового згасання дітородної функції жінки до її повного припинення. В основі процесу криються зміни гормонального фону – з віком кількість яйцеклітин зменшується, у них припиняють розвиватися фолікули, знижується рівень естрогенів і підвищується рівень гонадотропних гормонів, що викликає симптоми із боку різних органів і систем.
Чи існує лікування клімактеричного синдрому, або жінка просто має змиритися зі змінами та жити із неприємними симптомами? Про це та багато іншого щодо клімаксу розкажуть фахівці ЗОКЛ!
Етапи та види клімаксу, основні симптоми
Менопауза настає не відразу. Процес поступово розвивається та має кілька етапів:
- пременопауза – менструація не припиняється, але функція яєчників помітно знижена. Це може виявлятися у нерегулярності циклу та мізерних виділеннях. Триває цей період приблизно 2 роки;
- менопауза – припинення менструацій. Початок періоду вважається, коли з останніх місячних пройшов 1 рік. Клімакс зазвичай настає у віці 50-52 років;
- постменопауза – рівень жіночих гормонів продовжує знижуватись, до повного припинення функціонування яєчників.
Симптоми при клімактеричному синдромі у жінок можуть виявлятися по-різному: від легких скарг на неприємні відчуття до важких проявів, що впливають на якість життя. Клімактеричний синдром – це насамперед підвищена чутливість до зміни у роботі репродуктивної системи, що проявляється такими симптомами:
підвищена пітливість;- частий пульс;
- стрибки артеріального тиску;
- головні болі;
- перепади настрою;
- безсоння;
- погіршення пам’яті;
- зниження лібідо;
- сухість шкіри, випадання волосся та ламкість нігтів;
- часті інфекції сечовидільної системи та гінекологічні хвороби;
- болі у м’язах і суглобах.
Розрізняють 3 ступені тяжкості клімаксу, залежно від виразності симптомів:
- 1 ступінь – легкий. Для нього характерні нечасті (до 10 разів на добу) припливи та відсутність інших проявів;
- 2 ступінь – середньої тяжкості. Симптоми клімаксу виражені сильніше, приєднуються порушення інших органів і систем;
- 3 ступінь – важкий. Симптоми тяжкого клімактеричного синдрому сильно впливають на якість життя жінки, зменшують працездатність і можуть призводити до серйозних хвороб.
Зростає ризик появи серцево-судинних захворювань (гіпертонічної хвороби, атеросклерозу), остеопорозу (підвищеної ламкості кісток, до переломів), цукрового діабету, ожиріння. Аби не допустити розвитку цих ускладнень, регулярно відвідуйте гінеколога та за перших симптомів клімаксу дотримуйтесь рекомендацій лікаря.
Діагностика і лікування клімактеричного синдрому
Діагностика клімактеричного синдрому ґрунтується на виключенні інших захворювань, які можуть проявлятися схожим чином. Лікар проводить аналізи на рівень гормонів, ліпідний спектр крові, функції згортання, оцінює стан органів малого таза та черевної порожнини. Обов’язковим є гінекологічний огляд із цитологічними та мікроскопічними дослідженнями. Їхня мета – виключити наявність атипових клітин у шийці матки та оцінити ризики злоякісної трансформації. Також лікар проводить УЗД малого таза, мамографію, рентген/КТ кісток, ЕКГ – це важливо для виключення можливих ускладнень.
Лікування
Менопауза – фізіологічний процес, який настає у кожної жінки. Чи це означає, що лікування клімактеричного синдрому не потрібне? Ні! Існує безліч методів, які допомагають полегшити симптоми клімаксу або зовсім усунути їх. При першому ступені менопаузи боротися із симптомами можна шляхом фізичних вправ, дієти, фітотерапії, масажів та інших немедикаментозних способів.
Лікування клімактеричного синдрому 2 і 3 ступенів – медикаментозне. Терапія спрямована на нормалізацію стану нервової, серцево-судинної, ендокринної систем та на профілактику ускладнень. До курсу лікування можуть входити вітаміни, антидепресанти, седативні препарати, кардіотонічні засоби. Гормональна замісна терапія використовується у крайніх випадках, коли інші методи не дають бажаного результату.
Найголовніше лікування клімактеричного синдрому – це здоровий спосіб життя: харчування, заняття спортом, турбота про себе. Постарайтеся захистити себе від емоційних проблем і стресів, тоді ваша ендокринна система скаже «Спасибі!»
Краще, що ми можемо зробити для свого здоров’я – це бути у гармонії із собою та не ігнорувати, коли наше тіло просить допомоги.
Обов’язковою умовою ефективної терапії у ЗОКЛ є індивідуальний підхід до вибору препаратів та їх дозування з урахуванням стану пацієнтки, супутніх хвороб і ступеня вираженості клімактеричного синдрому.
Сподіваємося, ця стаття допомогла вам зрозуміти: що таке «клімактеричний синдром» у жінок і як із ним боротися? Якщо у вас залишилися запитання, не соромтеся, звертайтеся до гінекологів ЗОКЛ. Не варто терпіти симптоми клімаксу! Якісно підібране лікування клімактеричного синдрому поверне радість життя та позбавить неприємних відчуттів. Бажаємо здоров’я та гармонії в житті!
