Що таке «пахвинна грижа»?
Пахвинна грижа чи пахвинна грижова вирва – це стан, коли внутрішні органи (кишківник або жирова тканина) немовби видавлюються із черевної порожнини через слабке місце у пахвинному каналі.
Пахвинна грижа проявляється видимим випинанням або пухлиною в області паху, що може збільшуватися при фізичному навантаженні. При кашлі, чханні, піднятті тяжкості або напрузі м’язів живота виникає посилення симптомів.
Пахвинна грижа буває вродженою (придбаною через неповне закриття пахового каналу при розвитку ембріона) або придбаною (через підвищений тиск у черевній порожнині або ослаблення м’язів черевного утворення).
Необхідність лікування пахвинної грижі
Лікування пахової грижі вимагає хірургічного втручання для закриття дефекту в черевній стінці та запобігання видавлюванню внутрішніх органів.
Без лікування пахова грижа викликає ускладнення:
- запинання грижі (грижовий вміст закльовується та стає непрохідним);
- порушення грижі (порушення кровопостачання грижового вмісту, що призводить до його некрозу та інфекцій);
- порушення кровопостачання інших органів.
Терапія пахової грижі позбавляє симптомів цієї патології: пухлина, збільшення розміру грижі, біль і відчуття тиску в області паху.
Хірургічне лікування пахвинної грижі
Операція з видалення пахової грижі є найбільш ефективним способом позбавлення цього захворювання. У відділенні хірургії ЗОКЛ команда фахівців проводить такі види операцій при діагнозі «пахвинна грижа»:
- герніопластика по Бассіні. Під час процедури хірург робить надріз в області пахового каналу та зміцнює слабкі тканини із використанням місцевих тканин;
- герніопластика за Ліхтенштейном. Хірург використовує сітчастий імплантат для закриття слабких місць у черевній стінці та для запобігання повторному виникненню пухлини;
- ендоскопічна герніопластика. Лікар використовує ендоскоп (гнучкий тонкий трубчастий інструмент із камерою) для введення сітчастого імплантату та зміцнення ділянок черевної стінки.
Пахвинна грижа: лапароскопія чи порожнинна операція?
Звичайно ж, наші фахівці віддають перевагу саме лапароскопічному видаленню пахвинної грижі.
Лапароскопічна герніопластика пахвинної грижі або лапароскопічна пахова грижова репарація – це мінімально інвазивна хірургічна процедура, що використовується для лікування пахвинних гриж. Замість традиційного відкритого доступу, коли робиться розріз у паху, лапароскопічна процедура виконується через невеликі проколи у черевній стінці.
Етапи проведення лапароскопії пахвинної грижі:
- Підготовка до операції: призначення та вживання необхідних медикаментів, анестезія, підготовка операційної зони шляхом видалення волосся та дезінфекції. Сюди включається і діагностика пахвинної грижі: пальпація, «кашельний тест», УЗД, рентген, КТ тощо).
- Доступ до грижі. Хірург робить невеликі надрізи у черевній стінці для введення лапароскопічних інструментів та оптичної системи (лапароскопа). Обладнання має світловод і відеокамеру на кінці, що дозволяють лікарю бачити внутрішні органи на моніторі, а також – коагулятор, інсуфлятор і сам монітор.
- Введення газу. Через один із надрізів вводиться вуглекислий газ для створення «робочого» простору в черевній порожнині (це допомагає розсувати черевні органи та забезпечує кращу видимість).
- Введення лапароскопа через надріз у ділянці пупка.
- Введення інструментів. Додаткові надрізи виготовляються для введення інструментів через них. З їхньою допомогою хірург виконує всі необхідні маніпуляції.
- Усунення грижі. Грижовий мішок або видаляється, або перекидається назад у черевну порожнину, що називається «репозиція». Після цього проводиться зміцнення покриття грижі для запобігання рецидиву.
- Завершення операції. Після завершення маніпуляцій інструменти видаляються, а надрізи закриваються швами або спеціальними клейовими стрічками.
Лапароскопічна операція пахвинної грижі має чимало переваг, серед яких:
- маленькі рани;
- менше больових відчуттів після операції;
- відсутність крововтрати та ризиків ускладнень;
- швидке відновлення;
- гарний косметичний ефект.
Однак лапароскопія при пахвинній грижі показана не у кожному випадку. Деякі пухлини не можуть бути видалені цим методом:
- надто великі розміри утворення (потрібне відкрите хірургічне втручання);
- хронічна пухлина, коли грижовий мішок потовщений і заповнений тканиною, що ускладнює видалення пахвинної грижі лапароскопією;
- пошкодження навколишніх тканин або органів (під час порожнинної операції також виконується реконструкція пошкоджених структур);
- ускладнення (некроз тканин, наприклад), при яких потрібний прямий доступ.
Кінцеве рішення – за хірургом. Метод оперативного втручання залежить від певних обставин кожного пацієнта. Лікар оцінює розміри грижі, її характеристики, наявність ускладнень та інші чинники визначення найбільш відповідного методу.
Реабілітація
Фахівці відділення хірургії ЗОКЛ підготували загальні рекомендації щодо післяопераційного відновлення:
- гігієна післяопераційного рубця (регулярні промивання рани та зміна пов’язки);
- після втручання слід обмежити фізичну активність (не підіймати важке, не напружуватися й уникати навантаження на пахвинну область);
- у ході покращення стану важливо поступово збільшувати активність. Не забувайте про піші прогулянки та фізичні вправи. Наші лікарі складають для кожного пацієнта індивідуальну програму занять, тому визначитись із навантаженнями буде простіше;
- дотримання рекомендацій вживання лікарських препаратів. Після операції може виникнути болючість, тому лікар виписує відповідні ліки;
- харчування та гігієна.
Зазвичай пацієнти повертаються до повсякденних справ за кілька тижнів після операції, хоча повний відновлювальний період може тривати декілька місяців.
Так чи інакше, головне у терапії будь-яких патологій і хвороб – звертатися до професіоналів. Хірурги ЗОКЛ – це висококваліфіковані спеціалісти із великим клінічним досвідом, які 24/7 готові допомогти пацієнтам в обласній лікарні Запоріжжя!
