У мене нічого не болить, навіщо мені колоноскопія? Це цілком логічне запитання, особливо якщо ви почуваєтеся добре і не маєте жодних скарг з боку кишківника. Але саме в цьому і полягає сенс скринінгу: його проходять не тоді, коли вже з’явилися симптоми, а щоб виявити певні зміни до їх появи.
Сучасні міжнародні рекомендації радять людям із середнім ризиком починати регулярний скринінг колоректального раку з 45 років. Проте це не означає, що кожній людині після 45 обов’язково потрібно одразу робити колоноскопію. Існують різні методи скринінгу, а їх вибір залежить від індивідуального ризику, попередніх обстежень та інших факторів.
Колоноскопія має важливу особливість: вона дозволяє безпосередньо оглянути товсту кишку, а при виявленні певних утворень – отримати матеріал для дослідження або видалити їх, якщо для цього є показання.
Розбираємося, кому і коли потрібна колоноскопія після 45 років, кому обстеження може знадобитися раніше, які існують інші варіанти скринінгу та чому відсутність симптомів ще не означає, що про профілактичне обстеження можна не думати.
Чому про скринінг колоректального раку говорять саме після 45 років
Не варто плутати скринінг колоректального раку з національною програмою «Скринінг здоров’я 40+», яка працює в Україні з 2026 року. Державна програма доступна людям від 40 років і спрямована передусім на раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем ментального здоров’я. Скринінг колоректального раку має окремі вікові орієнтири та методи обстеження.
Раніше поширеним орієнтиром для початку скринінгу колоректального раку вважали 50 років. Однак міжнародні рекомендації були переглянуті з урахуванням даних про захворюваність, зокрема тенденції до збільшення кількості випадків колоректального раку серед людей молодших 50 років.
Сьогодні людям із середнім ризиком рекомендують починати регулярний скринінг із 45 років.
Це не означає, що ризик різко зростає саме в день 45-річчя. 45 років — орієнтир для початку скринінгу, а не біологічна межа між «безпечним» і «небезпечним» віком.
При цьому рекомендація стосується саме людей із середнім ризиком. Якщо у людини вже були певні поліпи або колоректальний рак, є значущий сімейний анамнез, спадковий синдром чи запальне захворювання кишківника, схема обстежень може бути іншою.
Навіщо проходити скринінг, якщо нічого не болить
У цьому і полягає головна відмінність скринінгу від звичайного звернення до лікаря: скринінг призначений насамперед для людей без симптомів.
Деякі зміни у товстій кишці можуть тривалий час не спричиняти болю або інших помітних скарг. Це стосується і частини поліпів, які можуть мати передраковий потенціал, і ранніх стадій колоректального раку.
Тому відсутність болю не дозволяє зробити висновок, що обстеження не потрібне.
Скринінг дає можливість виявляти колоректальний рак на ранніх стадіях, а також певні передракові зміни до появи симптомів. Виявлення та видалення таких утворень може зменшувати ризик розвитку колоректального раку.
Саме тому тут працює інша логіка, ніж звичне «заболіло – звернувся до лікаря»: мета скринінгу – перевірити стан здоров’я ще до появи скарг.
Скринінг без симптомів і діагностика за симптомами – у чому різниця
Це дві різні клінічні ситуації, які не варто змішувати.
Коли обстеження проходять без симптомів
Якщо людина почувається добре і не має скарг, профілактичне обстеження проводять з урахуванням її віку та рівня ризику. Це і є скринінг.
Його мета – виявити зміни, які ще не проявляються симптомами.
При цьому скринінг після 45 років не обов’язково починається саме з колоноскопії. Існують різні методи, а їх вибір залежить від ризику, попередніх обстежень та інших факторів.
Коли симптоми потребують діагностики незалежно від віку
Якщо у людини вже з’явилися скарги, ситуація змінюється. Тоді потрібно не просто пройти скринінг за віком, а встановити причину конкретних симптомів.
Звернутися до лікаря варто, зокрема, якщо з’явилися кров у випорожненнях, стійкі зміни звичного характеру випорожнень, незрозуміла залізодефіцитна анемія, ненавмисне схуднення або тривалі симптоми з боку кишківника.
У такій ситуації не потрібно чекати 45 років. Лікар оцінить симптоми та визначить, які дослідження потрібні саме для встановлення їх причини.
Докладніше про одну з таких ситуацій ми розповідали в матеріалі “Кров, біль і свербіж після дефекації: геморой, тріщина, поліп чи інша причина?”.
Чи всім після 45 років потрібно робити саме колоноскопію
Рекомендація починати скринінг колоректального раку з 45 років не означає, що кожній людині цього віку потрібно обов’язково пройти колоноскопію.
Сучасні рекомендації передбачають декілька варіантів скринінгу. До них належать дослідження калу, методи, які дозволяють оцінити товсту кишку, а в оновлених міжнародних рекомендаціях – також певні аналізи крові. Ці методи мають різні можливості, обмеження та періодичність проведення.
FIT та інші неінвазивні методи скринінгу
Один із варіантів – FIT, або фекальний імунохімічний тест, який дозволяє виявити приховану кров у випорожненнях.
Для людей із середнім ризиком високочутливий FIT може використовуватися як регулярний скринінговий тест. Його виконують частіше, ніж колоноскопію – за стандартною скринінговою схемою щороку.
Важливо розуміти різницю: FIT не дозволяє лікарю побачити слизову товстої кишки, взяти біопсію чи видалити виявлене утворення.
Позитивний результат FIT також не означає, що у людини рак. Він означає, що потрібно з’ясувати причину виявлення крові. У такому випадку наступним етапом скринінгового маршруту є колоноскопія.
Колоноскопія
Під час колоноскопії лікар за допомогою гнучкого ендоскопа безпосередньо оглядає слизову оболонку товстої кишки.
Головна відмінність від неінвазивних скринінгових тестів полягає в тому, що при виявленні певної ділянки або утворення під час колоноскопії можна, за наявності показань і технічної можливості, взяти матеріал для дослідження або виконати видалення.
Тому вибір між FIT, колоноскопією та іншими методами не варто зводити до питання «який тест кращий». Важливо обрати метод, який відповідає конкретній клінічній ситуації та рівню ризику людини.
Що може виявити колоноскопія і чому це важливо
Колоноскопія дозволяє побачити зміни слизової оболонки товстої кишки, зокрема поліпи, запальні зміни, пухлинні утворення та інші патологічні процеси.
При цьому поліп не означає рак. Поліпи відрізняються за будовою та потенціалом, і далеко не кожне таке утворення стане злоякісним.
Саме тому важливим може бути морфологічне дослідження видаленого утворення або матеріалу, отриманого під час біопсії.
Особливість колоноскопії полягає в тому, що в певних випадках лікар може не лише виявити зміну, а й одразу виконати необхідну ендоскопічну маніпуляцію. Видалення певних передракових утворень може знижувати ризик розвитку колоректального раку в майбутньому.
Чи означає направлення на колоноскопію, що лікар підозрює рак
Направлення на колоноскопію не є діагнозом. Причини для проведення дослідження можуть бути різними.
Колоноскопія може бути одним із варіантів скринінгу людини, яка взагалі не має симптомів. Вона може знадобитися після позитивного результату FIT. Її також можуть призначити для встановлення причини певних симптомів або контролю після раніше виявлених змін.
Тому рекомендація пройти колоноскопію сама по собі не означає, що лікар уже виявив або обов’язково підозрює рак.
Кому колоноскопія може знадобитися раніше 45 років
Орієнтир 45 років стосується насамперед регулярного скринінгу людей із середнім ризиком.
Обстеження може знадобитися раніше, якщо у близьких родичів був колоректальний рак або певні передракові поліпи, особливо якщо захворювання було виявлено в молодому віці. Інший підхід потрібен людям, які самі раніше мали колоректальний рак або певні поліпи, мають спадкові синдроми з підвищеним ризиком колоректального раку чи тривалий анамнез запальних захворювань кишківника.
Наприклад, синдром Лінча та сімейний аденоматозний поліпоз потребують окремих програм спостереження, які не можна прирівнювати до звичайного скринінгу після 45 років.
Тому універсального правила «всім із сімейним анамнезом робити колоноскопію з певного віку» немає. Коли починати обстеження та як часто його повторювати, визначають з урахуванням конкретного фактора ризику.
Як часто потрібно робити колоноскопію після 45 років
Для людини із середнім ризиком одним із рекомендованих варіантів скринінгу є колоноскопія раз на 10 років, якщо попереднє якісно виконане дослідження не виявило патологічних змін.
Але десять років – не універсальний інтервал для кожного пацієнта.
Якщо раніше були виявлені та видалені поліпи, інші зміни, є певні фактори підвищеного ризику або попереднє дослідження не дозволило повноцінно оцінити товсту кишку, термін наступної колоноскопії може бути іншим.
Саме тому після дослідження важливо отримати не лише висновок про його результат, а й рекомендацію: чи потрібне подальше спостереження і коли проходити наступне обстеження.
Чи боляче робити колоноскопію
Страх болю та дискомфорту – одна з причин, через яку люди відкладають колоноскопію. Насправді відчуття під час дослідження можуть відрізнятися: вони залежать від анатомічних особливостей людини, перебігу процедури, необхідності додаткових маніпуляцій та обраного способу знеболення.
У ЗОКЛ використовують різні підходи до зменшення болю та психологічного дискомфорту під час проктологічних обстежень і процедур. Зокрема, у відділенні проктології застосовують Umerox Device – систему інгаляційної аналгезії. Під час її використання пацієнт залишається у свідомості та може спілкуватися з лікарем.
Для проведення колоноскопії за необхідності може застосовуватися внутрішньовенне знеболення. Який варіант знеболення підходить у конкретній ситуації, залежить від виду дослідження, стану пацієнта та запланованих маніпуляцій і визначається разом із медичною командою.
Як підготуватися до колоноскопії
Щоб лікар міг повноцінно оглянути слизову оболонку товстої кишки, вона має бути добре підготовлена до дослідження.
Підготовка передбачає очищення кишківника за спеціальною схемою. Зазвичай вона включає зміни в харчуванні та прийом спеціального препарату для очищення кишківника.
Але універсальної схеми, яку варто самостійно використовувати всім пацієнтам, немає. Конкретні рекомендації залежать від препарату, часу проведення колоноскопії, стану здоров’я та інших факторів.
Обов’язково повідомте лікаря про захворювання, які у вас є, та препарати, які постійно приймаєте. Не скасовуйте призначені ліки самостійно перед колоноскопією.
Перед дослідженням пацієнт отримує конкретну схему підготовки. Дотриматися її важливо повністю: недостатнє очищення кишківника може погіршити якість огляду, а іноді стати причиною необхідності повторного дослідження.
До якого лікаря звернутися, якщо ви хочете пройти скринінг
Якщо вам виповнилося 45 років і ви раніше не проходили скринінг колоректального раку, не обов’язково самостійно вирішувати, чи потрібна вам саме колоноскопія.
Перший крок – оцінити індивідуальний ризик. Важливими є вік, сімейний та особистий анамнез, результати попередніх обстежень і наявність або відсутність симптомів.
Якщо є скарги з боку прямої або товстої кишки, одним із профільних спеціалістів може бути проктолог. Якщо ж скарг немає і йдеться саме про профілактичний скринінг, лікар допоможе визначити відповідний метод обстеження та подальший маршрут.
Тобто пацієнтові не потрібно самостійно вибирати між проктологом, фекальним імунохімічним тестом або колоноскопією. Почати варто з визначення власного ризику та клінічної ситуації.
Колоноскопія у Запорізькій обласній клінічній лікарні: з чого почати
У Запорізькій обласній клінічній лікарні працює відділення проктології, де проводять діагностику та лікування захворювань товстої і прямої кишки. Серед напрямків роботи відділення – доброякісні та злоякісні новоутворення, запальні захворювання, дивертикулярна хвороба та інша патологія товстої кишки.
Якщо вам виповнилося 45 років і ви хочете пройти скринінг колоректального раку, почати можна з консультації профільного спеціаліста ЗОКЛ. Лікар оцінить сімейний та особистий анамнез, попередні обстеження, наявність симптомів і факторів ризику та допоможе визначити, який метод обстеження доцільний саме у вашій ситуації.
У Запорізькій обласній клінічній лікарні є можливість проведення колоноскопії. Під час ендоскопічного дослідження лікар може безпосередньо оглянути товсту кишку, а за наявності показань – отримати матеріал для подальшого морфологічного дослідження.
Окрему увагу у відділенні проктології приділяють зменшенню можливого болю та психологічного дискомфорту під час делікатних обстежень і процедур. Для цього, зокрема, застосовують Umerox Device – систему інгаляційної аналгезії. Пацієнт вдихає газову суміш через маску, залишається при свідомості та може спілкуватися з лікарем. Такий метод допомагає зменшити больові відчуття, напруження і тривожність під час відповідних проктологічних маніпуляцій.
Для проведення колоноскопії за необхідності може застосовуватися внутрішньовенне знеболення. Спосіб знеболення не варто обирати самостійно: він залежить від виду дослідження, стану пацієнта, запланованих маніпуляцій та інших факторів і визначається разом із медичною командою.
Тому пацієнтові не потрібно заздалегідь будувати для себе весь діагностичний маршрут, вирішувати, чи потрібна саме колоноскопія, або самостійно обирати спосіб знеболення. Перший крок – визначити свій ризик і разом із лікарем обрати відповідний маршрут обстеження.
Якщо під час колоноскопії будуть виявлені патологічні зміни, подальша тактика залежатиме від результатів дослідження та, за потреби, морфологічного висновку.
Що робити, якщо вам уже виповнилося 45 років
Якщо вам виповнилося 45 років і ви ще не проходили скринінг колоректального раку, не потрібно чекати появи симптомів, щоб уперше обговорити його з лікарем.
При цьому перший крок – не обов’язково колоноскопія. Варто оцінити свій рівень ризику та обрати відповідний метод скринінгу.
Якщо ж у вас уже є кров у випорожненнях, стійкі зміни їх характеру, незрозуміла залізодефіцитна анемія, ненавмисне схуднення або інші тривалі симптоми з боку кишківника, це вже не питання профілактичного скринінгу. Зверніться до лікаря, щоб визначити причину та необхідний маршрут обстеження.
У ЗОКЛ можна почати з консультації профільного спеціаліста та разом із лікарем визначити наступний крок – від вибору методу скринінгу до колоноскопії, якщо вона дійсно потрібна.
Телефони контакт-центру Запорізької обласної клінічної лікарні:
- (050) 119-91-03
- (077) 119-91-03
Адреси у Запоріжжі:
- Оріхівське шосе, 10
- вул. Культурна, 177-А
- вул. Перемоги, 78
Увага! Матеріал має виключно інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагностика, призначення обстежень та лікування здійснюються виключно медичним фахівцем з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта після необхідного медичного огляду та обстежень. Результати лікування можуть відрізнятися залежно від клінічної ситуації, стадії захворювання та інших індивідуальних факторів.
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
